про відмову в задоволенні клопотання
29 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6257/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідачів про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮА» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮА» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.05.2021 №2635314/42926090, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну №1784 від 14.12.2020.
27.07.2021 на адресу суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, до якого було долучено клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання представника відповідачів про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами п'ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження обґрунтоване тим, що: 1) дана адміністративна справа становить значний суспільний інтерес та має важливе для контролюючого органу з метою руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до Державного бюджету; 2) з матеріалів справи та відповідно до поданої заяви існує ряд розбіжностей, які слід з'ясувати під час судового розгляду, а саме: встановлення реальності здійснення господарської операції по податковій накладній №1784 від 14.12.2020; 3) з метою правильного застосування норм матеріального права по даних спірних правовідносинах, об'єктивного, обґрунтованого вирішення спору та відсутності правової позиції Верховного Суду у даній категорії спору із застосуванням норм права.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачами було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі, за правилами загального провадження.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Institut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).
Відповідач не навів жодних вагомих доводів щодо необхідності розгляду справи за правилами загального провадження.
Водночас суд звертає увагу, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні жодним чином не обмежує відповідача у виконанні його обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідачів про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В.Дмитрук