27 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4925/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МТФ-УКРАЇНА» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,
Приватне підприємство «МТФ-УКРАЇНА» (далі - ПП «МТФ-УКРАЇНА», позивач) звернулося із позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі - відповідач, суб'єкт владних повноважень) про визнання протиправними та скасування постанов Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення штрафу на ПП «МТФ -УКРАЇНА» від 23 квітня 2021 року №51-8/21 та №50-8/21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «МТФ-УКРАЇНА» є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ліцензії від 09 березня 2021 року №03170314202100004, виданої Головним управлінням ДПС у Волинській області, позивач має право роздрібної торгівлі пальним до 15 березня 2026 року.
На підставі наказу та направлення Державної екологічної інспекції від 23 березня 2021 року №26-РН у період з 24 по 26 березня 2021 року на АЗС за адресою: 45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Відродження, 1Ж, де здійснює роздрібну торгівлю паливом ПП «МТФ - УКРАЇНА» було проведено планову перевірку характеристик продукції - дизельне паливо.
За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 26 березня 2021 року №16-8/21, яким встановлено порушення, пунктів 4, 9, 10, 13, 24 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 (далі - Технічний регламент №927) (назва та марка палива, відсутня дата виготовлення палива, відсутні нормативні значення та фактичні результати випробувань, відсутні посилання на документи та методи випробувань, відсутні відомості щодо декларації про відповідність, паспорт якості не надано, в паспорті вказано резервуар RZ-47, a в ТТН, яка видана ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» номер резервуара не зазначено); пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», а саме під час проведення перевірки надані документи (товарно-транспортна накладна) не дають можливості відстежити походження продукції дизельне паливо ДП-3Євро5-ВО.
Щодо порушення пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» позивач зазначає, що хоча у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів від 16 березня 2021 року №99, яка видана ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» відсутній номер резервуара, разом з тим, під час проведення перевірки відповідачу було надано паспорт якості на дизельне паливо, а саме: паспорт якості №149656_3806882 від 13 лютого 2021 року на дизельне паливо класу F, відповідно до якого заводом-виробником такого палива є «Orlen Lietuva» (Juodeikiai, LT-89467, Mazeikiai, Lietuva, Литва), декларацію про відповідність від 29 червня 2019 року та сертифікат відповідності №000762, термін дії якого з 29 червня 2019 року по 28 червня 2021 року.
Позивач також вказує, що із акту перевірки незрозуміло у чому полягає порушення пункту 4 Технічного регламенту. Стосовно порушення пункту 9 Технічного регламенту повідомляє, що заводом виробником «ORLEN Lietuva» надана декларація про відповідність від 29 червня 2019 року , яка містить дані про фізико - хімічні властивості дизельного палива, що ввезено з території Литви на територію України, яка в сукупності з іншими документами підставою для ввезення палива на територію України та пройшла митний контроль. Також документ, що засвідчує якість товару є сертифікат відповідності №000762 виданий «10» Хіммотологічним центром» Міноборони України з термом дії до 28 червня 2021 року та паспорт якості від 13 лютого 2021року №149656_3806882.
В спростування пунктів 10, 13 Технічного регламенту зазначає, що позначення палива у паспорті якості повністю відповідає сертифікату відповідності, декларації про відповідність. Долучене до матеріалів позовної заяви фото з АЗС підтверджує позначення даного палива на паливо розподільчому обладнанні АЗС, копії фіскальних чеків підтверджують позначення палива.
Звертає увагу, що постачальником палива, яке було предметом перевірки є ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ», що підтверджується укладеним договором поставки від 30 січня 2020 року №30/01-01, пунктом 2.1 якого визначено, що якість товару, що постачається за умовами договору, повинна відповідати ГОСТУ, технічним умовам заводу-виробника та на кожну партію пального підприємство разом із товаросупровідними документами (товаротранспортними накладними) отримало від свого постачальника паспорт якості пального, де зазначена дата відбору проб 13 лютого 2021 року, тобто, дотримання вимог пункту 24 Технічного регламенту повністю підтверджується наданими відповідачу документами (паспорт якості, сертифікат відповідності та декларація про відповідність).
На підставі акту перевірки характеристик продукції від 26 березня 2021 року №16-8/21 Державна екологічна інспекція прийняла рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 року №78-8/21 та №77-8/21 із терміном виконання до 12 квітня 2021 року.
На виконання вказаних рішень, ПП «МТФ-УКРАЇНА» надіслало 10 квітня 2021 року повідомлення про виконання обох рішень про вжиття обмежувальних заходів та надано відповідні документи в тому числі копії ТТН від 16 березня 2021 року №99, паспорт якості від 13 лютого 2021 року №149656_3806882, сертифікат відповідності, виданий 10 Хіммотологічним центром Міністерства оборони України, терміном дії з 29 червня 2019 по 28 червня 2021 року, декларацію про відповідність від 29 червня 2019 року.
Відповідач 20 квітня 2021 року здійснив перевірку виконання обмежувальних заходів та вважає, що вказані вище рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ПП «МТФ-УКРАЇНА» не виконано, у зв'язку із чим 23 квітня 2021 року відповідачем винесено постанови №51-8/21 та №50-8/21 за результатами розглдяу протоколу про порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 20 квітня 2021року №12-8/2, якими на позивача накладено штраф в розмірі 68000,00 грн згідно кожної постанови.
З даними постановами ПП «МТФ-УКРАЇНА» не погоджується, уважає, що підприємством в повній мірі виконано вимоги відповідача, викладені в рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 року №78-8/21 та №77- 8/21, надано усі запитувані документи для виконання вказаних рішень та підстав для винесення спірних постанов не було, з огляду на що просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 09 червня 2021 року відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що посадовими особами Інспекції на підставі наказу та направлення на проведення перевірки від 23 березня 2021 року №26-РН, в період з 24 березня 2021 року по 26 березня 2021 року проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме дизельного палива за адресою розповсюдження продукції: вулиця Відродження, 1Ж, місто Ковель, де здійснює господарську діяльність на ПП «МТФ- УКРАЇНА».
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 26 березня 2021 року №16-8/21, яким встановлено наступні порушення вимог законодавства України про державний ринковий нагляд і контроль продукції: надані документи (товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 16 березня 2021 року №99 видана ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» (пункт навантаження: Рівненська область, с. Городок, вул. Штейнгеля барона, За), не дають можливості відстеження походження продукції на дизельне паливо ДП-3-Євро5-В0, що не відповідає вимогам пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції»; надано документ про якість (паспорт якості) №149656_3 806882 від 13 лютого 2021 року, на паливо дизельне клас F (завод-виробник «ORLEN Lietuva», Литва), що реалізується на АЗС, який не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту (назва та марка палива, відсутня дата виготовлення палива, відсутні нормативні значення та фактичні результати випробувань (проведені акредитованою випробувального лабораторією), які підтверджують відповідність марки палива вимогам Технічного регламенту, відсутні посилання на нормативні документи на методи випробовувань згідно з нормативним документом на паливо (відповідно державних стандартів України згідно із Законом України «Про стандартизацію» відсутні відомості щодо декларації про відповідність, під знаком * **** показники якості згідно паспорта якості №149656 який не надано, в паспорті вказано номер резервуару №RZ-47, а в товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 16 березня 2021 року №99, яка видана ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» номер резервуара не зазначено, що не відповідає вимогам пунктам 4, 9, 10, 13, 24 Технічного регламенту № 927.
На підставі вказаного акта Інспекцією прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 року №77-8/21 та № 78-8/21, яким встановлено строк їх виконання 12 квітня 2021 року.
Відповідач вказує, що за результатами аналізу наданих ПП «МТФ-УКРАЇНА» повідомлень від 08 квітня 2021 року №11 та №12 про вжиття обмежувальних корегувальних заходів від 26 березня 2021 року, не вбачається підстав вважати рішення виконаними, оскільки дані повідомлення за своїм змістом фактично є запереченнями до рішень, де позивач не погоджується з виявленими порушеннями та вважає раніше надані документи достатніми для підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам, зазначені повідомлення не містять жодних відомостей про їх виконання.
У зв'язку із зазначеним до ПП «МТФ-УКРАЇНА» застосовано адміністративно-господарські санкції шляхом винесення постанов про накладення штрафу від 23 квітня 2021 №50-8/21 та №51-8/21 якими на позивача накладено штраф в розмірі 68 000,00 грн.
Відповідач зазначає, що позивач був зобов'язаний вжити заходів щодо виконання рішень №77-8/21, №78-8/21 та не мав жодних підстав вважати їх виконаними, що є підставою для притягнення ПП «МТФ-УКРАЇНА» до відповідальності відповідно до статті 44 Закону «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».
З урахуванням викладеного Державна екологічна інспекція у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 52-59).
У додатково наданих поясненнях по суті позовних вимог від 24 червня 2021 року №5 ПП «МТФ-УКРАЇНА» зазначає, що вказані у акті перевірки порушення пунктів 4, 9, 10, 13, 24 Технічного регламенту №927 та пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», відсутні так як на виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №78-8/21 та №77-8/21, ПП «МТФ-УКРАЇНА» надіслало 10 квітня 2021 року повідомлення про виконання обох рішень про вжиття обмежувальних заходів та надано відповідні документи в тому числі копії ТТН від 16 березня 2021 року №99, паспорт якості від 13 лютого 2021 року №149656 3806882, сертифікат відповідності, виданий 10 Хіммотологічним центром Міністрерства оборони України, термін дії 29 червня 2019 року по 28 червня 2021 року, декларацію про відповідність від 29 червня 2019 року.
Звертає увагу, що виключно постачальник несе відповідальність за введення в обіг на ринку України палива та відповідність нормам технічного регламенту.
ПП «МТФ-Україна» здійснює роздрібну торгівлю паливом, натомість постачальником було ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» на підставі договору поставки №30/-1-01 від 30 січня 2020 року (арк. спр. 77).
Відповідач 13 липня 2021 року також подав до суду додаткові пояснення, в яких звертає увагу, що під час перевірки характеристик продукції органами ринкового нагляду, обов'язковій перевірці підлягають, окрім документів, що дають змогу відстежити походження продукції, також документи що дають можливість відстежити її подальший обіг. Так, паспорт № НОМЕР_2 від 13 лютого 2021року на паливо дизельне клас F, виданий заводом-виробником "ORLEN Lietuva", Литва. Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 16 березня 2021 року №99 видана ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ». Вантажоодержувач (замовник): ПП «МТФ-УКРАЇНА». Сертифікат відповідності №000762 та декларація про відповідність від 29 червня 2019 року містять відомості лише щодо заводу виробника.
Вказує, що зі змісту зазначених документів неможливо відстежити яким чином паливо, зазначене у паспорті №149656 3806882 від 13 лютого 2021 року набуто ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» та яку ланку займає дана юридична особа у ланцюгу постачання продукції та як наслідок, відсутня можливість встановити, що паливо, зазначене у вказаній товарно-транспортній накладній, є тією ж продукцією на яку видано паспорт якості та походження палива, зазначеного в товарно-транспортній накладній є невідомим.
Таким чином, на думку відповіддача, документи, на які посилається позивач, не дають можливості прослідкувати послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача), а тому орган ринкового нагляду має право вимагати надання документів в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції (арк. спр. 81-85).
Позивач у відповіді на додаткові пояснення наголошує, що виключно постачальник несе відповідальність за введення в обіг на ринку України палива та відповідність нормам Технічного регламенту. ПП «МТФ-УКРАНА придбало продукцію у ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» і отримало необхідний пакет документів, які надали до перевірки (арк. спр. 90-92).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (акр. спр. 48-49).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ПП «МТФ-УКРАЇНА» зареєстроване як юридична особа 21 травня 2018 року; основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 9-15).
Відповідно до ліцензії від 09 березня 2021 року №03170314202100004, виданої Головним управлінням ДПС у Волинській області, позивач має право продажу роздрібної торгівлі пальним в період з 15 березня 2021 року по 15 березня 2026 року (арк. спр. 8).
На підставі наказу від 23 березня 2020 року №26-РН (арк. спр. 60) та направлення від 23 березня 2021 року №26-РН (арк. спр. 17) Державною екологічною інспекцією у Волинській області у період з 24 березня по 26 березня 2021 року на АЗС за адресою: 45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Відродження, 1Ж, де здійснює роздрібну торгівлю паливом ПП «МТФ - УКРАЇНА» було проведено планову перевірку характеристик продукції - дизельне паливо.
За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 26 березня 2021 року №16-8/21, яким встановлено порушення пунктів 4, 9, 10, 13, 24 Технічного регламенту № 927 (назва та марка палива, відсутня дата виготовлення палива, відсутні нормативні значення та фактичні результати випробувань, відсутні посилання на документи та методи випробувань, відсутні відомості щодо декларації про відповідність, паспорт якості не надано, в паспорті вказано резервуар RZ-47, a в ТТН, яка видана ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» номер резервуара не зазначено); пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», а саме під час проведення перевірки надані документи (товарно-транспортна накладна) не дають можливості відстежити походження продукції дизельне паливо ДП-3Євро5-ВО (арк. спр. 18 -19).
На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: від 26 березня 2021 року №77-8/21, у зв'язку з не відповідністю продукції вимогам пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, а саме вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству; та від 26 березня 2021 року №78-8/21 (у зв'язку з не відповідністю продукції вимогам пунктів 4, 9, 10, 13, 24 Технічного регламенту №927, застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, а саме вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить.
Вказаними рішеннями встановлено строк їх виконання 12 квітня 2021 року та повідомлено про обов'язок суб'єкта господарювання письмово повідомити про виконання цих рішень у встановлений строк (арк. спр. 20-21).
Актом перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20 квітня 2021 року №13-8/21 встановлено, що рішення №77-8/21, 78-8/21 не виконані та не можуть бути визнані результативними (арк. спр. 41-42).
У зв'язку невиконанням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: від 26 березня 2021 №77-8/21 та №78-8/21, складено протокол від 20 квітня 2021 року №12-8/21 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність харчової продукції» (арк. спр. 43).
За результатами розгляду справи, на підставі акта перевірки від 26 березня 2021 року №16-8/21 та протоколу 20 квітня 2021 року №12-8/21, Інспекцією прийнято постанови про накладення на ПП «МТФ-УКРАЇНА» штрафу: від 23 квітня 2021 року №50-8/21, якою за невиконання рішення № 77-8/21 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, на підставі пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», на позивача накладено штраф в розмірі 68000,00 грн (4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та від 23.04.2021 № 51-8/21, якою за невиконання рішення №78-8/21 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, на підставі пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», на позивача накладено штраф в розмірі 68000,00 грн. (4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (арк. спр. 36-37).
Не погоджуючись із винесеними постановами підприємство звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
За змістом абзацу третього статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
У статті 1 Закону №2735-VІ визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України Про загальну безпечність нехарчової продукції повноваження також через свої територіальні органи, термін орган ринкового нагляду позначає також його територіальні органи.
Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Як встановлено частиною першою статті 10 Закону №2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Актом перевірки характеристик продукції від 26 березня 2021 року № 16-8/21 зафіксовано порушення Технічного регламенту №927, який встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
Відповідно до пункту 4 Технічного регламенту № 927 для цілей цього Технічного регламенту терміни «національний стандарт» та «нормативний документ» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про стандартизацію»; терміни «введення в обіг», «випробувальна лабораторія», «орган з оцінки відповідності», «технічний регламент», «уповноважений представник», «виробник», «надання на ринку», «імпортер», «розповсюджувач» - у значенні, наведеному в Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»; терміни «постачання продукції», «користувач» - у значенні, наведеному в Законі України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; термін «орган державного ринкового нагляду» - у значенні, наведеному в Законі України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відповідно до пункту 9 Технічного регламенту №927 документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Пунтком 10 Технічного регламенту №927 визначено, що вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива наведені у додатку 1 до цього Технічного регламенту.
За змістом додатку 1 до Технічного регламенту №927 позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10 (приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7). Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7 (приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7).Згідно з пунктом 13 Технічного регламенту №927 За екологічними показниками встановлено такі екологічні класи дизельного палива: Євро3, Євро4, Євро5. Дизельне паливо повинно відповідати вимогам, наведеним у додатку 3 до цього Технічного регламенту. Дизельне паливо може містити барвники та речовини-маркери. Можливе додавання до дизельного палива добавок (присадок), добавок на основі метилових/етилових естерів жирних кислот, які не погіршують експлуатаційних показників палива, не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до застосування в установленому порядку.
Пунтком 24 Технічного регламенту №927, передбачено, що правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється від повідно до законодавства, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - нормативними документами. Випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями.
З наведених нормативно-правових актів слідує, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту №927.
Частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI визначено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Отже, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині сьомій статті 23 Закону №2735-VI.
Відповідно до частин першої, третьої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначений статтею 33 Закону №2735-VI. Відповідно до частин одинадцятої-чотирнадцятої зазначеної статті до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам. Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання. До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані. Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.
Поряд з тим у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення (частина п'ятнадцята статті 33 Закону №2735-VI).
У розглядуваному випадку відповідачем не приймалися проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а відразу прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з вимогою вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та усунення формальної невідповідності.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов'язані з ним дії, що має виконати суб'єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов'язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб'єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб'єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.
У рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 №77-8/21 та № 78-8/21 зазначено про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення у відповідність із встановленими вимогами та зобов'язано позивача вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству (арк. спр. 20-21).
Суд зауважує, що ПП «МТФ-Україна» є розповсюджувачем продукції, зокрема здійснює роздрібну торгівлю паливом, натомість постачальником було ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НІКА ОІЛ» на підставі договору поставки №30/-1-01 від 30 січня 2020 року (арк. спр. 30-35).
Отже, виконання таких дій залежить від суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб'єкта господарювання/ розповсюджувача продукції.
Згідно з частиною другою статті 34 Закону №2735-VI суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Як убачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем на виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 №77-8/21 та №78-8/21 ПП «МТФ-УКРАЇНА» надіслало 10 квітня 2021 року повідомлення про виконання обох рішень про вжиття обмежувальних заходів та надано відповідні документи в тому числі: копії ТТН від 16 березня 2021 року №99, паспорт якості від 13 лютого 2021 року №149656 3806882, сертифікат відповідності, виданий 10 Хіммотологічним центром Міністерства оборони України, термін дії 29 червня 2019 року по 28 червня 2021 року, декларацію про відповідність від 29 червня 2019 року (арк. спр. 22-26).
Водночас актом перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20 квітня 2021 року №13-8/21 відповідачем встановлено, що рішення №77-8/21, 78-8/21 не виконані та не можуть бути визнані результативними (арк. спр. 41-42).
У зв'язку з невиконанням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 №77-8/21 та №78-8/21, складено протокол від 20 квітня 2021 року №12-8/21 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність харчової продукції» (арк. спр. 43) та 23 квітня 2021 року позивач був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до пунктів 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI.
Щодо відповідності встановленим Технічного регламенту вимогам паспорта якості, який був наданий під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Поняття паспорта якості визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927, відповідно до якої документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Суд зауважує, що оскільки отримане ПП «МТФ-Україна» дизельне паливо вироблене на території Литви, то паспорт якості був вироблений на території країни походження товару (паливо дизельне клас F). В той же час, наданий їм паспорт якості на дизельне паливо дозволяє ідентифікувати цей товар та містить опис всіх фізико-хімічних показників щодо такої продукції, тим саме не порушуючи вимоги Технічного регламенту №927.
Заводом-виробником «ORLEN Lietuva» була надана декларація про відповідність, котра підтверджує та гарантує, що за своїми фізико-хімічними та іншими-показниками паливо дизельне клас F, яке виготовляється ними та ввозиться з митної території Литви на територію України, відповідає вимогам для дизельного палива ДП-3-Євро-ВО, згідно вимог Технічного регламенту 3927.
Також заводом-виробником «ORLEN Lietuva» на території України був отриманий сертифікат відповідності № 000762 виданий «10 Хіммотологічним центром» Міністерства оборони України, яким підтверджує, що його продукція, а саме Паливо дизельне клас F, відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив (як для палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО). Термін дії сертифікату - з 29 червня 2019 року до 28 червня 2021 року. Сертифікат видається на термін до 3 років на продукцію, яка виготовляється серійно, за результатами атестації виробництва та випробувань, про що і зазначено у сертифікаті відповідності № 000762.
Щодо номеру резервуару № RZ-47, який згадується в Паспорті якості, можна зробити висновок, це номер резервуара, який знаходиться на території Литви та належить заводу-виробнику «ORLEN Lietuva», так як в подальшому в документі зазначено, що продукт в залізно дорожні вагони-цистерни №51160596, 74750233, 54074935, 74137621, 73139677 завантажений із резервуара RZ-47.
Як убачається із матеріалів справи в спростування порушення пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», позивачем були надані документи, які підтверджували походження продукції (дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО), а саме: паспорт якості від виробника №149656-3806882 від 13 лютого 2021 року, декларація про відповідність, сертифікат відповідності №000762 з терміном дії 26 червня 2019 року по 28 червня 2021 року та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 16 березня 2021 року №99.
Суд зауважує, що сама форма товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів затверджена Наказом від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 не передбачає можливості відстеження походження продукції, а тільки її переміщення.
Поняття товарно-транспортної накладної визначено в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, відповідно до якого ТТН- єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04 червня 2007 року №271/121 (далі - Інструкція №271/121; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за №762/14029).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 15 січня 2015 року №124-VIII Про технічні регламенти та оцінку відповідності випробувальна лабораторія - орган з оцінки відповідності, який проводить випробування. Випробування - це визначення однієї чи кількох характеристик об'єкта оцінки відповідності згідно з процедурою.
Інструкцією №271/121 також передбачено, що випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик нафти і нафтопродуктів згідно з установленою процедурою; лабораторні випробування (вимірювання, аналіз) - визначення фактичних значень показників якості нафти та/або нафтопродуктів, установлених нормативними документами з використанням стандартизованих методів випробувань (вимірювань) або атестованих методик випробувань (вимірювань).
Як обумовлено пунктами 5.2, 5.6 Інструкції №271/121, підприємства, що не мають власних випробувальних лабораторій з випробування нафти та нафтопродуктів, укладають відповідні договори про виконання робіт з випробувань нафтопродуктів зі сторонніми акредитованими або атестованими, у встановленому порядку, лабораторіями. Згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою №11-НК. Підставою для заповнення паспорта якості є акт відбирання проби, записи і висновки про якість нафти та/або нафтопродуктів, які занесено до журналів реєстрації результатів випробувань.
Отже, паспорт якості є документом про якість палива та одним з обов'язкових товарно-супровідних документів. Паспорт якості засвідчує відповідність нафтопродукту всім вимогам нормативних документів. Оформлення паспорта якості палива належить до повноважень випробувальної лабораторії.
Позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які видаються випробувальними лабораторіями, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.
Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Зі спірних постанов про накладення штрафу від 23 квітня 2021 року №51-8/21 та від 23 квітня 2021 року №50-8/21 слідує, що вони містять опис суті виявленого порушення: не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 березня 2021 №77-8/21, №78-8/21 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог визначених пунктом другим частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»
Суд наголошує, що головною рисою актів індивідуальної дії є їхня гранична чіткість, яка проявляється у чіткому формулюванні конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою індивідуальних питань, що виникають у сфері правозастосування; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Відповідальність суб'єктів господарювання визначає стаття 44 Закону №2735-VI (частини друга четверта) та стаття 15 Закону України від 02 грудня 2010 року №2736-VI Про загальну безпечність нехарчової продукції (частини друга - четверта).
Вказані норми містять широкий ряд санкцій, що застосовуються уповноваженими органами у випадках встановлення порушень у відповідних сферах. При цьому такі санкції розрізняються як за фактичним характером та змістом порушення, так і за суб'єктним складом особи порушника та ступенем негативного впливу на порушника.
Разом з тим, спірні постанови не містять посилання на конкретні норми статті 44 Закону №2735-VI або ж Закону №2736-VI, на підставі яких на позивача накладено штраф, що не відповідає змісту, які висуваються до акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз норм законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, та встановлені у справі обставини вказують на те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятих рішень про накладення штрафу на позивача; ці рішення не відповідають критеріям обґрунтованості (врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення), не містять норм закону, на підставі яких застосовано штрафні санкції, прийняті за умов, коли позивач до їх прийняття не був ознайомлений з процесуальними документами, на підставі яких спірні рішення прийняті. За таких обставин суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.), який сплачений відповідно до платіжного доручення від 06травня 2021 року №916 (арк. спр. 7) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 46).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суд
Позов Приватного підприємства «МТФ-УКРАЇНА» (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Святого Володимира, 113, ідентифікаційний код юридичної особи 43168294) до Державної екологічної інспекції у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Степана Бандери, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 38009738) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області від 23 квітня 2021 року №51-8/21 та від 23 квітня 2021 року №50-8/21.
Стягнути на користь Приватного підприємства «МТФ-УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Волинській області судовий збір в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 27 липня 2021 року.