28 липня 2021 року Справа № 160/11938/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Серпіковій А.Ю.
за участю:
представника позивача Хмари Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (далі - КЕВ м. Дніпро, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Соборний ВДВС, відповідач), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ВП №65486515 від 24.05.2021 року про стягнення виконавчого збору з КЕВ м. Дніпро в розмірі 24000 грн., яку винесено старшим державним виконавцем Д. Тичинським.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 року у справі №160/12938/20 за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м. Дніпро про зобов'язання нарахувати та сплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року відповідачем 25.05.2021 відкрито виконавче провадження №65486515 та винесено оскаржувану постанову, яку позивачу взагалі не надсилалась до теперішнього часу. Про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо з листа Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м.Дніпро від 13.05.2021 року №03-25/543. Позивач вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, оскільки стягнення виконавчого збору за своєю правовою природою є винагородою виконавця за реальне виконання рішення суду, як завершальна стадія виконавчого процесу. З метою добровільного виконання рішення суду позивач неодноразово звертався до стягувача - ОСОБА_1 щодо повідомлення ним банківських реквізитів для перерахування суми індексації, та йому був надісланий розрахунок суми індексації, але стягувач цього не зробив, про що було повідомлено державного виконавця.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України і призначено судове засідання на 26.07.2021 року; зобов'язано відповідача до 25.07.2021 року надати до суду копії матеріалів виконавчого провадження №65486515.
В судове засідання 26.07.2021 року представник відповідача не з'явився, надав клопотання про відкладення судового засідання; витребувані судом докази не надав.
Судом відкладено судове засідання на 28.07.2021 року.
26.07.2021 року о 16 год. на електронну адресу суду надійшли копії деяких матеріалів виконавчого провадження №65486515.
В судове засідання 28.07.2021 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином.
Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 28.07.2021 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 року у справі №160/12938/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року;
- зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць - січень 2008 року;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 16.02.2021 року.
18.05.2021 року судом видано виконавчий лист про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць - січень 2008 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2021 року старшого державного виконавця Соборного ВДВС Тичинського Д.Є.:
- відкрито виконавче провадження №65486515 з примусового виконання виконавчого листа №160/12938/20, виданого 18.05.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом;
- зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів;
- вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 24000 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2021 року отримана КЕВ м.Дніпро 08.06.2021 року, що підтверджується вхідним штампом позивача на супровідному листі.
25.05.2021 року старшим державним виконавцем Соборного ВДВС Тичинським Д.Є. у ВП №65486515 з виконання виконавчого листа №160/12938/20 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000 грн.
Позивач, вважаючи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24000 грн. протиправною, звернувся до суду з цим позовом про її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 13 цього Закону передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною першою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Так, з аналізу положень статті 63 Закону №1404-VIII вбачається, що рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, є рішенням немайнового характеру, порядок виконання якого встановлений у розділі VIII Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону №1404-VIII.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є, зокрема, фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Рішення немайнового характеру не має ціни, тому розмір виконавчого збору визначається у залежності від суб'єкта боржника з урахуванням положень статті 27 Закону №1404-VIII.
За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.
Суд звертає увагу на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 року по справі №160/12938/20 є рішенням немайнового характеру.
Відповідно до статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Проаналізувавши положення статті 63 Закону №1404-VIII, суд зазначає, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення.
Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.
Таким чином, положення Закону№1404-VIII, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі № 460/2808/19 та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 року у справі №160/11271/20.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання судового рішення по справі №160/12938/20 можливе лише боржником, оскільки зобов'язано саме КЕВ м. Дніпро вчинити певні дії.
Матеріалами справи не доведено, що державним виконавцем вчинялись дії, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання виконавчого документу по справі №160/12938/20, передбачених статтею 10 Закону №1404-VIII.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 09.04.2021 року КЕВ м.Дніпро виготовлено довідку №525/1068-2 про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 року (базовий місяць - січень 2016 року) в загальній сумі 4500 грн.
Оскаржуваною постановою від 25.05.2021 року старшого державного виконавця Соборного ВДВС Тичинського Д.Є. у ВП №65486515 з виконання виконавчого листа №160/12938/20 вирішено стягнути з КЕВ м.Дніпро виконавчий збір у розмірі 24000 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з використанням повноваження не з метою, для досягнення якої це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено та нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За наведених обставин, здійснивши системний аналіз положень чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, встановивши фактичні обставини справи на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. від 25.05.2021 року у ВП №65486515 є протиправною та підлягає скасуванню.
Також, суд звертає увагу, що в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено невірну дату винесення постанови: замість 25.05.2021 року зазначено 24.05.2021 року. На думку суду, зазначена описка не впливає на зміст вимог позивача.
Таким чином, позовні вимоги КЕВ м.Дніпро підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2379,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1394 від 14.07.2021 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08004581) до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (адреса: 49005, м. Дніпро, вул.Пісажерського, б.1-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34984523) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25.05.2021 року у виконавчому провадженні №65486515 про стягнення виконавчого збору з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро в розмірі 24000 гривень.
Присудити на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судові витрати у розмірі 2379 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар