27 липня 2021 року Справа № 160/7924/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпро справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” до Головного управління ДПС у м.Києві та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” до Головного управління ДПС у м.Києві та ДПС України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2297589/39725947 від 06.01.2021, №2297601/39725947 від 06.01.2021, №2297593/39725947 від 06.01.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні №3 від 15.01.2020, №53 від 22.01.2020, №54 від 22.01.2020, №55 від 23.01.2020, №56 від 31.01.2020 датою їх фактичного направлення для реєстрації в ЄРПН.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №160/7924/21 відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 роз'єднано позовні вимоги у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” до Головного управління ДПС у м.Києві та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В провадженні №160/7924/21 залишено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” до Головного управління ДПС у м.Києві та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення №2297589/39725947 від 06.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 15.01.2020 та зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №3 від 15.01.2020 датою її фактичного направлення для реєстрації в ЄРПН.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним, засобами електронного зв'язку, направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну, але її реєстрацію зупинено із посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивачем направлено письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупиненої податкової накладної, однак за результатами розгляду поданих документів комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаної вище податкової накладної.
Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем подані контролюючому органу усі необхідні документи, що підтверджують правомірність складання податкової накладної.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Промтехнологія Груп” є юридичною особою. Видами господарської діяльності підприємства є: ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; виробництво інших помп і компресорів; установлення та монтаж машин і устатковання; будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; неспеціалізована оптова торгівля.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (постачальником) та ПАТ «Південний ГЗК» укладено договір поставки від 18.10.2019 №2019/п/ОО/1237 за умовами якого «поставщик обязуется передать в собственность покупателю товар согласно Приложениям-Спецификациям по ценам, являющимся обычными, справедливыми, рыночными, а покупатель обязуется принять указанный товар и оплатить его стоимость на условиях, предусмотренных договором».
Відповідно до п.5.2 договору «оплата стоимости товара производится покупателем путем перечислением денежных средств на текущий счет поставщика, на основании счетов-фактур, выставленных поставщиком на условиях и сроки, указанные в Приложениях-Спецификациях к договору. Датой оплаты товара считается дата списания денежных средств с текущего счета покупателя».
Поставка товару (насос 8/6W) у кількості 6 шт. на суму 4608000,00 грн. відбулась відповідно до видаткової накладної від 15.01.2020 №РН-0000001. Позивачем направлено рахунок на оплату на суму 4608000,00 грн. Розрахунки проведено в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 16.04.2020 №8416 на суму 4608000,00 грн. Транспортування товару здійснено відповідно до ТТН від 15.01.2020 №б/н.
Позивачем 15.01.2020 складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №3 на загальну суму 4608000,00 грн.
Згідно з отриманою квитанцією податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено. В квитанції зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивачем на адресу контролюючого органу направлено повідомлення та первинні документи, однак Рішенням від 06.01.2021 №2297589/39725947 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.01.2020 №3 з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
В розділі «Додаткова інформація» будь-яка інформація відсутня.
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 185.1 статті185 Податкового кодексу України (далі -ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт201.7статі201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/ розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону №2245 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (діяла на момент зупинення реєстрації спірної податкової накладної), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
На час зупинення реєстрації спірної податкової накладної, критерії ризиковості платника податку були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18.
Суд зазначає, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України, не погоджено Міністерством фінансів України та не зареєстровані у Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, зокрема: «Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством».
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз викладеного дає підстави вважати, що лист Державної фіскальної служби України 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18 не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України у відповідності до вимог ст. 117 Конституції України та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731.
Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критерії ризиковості платника податків.
Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листами Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18, а відтак не є джерелами права відповідно до статті 7 КАС України, хоча зачіпають права, свободи й законні інтереси невизначеного кола громадян.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що законні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної позивача відсутні.
Із оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вбачається, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на момент її зупинення був затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №117.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначеного рішення вказано ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, однак, яких саме документів не надано відповідачем не визначено.
В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідному рішенні.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом зупинення, а в подальшому, відмови в реєстрації податкової накладної.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що оскаржуване Рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну днем її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, то суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачами не було надано до суду доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись положення статті 139 КАС України, та враховуючи роз'єднання позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 11350,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 243, 246, 250, 257 - 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” до Головного управління ДПС у м.Києві та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 06.01.2021 №2297589/39725947 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.01.2020 №3.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 15.01.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання податкової накладної на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промтехнологія Груп” за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська