28.07.2021
Справа №720/1024/21
Провадження № 2/720/447/21
28 липня 2021 року м. Новоселиця
Новоселицький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Вівчар Г.А., за участю секретаря судового засідання Факащук А.П.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Новоселиця цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості , суд,-
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за договором кредиту, в якій зазначив, що відповідно до укладеного договору на отримання банківських послугу №б/н від 26.06.2012 року ОСОБА_1 на підставі поданої заяви про приєднання до Умов та Првил надання банківських послуг ПриватБанк отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку зі сплатою процентів щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов укладеного договору кредиту Банк зобов'язався надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідач допустив порушення умов укладеного договору та станом на 12 квітня 2021 року склалась заборгованість в загальній сумі 14515 грн. 34 коп. яка складається з 11535 грн. 87 коп. заборгованість за тілом кредиту та 2979 грн. 47 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
Представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором кредиту в розмірі 14515 грн. 34 коп. і судові витрати в розмірі 2270 грн..
Ухвалою судді від 31 травня 2021 року відкрито провадження по даній позовній заяві та призначена до судового розгляду у порядку спрощеного провадження.
22 червня 2021 року ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи провести з викликом сторін по справі.
В судовому засіданні представник позивача не з'явився, однак направив до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує, щодо винесення по справі заочного рішення.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи по суті в судовому засіданні не з'явився і не повідомив суд про причину своєї неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. По справі є в наявності достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Суд оцінивши надані позивачем докази до позовної заяви, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Наданими сторонами доказами судом встановлено, що відповідно до наданої копії анкети заяви №б/н від 26.06.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.
З наданого розрахунку заборгованості по кредиту вбачається, що відповідач порушив умови кредиту та у зв'язку з чим склалась заборгованість по кредиту в загальній сумі 14515 грн. 34 коп. яка складається з 11535 грн. 87 коп. заборгованість за тілом кредиту та 2979 грн. 47 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
До даної заяви представник банку надає Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» які не підписані та з яких неможливо визначити чи був ознайомлений відповідач на час приєднання до умов кредитування.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У Анкеті - заяви про приєднання до Умови обслуговування рахунків фізичної особи у «ПриватБанку» та у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» від 26.06.2012 року річна процентна ставка не зазначена.
Суд вважає, що в даному випадку можливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки відповідач як вбачається з протоколу споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» була ознайомлена з умовами отримання кредиту, умовами повернення.
Отже наявні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 14515 грн. 34 коп..
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Платіжним дорученням від 26 квітня 2021 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270 грн.
Тому суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2270 грн..
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 80, 82, 141, 245, 246, 258-273, 274-279,280, 354 ЦПК України, і на підставі ст.ст.554,610,611, 612,625,1054 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь АТ «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 14515 грн. 34 коп. ( чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн.. 34 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь АТ «ПриватБанк» понесені судові витрати в сумі 2270 грн. (дві тисячи двісті сімдесять грн..).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області в 30-денний строк з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 має право протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду подати заяву про перегляд заочного рішення суду.
Суддя: Вівчар Г.А.