29 липня 2021 року
м. Харків
справа № 638/14415/16-ц
провадження № 22-ц/818/3780/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року,-
У вересні 2016 позивач в особі КП "Харківській теплові мережі" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача вартість спожитої теплової енергії у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 в розмірі 64120,63 грн. грн. за період з 20.10.2015 року по 05.04.2016 року, суму інфляції в розмірі 548,49 грн., суму трьох процентів річних в розмірі 160,30 грн., а всього 64829,42грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. 15.08.2017 КП «Харківські теплові мережі» уточнили позовні вимоги до ОСОБА_1 , та збільшила позовні вимоги та просили стягнуть вартість спожитої теплової енергії у приміщенні за адресою АДРЕСА_4 у розмірі 90615,20 грн. за період 20.10.2015 по 31.12.2016, , суму інфляційних витрат 1207,02 грн., три відсотка річних 226,54 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу на підставі договору купівлі продажу №аеа 2-895, №аеа 1-2311, свідоцтва про право власності №7920 від 28.05.1996 належать приміщення за адресою у АДРЕСА_5 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП "Харківські теплові мережі".
Відповідач безпідставно отримує теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача. 08.04.2015, 24.02.2016 представниками КП "Харківські теплові мережі" складено акти обстеження про бездоговірне користування тепловою енергією. В акті обстеження системи теплоспоживання представниками КП "Харківські теплові мережі" зроблено припис про те, що споживач зобов'язаний укласти договір про постачання
теплової енергії. Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
За період користування тепловою енергією с 20.10.2015 по 31.12.2016, відповідачем спожито теплової енергії на суму 90615,20 грн. За кожен розрахунковий період відповідачу направлялися платіжні вимоги-доручення про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення, що складені представниками позивача та житлово-експлуатаційної організації. У зв'язку з тим, що приміщення відповідача, не обладнані пристроями обліку теплової енергії розрахунок спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94 з урахуванням теплового навантаження.
Таким чином, с 20.10.2015 по 31.12.2016 відповідач за рахунок позивача користувався тепловою енергією згідно акту про бездоговірне користування тепловою енергією, у зв'язку з чим було спожито теплової енергії на суму 90615,20грн. Також, відповідачу здійснено індексацію боргу та нараховані інфляційні витрати 1207,02 грн., три проценти річних - 226,54 грн. Внаслідок того, що відповідач в добровільному порядку не погашає суму заборгованості, позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" вартість спожитої теплової енергії у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 за період з 20.10.2015 року по 31.12.2016 року в розмірі 90615 грн. 20 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 1207,02 грн. та 3% річних в розмірі 226,54 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у розмірі 1378 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що виходячи з наданих позивачем доказів та пояснень, суд дійшов висновку, що відповідач споживав теплову енергію, в добровільному порядку в повному обсязі не відшкодував позивачеві її вартість, а тому,за таких умов, уточнені позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, а також суми інфляційних витрат та трьох процентів річних, підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вважає рішення суду незаконним.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає свої заперечення щодо визнання судом першої інстанції належними доказами копій фотознімків, з яких, на його думку, неможливо координати зйомки, та відсутні відомості які б свідчили про те, що на них зображено саме приміщення відповідача. Зазначає, що висновки зроблені судом на основі цих знімків є помилковими.
Крім того, вказує, що відповідачу по справі належить лише Ѕ частина квартири на праві спільної часткової власності. Інша частина квартир належить ОСОБА_4 . За таких обставин, на думку представника відповідача, відповідач не зобов'язаний відповідати за борги співвласника.
Суд першої інстанції за твердженням представника відповідача не залучив належного відповідача до розгляду справи, адже згідно з Актом підключення № 173/10545 та Акту відключення № 173/4740 споживачем є начальник дільниці № 6 КП «Жилкомсервіс».
Згіднозі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року відповідно до вимог ч.1ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідачу ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі продажу №аеа 2-895, №аеа 1-2311, свідоцтва про право власності №7920 від 28.05.1996 належать частина приміщення за адресою у АДРЕСА_5 , також відповідач та його представник факт приналежності на праві власності вказаних приміщень не оспорював в своїх запереченнях. Житлові приміщення розташовані у АДРЕСА_6 , 12, 24 обладнано централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП "Харківські теплові мережі".
Відповідач отримує теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача. Претензій щодо якості наданих послуг відповідачем не заявлено.
08.04.2015 та 24.02.2016 року представниками КП "Харківські теплові мережі" складені акти обстеження про бездоговірне користування тепловою енергією. В ході проведення обстеження спеціалістами «Харківські теплові мережі» було встановлено, що приміщення квартир використовуються як офісні приміщення, у вказаних приміщеннях встановлені прилади для опалення. В зв'язку з тим, що в житлові квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 використовуються як офісні приміщення, акти від 08.04.2015 та 24.02.2016 є підставою для нарахування за споживання теплової енергії по опаленню та гарячому теплопостачанню за тарифами для юридичних осіб. В акті обстеження системи теплоспоживання представниками КП "Харківські теплові мережі" зроблено припис про те, що споживач зобов'язаний укласти договір про постачання теплової енергії.
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
За період користування тепловою енергією з 20.10.2015 по 31.12.2016, відповідачем спожито теплової енергії на суму 90615,20 грн. За кожен розрахунковий
період відповідачу направлялися платіжні вимоги-доручення про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені.
Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення, що складені представниками позивача та житлово-експлуатаційної організації, копії яких долучено до матеріалів справи.
У зв'язку з тим, що приміщення відповідача, не обладнані пристроями обліку теплової енергії розрахунок спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94 з урахуванням теплового навантаження.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(даліЗакон) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630(надаліПравила).
Пунком 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Частиною 1 ст.26 Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені у встановленому законом чи договором розмірах.
Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена і в п.23 Правил, положення якого мають юридично обов'язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим за ним утворився борг.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст. ст.150,156,162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Згідност. 64 ЖК України наймачі несуть рівні обов'язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Посилання представника відповідача на те, що частина квартири належить іншій особі, а тому з відповідача стягнуто заборгованість іншої особи, суд апеляційної інстанції приймає.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що належність Ѕ частини квартири іншій особі підтверджується довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд апеляційної інстанції перевірив вказані доводи відповідним запитом про витяг необхідної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та зазначає наступне.
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачаєтья, що дійсно 1/2 частина квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 належить ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Будь-яких зауважень та доказів на спростування розрахунків позивача апелянтом суду не надано.
Матеріали справи свідчать, що рахунок відкрито саме на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 9).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
За таких обставин, в разі належності квартири декільком особам на праві спільної часткової власності, доцільно стягнути з відповідача ОСОБА_3 лише 1/2 частину заборгованості, а саме 46 024,38 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є частково обгрунтованими та на підставі досліджених доказів наявних в матеріалах справи, яким, як кожному окремо, так і їх сукупності, суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку, колегія суддів прийшла до висновку, що очевидна наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 92 048,76 грн, задоволено позовні вимоги в сумі 46 024,38 грн, що складає 50 %. Сплачено позивачем за подачу позову судовий збір в сумі 1 378 грн, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 378 х 50%= 689 грн. Апеляційним судом відмовлено в задоволенні позову на суму, що складає 50 %. Сплачено відповідачем за подачу апеляційної скарги 2 067 грн. З позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 067 х 50% = 1 033,5 грн. Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України колегія суддів стягує різницю у розмірі 344,5 грн. (1 033,5 грн - 689 грн) з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст.ст.367,368,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Альошина Василя Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2019 року - змінити. Позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на р/ НОМЕР_2 ФХОУ ПАТ «державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 вартість спожитої теплової енергії у приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 за період з 20.10.2015 по 31.12.2016 в розмірі 46 024 (сорок шість тисяч двадцять чотири) грн 38 коп.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на р/р26033301062313 ФХОУ ПАТ «державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн 05 коп.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття. Касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова