Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
28 липня 2021 р. Справа №200/6486/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 травня 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн), відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV;
- зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058- ІV, тобто з 01.05.2020, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 серпня 2013 року їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ. 01.05.2020 самостійно, автоматизованим способом Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області був проведений перерахунок її пенсійного забезпечення, а саме переведення її пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV. Відповідачем було реалізоване її право на даний вид пенсії, про що їй не було повідомлено. Про зміни та складові її пенсії вона дізналася лише 06.05.2021, отримавши консультацію на особистому прийомі від співробітника управління УПФУ. З матеріалів пенсійної справи їй стало відомо, що відповідачем при розрахунку її пенсії за віком були застосовані норми ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017 рік (2014-2016), з урахуванням індексу інфляції (4888,83 грн.). Вона звернулася з письмовою заявою до відповідача про проведення перерахунку та виплату пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки. Однак, відповідачем було відмовлено їй в перерахунку пенсії. Вважає таку відмову відповідача у перерахунку її пенсії неправомірною, оскільки пенсія, яку позивач отримувала до перерахунку, не може вважатися іншою пенсією у солідарній системі пенсійного забезпечення. Ця пенсія була передбачена Законом України “Про державну службу” для певного кола осіб та не пов'язана із показниками середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи /а.с.46-47/.
Ухвалою суду від 29 червня 2021 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну відповідача в адміністративній справі №200/6484/21 задоволено. Замінено відповідача - Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) /а.с.56-57/.
Розглянувши питання про порушення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, суд виходив з наступного.
Частиною 1, 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пенсію позивачу призначено 12 серпня 2013 року, перерахунок пенсії позивачу проведено 1 травня 2020 року, до суду із даними позовом позивач звернулась 21 травня 2021 року, тобто із пропуском 6-місячного строку звернення до суду.
Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вмотивовану тим, що нараховані суми пенсійних виплат, на виплату яких особа мала право, але не отримала з вини органу, що призначає та виплачує такі виплати, виплачується за минулий час без обмеження шестимісячним строком. Також в позовній заяві позивач зазначає, що про зміни та складові пенсійного забезпечення їй стало відомо після звернення 7 травня 2021 року до Управління ПФУ.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсії, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати, звернулась до відповідного державного органу та вчинила активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових пенсія складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Суд зазначає, що звернення позивача до відповідача зі спірного питання направлене нею лише у травні 2021 року, в той час як перерахунок пенсії відбувся у травні 2020 року.
Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання, звернулась до відповідача із заявою про надання відповідної інформації.
Посилання позивача на те, що строк для виплати пенсії за минулий період необмежений будь-яким строком, суд не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 із посиланнями на постанову Великої Палата Верховного Суду у від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а зазначено, що необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії підлягає застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, позивач просить здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії, що виключає нарахування таких пенсійних виплат до проведення спірного перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що як також вказав Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру допомоги тощо.
Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №815/4480/16, від 31 липня 2018 року у справі №311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03 травня 2018 року у справі №826/6380/17.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі із встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому необхідно враховувати, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи “Стаббігс та інші проти Великобританії” рішення від 21.02.1986 справа, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року).
На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З огляду на таке та неповажність причин пропуску строку звернення до суду, наведених позивачем у заяві про поновлення цього строку, у задоволенні відповідного клопотання позивача необхідно відмовити.
За приписами ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про зобов'язання Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058- ІV, тобто з 01.05.2020 по 21.11.2020, з урахуванням фактично виплачених сум та визнання протиправними дій відповідача за вказаний період.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 205, 240, 243 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн), відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV за період з 01.05.2020 по 21.11.2020;
- зобов'язання Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058- ІV, тобто з 01.05.2020 по 21.11.2020, з урахуванням фактично виплачених сум - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала постановлена та підписана 28 липня 2021 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов