про повернення позовної заяви
28 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6921/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Денисюк Р.С., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури про визнання дій протиправними у заниженні складових заробітної плати щодо посадового окладу, надбавки за вислугу років та за роботу з секретними документами при видачі довідки № 18-40 вих від 28.01.2016 для перерахунку пенсії та стягнути з держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури на користь позивача заподіяну протиправними діями матеріальну шкоду загальною сумою 3084477,62 грн у вигляді недоотриманої частини пенсії, обрахованої з визначеної довідки Волинської обласної прокуратури з зазначеними складовими заробітної плати, а саме: посадового окладу, надбавки за вислугу років та за роботу з секретними документами, визначених згідно з частиною 3 статті 81 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII, завданою окремими положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі положень частин першої, другої статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій необхідно було вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.
23.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач вказав, що 28.01.2016 року Волинською обласною прокуратурою, йому видано довідку №18-40 про складові заробітної плати для перерахунку пенсії. На підставі даної довідки та Рішення Луцького міськрайонного суду від 20.04.2016 йому здійснено перерахунок пенсії, яку він і отримує по даний час. Впродовж 2016 по 2020 роки Волинська обласна прокуратура інших довідок не видавала. Лише в січні 2021 року при розгляді справи про неправомірні дії Пенсійного фонду щодо не проведення перерахунку позивачу пенсії по довідці від 03.03.2020 № 18-59 вих.-20 йому стало відомо, що при видачі зазначених довідок йому невірно, в порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», визначені складові заробітної плати, а саме надбавки про вислугу років. Відразу ж після цього він звернувся до прокуратури, яка і визнала вказану помилку та видала нову довідку від 26.02.2021 №21-55 вих.21. Тому вважає, що строк звернення до суду не порушено. З врахуванням викладеного просить поновити йому строк звернення до суду.
Суддя, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За нормами частин першої та третьої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача щодо заниження складових заробітної плати, а саме: посадового окладу, надбавки за вислугу років та за роботу з секретними документами при видачі довідки № 18-40 вих від 28.01.2016 для перерахунку пенсії.
Тобто позивач стверджує, що у даній довідці невірно була зазначена надбавка за вислугу років, що впливає на складові заробітної плати, а відтак розміру пенсійних виплат.
Позивач у своїй заяві стверджує, що про вказану помилку йому стало відомо в січні 2021 року.
Однак, із таким твердженням суддя не погоджується враховуючи наступне.
На момент видачі довідки № 18-40 вих від 28.01.2016 розміри надбавок за вислугу років прокурорам регламентувалися ст.81 Закону «Про прокуратуру» (в редакції Закону від14.102014 року № 1697-VII). Зокрема частиною 7 даної статті було визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, розміри доплат за вислугу років є законодавчо встановлені і були відомі позивачу. Отримавши довідку про заробітну плату, позивач мав можливість перевірити та визначити правильність складових заробітної плати, яка в ній зазначена. Тому, саме з 29.01.2016, на наступний день після отримання даної довідки почався перебіг строку звернення до суду, щодо визнання протиправними дій щодо заниження складових заробітної плати, та який сплинув 29.07.2016 року.
Будь -яких заяв та звернень з приводу правомірності складових заробітної плати по даній довідці ним в період 2016-2020 років до прокуратури не направлялось, що свідчить про те, що він з ними був згідний.
Позивач за захистом своїх прав щодо заниження складових заробітної плати у довідці від 28.01.2016 року звернувся до суду лише 08.07.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого законом.
Крім того суд звертає увагу на те, що, відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2016 у справі № 161/3611/16-а, зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки, що також свідчить про те, що позивачу було достовірно відомо про складові заробітної плати для перерахунку пенсії.
Отже, вказане свідчить про те, що позивачу ще у 2016 році було відомо про порушення його прав, свобод чи інтересів, однак з даним позовом звернувся до суду лише 08.07.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Наведені у клопотанні від 23.07.2021 про поновлення строку звернення до суду обставини, на думку судді, не є поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказана грошова виплата є періодичним платежем, тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується.
Крім того, подання позивачем листа 15.01.2021 та отримання відповіді на нього та нової довідки від 26.02.2021 за №21-36 вих21, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо належних складових заробітної плати у довідці 2016 року. З дня отримання довідки № 18-40 вих від 28.01.2016 особою, яка їй видана, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання зазначеної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру складових призначеної виплати звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації.
Таких дій до січня 2021 року позивачем не вчинялося.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 виклав правову позицію, згідно з якою отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Натомість законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 10.10.2019 у справі №140/721/19.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Що стосується посилань позивача на те, що в даному випадку строки звернення не застосовуються, оскільки ст.233 КзПП України встановлено, що з позовом про стягнення заробітної плати позивач може звернутися без обмеження будь-яким строком, то вони не заслуговують на увагу, так як у даному випадку, спірні відносини виникли не щодо стягнення заробітної плати, а щодо включення складових заробітної плати саме при формуванні довідки від 28.01.2016 № 18-40вих для перерахунку пенсії. Строк звернення до суду за захистом своїх прав по даній категорії справ становить - шість місців.
На думку судді, позивач не навів поважних причини, які перешкодили йому дізнатись про порушення своїх прав, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на їх судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір». Що сплачена сума судового збору повертається за лопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248, 294 КАС України,
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та стягнення коштів повернути позивачеві без розгляду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.С. Денисюк