28 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6709/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюка П.В. від 24.06.2021 у виконавчому провадженні №65032473 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України штрафу у розмірі 5 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.06.2021 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, однак ГУ ПФУ у Волинській область не погоджується із вказаною постановою, оскільки на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 №65032473 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило відповідача про те, що 05.02.2019 позивачем проведено виконання рішення суду рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №033050001290 від 13.02.2019.
Представник позивача вказує, що державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання рішення боржником, однак державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу не перевірено повноту виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №140/2484/18 та поважність причин.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, ОСОБА_1 призначено згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, з 09.10.2018. При первинному призначенні розмір щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 становив 84 відсотки.
05.02.2019 набрало законної сили рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 №140/2484/18 про задоволення позову ОСОБА_1 щодо зобов'язання зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року, що становить 09 років 00 місяців 26 днів; період строкової служби в армії з 05 травня 1978 року по 05 травня 1980 року, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів та зобов'язати провести перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з 25.10.2018.
На виконання даного рішення суду 13.02.2019 проведено перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 90% грошового утримання судді, згідно з рішенням управління № 033050001290.
Таким чином твердження державного виконавця Трофимюка П.В. про невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №140/2484/18 Головним управлінням в частині незарахування судді у відставці до стажу роботи судді стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07.07.1987 по 05.08.1996, що становить 09 років 00 місяців 26 днів - є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вважає постанову від 24.06.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 39).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 26.07.2021 №02.1-34/21/865 представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови. При цьому вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження №65032473 від 12.02.2021 надіслана сторонам у встановленому порядку рекомендованим листом, у пункті 2 резолютивної частини якої вказано боржнику - Головному управлінню ПФУ у Волинській області про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Проте, ГУ ПФУ у Волинській області не виконало без поважних причин рішення суду, що набрало законної сили, і в поданому адміністративному позові вказує на неправомірність винесення 24.06.2021 постанови про накладення штрафу на Головне управління ПФУ у Волинській області.
На постанову про відкриття виконавчого провадження, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області повідомлено про те, що ОСОБА_1 проведено зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07.07.1987 по 05.08.1996.
На думку представника відповідача рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі № 140/2484/18 виконано не у повному обсязі, зокрема, в частині зарахування судді у відставці до стажу роботи судді стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07.07.1987 по 05.08.1996, що становить 09 років 00 місяців 26 днів. Зокрема, спочатку 05.02.2019 зараховано вказаний стаж до стажу судді та додано таблицю про розрахунок стажу. Але, пізніше, позивачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 №287, з урахуванням фактично виплачених сум, відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зарахований раніше стаж ОСОБА_1 , було виключено зі стажу судді, що дає право на відставку, оскільки пенсійним органом при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці брався до уваги виключно стаж, визначений статтею 137 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відтак, оскільки на даний час рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №140/2484/18, за яким видано виконавчий лист №2651/2021 повністю не виконано, чим порушенні вимоги статті 1291 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому були наявні у державного виконавця Трофимюка П.В. підстави для накладення штрафу.
У судове засідання 28.07.2020 представники сторін та третя особа не прибули, проте подали клопотання про розгляд даної справи за їх відсутності.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Частиною дев'ятою статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників позивача та відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №140/2484/18, яке набрало законної сили 05.02.2019, позов ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення і виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 відсотки від заробітної плати працюючого судді. Зобов'язано Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року, що становить 09 років 00 місяців 26 днів. Зобов'язано Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, період строкової служби в армії з 05 травня 1978 року по 05 травня 1980 року, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів. Зобов'язано Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 25 жовтня 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання зазначеного судового рішення Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи, зокрема, №2651/2021 від 12.02.2021 про зобов'язання Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року, що становить 09 років 00 місяців 26 днів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 у справі №140/2484/18 задоволено заяву про заміну боржника у виконавчому листі. Замінено боржника - Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у виконавчих листах від 12 лютого 2021 року №2649/2021, №2650/2021, №2651/2021, виданих Волинським окружним адміністративним судом на виконання рішення від 04.01.2019 у справі №140/2484/18.
25.03.2021 ОСОБА_1 подав до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заяву про пред'явлення для примусового виконання виконавчого листа №2651/2021 від 12.02.2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом.
07.04.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 07.04.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65032473 щодо примусового виконання зазначеного виконавчого листа №2651/2021. Також у постанові надано боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
27.05.2021 ГУ ПФУ у Волинській області направило Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) лист №0300-0306-8/23222 «Про виконання вимог державного виконавця», в якому зазначило: «Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 65032473 винесена державним виконавцем 07.04.2021 щодо виконання виконавчого листа № 2651/2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом 12.02.2021, надійшла на адресу Головного управління 14.04.2021 за вх. № 2416/14, а постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 65032615 винесена державним виконавцем 06.04.2021 щодо виконання виконавчого листа № 2649/2021 виданого Волинським окружним адміністративним судом 12.02.2021, надійшла на адресу Головного управління 13.04.2021 за вх. № 2401/14.
28.04.2021 Головним управлінням на адресу Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) за вихідним № 0300-0306-8/19516 надіслано відповідь щодо виконання вищевказаних виконавчих листів. 21.05.2021 повторно надіслано відповідь на постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку із зверненням на особистий прийом стягувача, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції. Враховуючи отримані 26.05.2021 вимоги державного виконавця, повторно повідомляємо, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 по справі № 140/2484/18, яким зобов'язано Головне управління, зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07.07.1987 по 05.08.1996, що становить 09 років 00 місяців 26 днів; період строкової служби в армії з 05.05.1978 по 05.05.1980, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів та на підставі якого Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 2651/2021 та № 2649 від 12.02.2021 виконано Головним управлінням 05.02.2019 (до відкриття виконавчого провадження).
Рішення суду виконане в межах покладених судом зобов'язань. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом № 2649/2021 та № 2651/21 постанови про відкриття виконавчого провадження № 65032615 від 06.04.2021 та № 65032473 від 05.04.2021 підлягає закінченню.» До вказаного листа позивачем долучено копію рішення від 05.02.2019 про перерахунок пенсії, копію розрахунку стажу за рішенням суду, копію листа № 0300-0306-8/19516 від 28.04.2021.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 24.06.2021 ВП №65032473 на ГУ ПФУ у Волинській області за невиконання рішення суду від 04.01.2019 у справі №140/2484/18 накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи вказану вище постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини четвертої статті 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Стаття 75 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу зазначених вище норм права можна дійти висновку про те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. У свою чергу, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення; наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов'язок з'ясування цих обставин покладено на державного виконавця.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП №65032473 з примусового виконання виконавчого листа №2651/2021, виданого 12.02.2021 Волинським окружним адміністративним судом.
Згідно з пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №65032473 від 07.04.2021 визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ у Волинській області 28.04.2021, 27.05.2021 направляло на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомлення про те, що 05.02.2019 до відкриття виконавчого провадження виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 по справі № 140/2484/18 та надано відповідні докази виконання - рішення № 033050001290 від 13.012.2019 про перерахунок пенсії з 25.10.2018, відповідно до якого загальний процент розрахунку пенсії ОСОБА_1 від заробітку встановлено у розмірі 90%, стаж на посаді судді становить 33 роки 2 місяці 25 днів. Крім того, ГУ ПФУ у Волинській області направило відповідачу таблицю, в якій наведено детальний розрахунок стажу ОСОБА_1 , з якого вбачається, що до стажу роботи судді, що дає право на відставку зараховано стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07.07.1987 по 05.08.1996, що становить 09 років 00 місяців 26 днів, а також період строкової служби в армії з 05.05.1978 по 05.05.1980, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів.
Тобто, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 24.06.2021, рішення суду в частині зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07.07.1987 по 05.08.1996, що становить 09 років 00 місяців 26 днів виконане.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає факту невиконання ГУ ПФУ у Волинській області рішення суду, оскільки матеріалами справи стверджується факт виконання рішення суду позивачем.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем, зокрема головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перед винесенням спірної постанови про накладення штрафу було здійснено належну перевірку виконання боржником судового рішення, як цього вимагає стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження», та обґрунтовано відображено реальний стан виконання.
Зміст цієї постанови вказує на те, що головним державним виконавцем не з'ясовано стану фактичного виконання виконавчого листа та причини (поважність) невиконання рішення суду боржником. Зокрема державний виконавець фактично посилається на ту обставину, що рішення суду не виконано в повному обсязі.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на неповне виконання рішення суду про те, що спочатку 05.02.2019 зараховано вказаний стаж до стажу судді та додано таблицю про розрахунок стажу. Але, пізніше, позивачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 №287, з урахуванням фактично виплачених сум, відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зарахований раніше стаж ОСОБА_1 , було виключено зі стажу судді, що дає право на відставку, оскільки пенсійним органом при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці брався до уваги виключно стаж, визначений статтею 137 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки правовідносини щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 24.02.2020 №287, з урахуванням фактично виплачених сум, не були предметом розгляду адміністративної справи № 140/2484/18.
Таким чином, суд встановив, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №140/2484/18, яке набрало законної сили 05.02.2019 позивач виконав добровільно, до відкриття виконавчого провадження. Зазначене стало наслідком неефективного та неповного вчинення державним виконавцем виконавчих дій та спричинило винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем усупереч закону, без урахування всіх обставин винесено оскаржувану постанову, відтак така підлягає скасуванню. Доказів протилежного відповідач суду не представив.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки обидві сторони є суб'єктами владних повноважень.
Керуючись статтями 243-246, 268-269, 287 КАС України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43317547), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюка Павла Володимировича від 24 червня 2021 року у виконавчому провадженні №65032473 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у розмірі 5100,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський