Справа № 635/3040/17
Провадження №1-кп/635/669/2021
29 липня 2021 року сел.Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220430000366 від 19.02.2017, №12018220430000447 від 15.03.2018, №12018220430000661 від 24.04.2018, № 12018220430001614 від 03.10.2018, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 12 квітня 2019 року Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 289 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 15 лютого 2017 року близько 14 години, діючи за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, попередньо переконавшись, що їх діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом відчинення вхідної хвіртки, яка не була зачинена на замок, проникли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , звідки таємно викрали металеву бочку ємкістю 200 літрів вартістю 200 гривень, металеве корито розміром 100х50 см вартістю 90 гривень, 6 фрагментів металевої арматури довжиною по 50 см кожна круглої форми заводського виробництва діаметром 10 мм вартістю 12 гривень, панцерну металеву сітку від ліжка розміром 200х150 см вартістю 200 гривень, а всього майна на загальну суму 502 гривні. Після вчинення злочину ОСОБА_3 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, ОСОБА_3 15 лютого 2017 року близько 16 години, діючи за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, попередньо переконавшись, що їх діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом відчинення вхідних дверей, які не були зачинені на замок, проникли в приміщення сараю, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , звідки таємно викрали опалювальний котел КС-ТГ-16 розміром 100х40х40 см вартістю 4000 гривень та пилосос NORD VL 603E вартістю 500 гривень. Після вчинення злочину ОСОБА_3 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, в середині лютого 2018 року, точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, які знаходились за адресою: АДРЕСА_3 , виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації умислу на таємне викрадення чужого майна того ж дня в вечірній час, точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прийшли до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_7 . Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , діючи згідно відведеної йому ролі, перелізши через паркан, проник на територію вказаного домоволодіння, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишилась поруч з парканом згідно відведеній їй ролі, з метою своєчасного попередження ОСОБА_3 про появу потерпілого або свідків. Після чого ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, викрав майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме алюмінієвий бак об'ємом 280 л вартістю 2750 гривень, передавши його через паркан особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у подальшому вони розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, 12 березня 2018 року в вечірній час, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули за адресою: АДРЕСА_4 , де, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи згідно відведених кожному ролей, ОСОБА_3 переліз через паркан на територію вказаного домоволодіння та таємно скоїв крадіжку належного ОСОБА_7 майна, яке передавав через паркан особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка залишилась згідно відведеної їй ролі зовні з метою своєчасного попередження ОСОБА_3 про появу потерпілого або свідків. Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, таємно викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме: 3 металеві труби на загальну суму 424 гривні 50 копійок, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Також, розуміючи, що на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 залишилось 2 металеві труби, маючи єдиний намір, 14 березня 2018 року у вечірній час ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, прибули за адресою: АДРЕСА_4 . Далі, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 переліз через паркан, де таємно, умисно, повторно скоїв крадіжку майна ОСОБА_7 , яке передавав через паркан особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка залишилась згідно відведеної їй ролі зовні з метою своєчасного попередження ОСОБА_3 про появу потерпілого або свідків. Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, таємно викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме: 2 металеві труби на загальну суму 283 гривні 50 копійок, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, в середині квітня 2018 року, більш точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , проходячи повз домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , яке на праві власності належить ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, переслідуючи злочинний умисел на таємне викрадення майна, керуючись корисливим мотивом, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, переліз через паркан, проникнув таким чином на територію подвір'я вищевказаного домоволодіння. Далі, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з території подвір'я зазначеного домоволодіння таємно викрав 2 металевих труби довжиною 2,60 м, діаметром 3 см, з товщиною стінки 2 мм кожна, вартістю 50 гривень 70 копійок кожна, загальною вартістю 101 гривня 40 копійок; «П»-образну конструкцію виготовлену з двох металевих труб довжиною 2,5 м, діаметром 8 см, з товщиною стінки 3 мм кожна, з'єднані між собою металевою трубою довжиною 29 см, діаметром 8 см вартістю 435 гривень; металеву проволоку вагою 13 кг вартістю 5 гривень 50 копійок за 1 кг на загальну суму 71 гривня 50 копійок. Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 607 гривень 90 копійок.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, 02 жовтня 2018 року приблизно о 13 годині ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна переліз через паркан, тим самим проникнув на територію домоволодіння АДРЕСА_6 , де, діючи із злочинним умислом на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав металеві автомобільні диски ВАЗ R-13 в кількості 2 штук вартістю 126 гривень кожний загальною вартістю 252 гривні та тормозний барабан колеса ЗИЛ-130 вартістю 1286 гривень 28 копійок. Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1538 гривень 28 копійок.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, 01 листопада 2018 року приблизно о 13 годині ОСОБА_3 , діючи повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме мопедом «Honda Dio-18», який належить ОСОБА_10 , скориставшись, що ОСОБА_11 , який користується вказаним мопедом, залишив його без нагляду з ключем в замку запалювання поблизу будівлі АДРЕСА_7 , підійшов до мопеду, за допомогою ключа завів двигун та почав рух на вказаному мопеді по вулицям м.Мерефа Харківського району Харківської області, таким чином ОСОБА_3 незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мопедом «Honda Dio-18», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та пояснив про обставини вчинення злочинів за обставин, викладених вище у даному вироку, а саме, що 15 лютого 2017 року близько 14 години, а потім в цей же день близько 16 години, разом зі своїм знайомим таємно викрали майно з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за обставин та в кількості як зазначено в обвинувальному акті; в середині лютого 2018 року та 12 березня 2018 року також разом зі своїм знайомим таємно викрали майно з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 за обставин та в кількості як викладено в обвинувальному акті; крім того, в середині квітня 2018 року, перелізши через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_5 , таємно викрав дві металевих труби та металеву конструкцію; 2 жовтня 2018 року, перелізши через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_6 , таємно викрав автомобільні диски та тормозний барабан колеса; в цей же день незаконно заволодів мопедом «Honda», який був залишений без нагляду з ключем запалювання в замку поблизу будівлі АДРЕСА_7 , після того, як він покатався на мопеді по м.Мерефа, мопед був повернутий власнику у справному стані.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що на момент вчинення інкримінованих йому злочинів, він судимості не мав, до кримінальної відповідальності не притягувався, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступень тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який на момент вчинення злочинів судимості не мав. При визначенні міри покарання суд також враховує як значну кількість епізодів злочинної діяльності, так і кількість та вартість викраденого майна по кожному епізоду за обвинуваченням за ч.3 ст.185 КК України, які є незначними. Крім того суд враховує той факт, що майже все викрадене майно, у тому числі транспортний засіб, повернуті потерпілим, які матеріальних претензій до обвинуваченого не мають.
Покарання, необхідне і достатнє для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим ОСОБА_3 нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, йому належить призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим в виді позбавлення волі в межах санкцій статей кримінального закону, що передбачають відповідальність за вчинені злочини.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому з застосуванням ст.75 КК України, ст.69 КК України судом не встановлено.
Оскільки ОСОБА_3 12 квітня 2019 року засуджений Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, призначене покарання за зазначеним вироком не відбув, вчинив злочини до постановлення зазначеного вироку, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання у відповідності до положень ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню відсутній. Ухвалою суду від 10 травня 2019 року ОСОБА_3 залишений в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на час розгляду даного кримінального провадження.
Строк попереднього ув'язнення по даному провадженню, який складає період з 20 березня 2019 року по день набрання вироком законної сили, підлягає зарахуванню в строк покарання відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, з 20 березня 2019, що встановлено вироком Зміївського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року, по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільні позови по даному кримінальному провадженню відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів по кримінальному провадженню, що документально підтверджені та складають загальну суму 4312 гривень, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:
-за ч.3 ст.185 КК України - у виді чотирьох років позбавлення волі,
-за ч.2 ст.289 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за даним вироком у виді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 20 березня 2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 20 березня 2019 року по день набрання вироком законнної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 відсутній.
Залишити ОСОБА_3 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 4312 гривень.
Речові докази - опалювальний котел КС-ТГ-16, піч буржуйку, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_12 , - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_6 .
Речові докази - 3 металевих труби довжиною 280 см кожна, алюмінієву бочку висотою 120 см і діаметром 55 см, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 , - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_7 .
Речові докази - 2 металеві труби, металеву конструкцію «П»-образної форми, моток металевої проволоки, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 , - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_8 .
Речові докази - тормозний барабан колеса ЗИЛ 130 та 2 металевих автомобільних диска ВАЗ R-13, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 , - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_9 .
Речові докази - мопед «Honda Dio-18», який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_10 , - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_10 .
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим, який тримається під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1