Справа № 633/105/21
провадження № 2/633/100/2021
28 липня 2021 року смт. Печеніги
Печенізький районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання - Ріпи І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів,
третя особа - міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах по місту Чугуїву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів, третя особа - міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах по місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Позивач просить суд припинити стягнення аліментів, встановлених рішенням Печенізького районного суду Харківської області ( справа № 2-188/2010р.) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј від усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 01 вересня 2020 року.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що на примусовому виконанні у міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву східного міжрегіонального управління міністерства юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-188/10 виданий 05.10.2010 року Печенізьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј від усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2010 року і до повноліття дитини.
Неповнолітній син позивача дійсно до серпня 2020 року проживав із відповідачкою, де і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 регулярно отримувала аліменти від позивача.
У вересні 2020 року ОСОБА_4 переїхав до позивача, за адресою: АДРЕСА_2 . На разі дитина навчається на першому курсі денного відділення у Харківському державному автотранспортному коледжі, а проживає разом із батьком та знаходиться повністю на його утриманні. Позивач самостійно виховує сина, оскільки відповідачка не приймає участі у матеріальному забезпеченні. На даний час відповідачка проживає у смт. Печеніги разом з новою сім'єю.
На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
В судове засідання сторони не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому статтями 128, 130 ЦПК України.
Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив провести судове засідання без участі його та позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив про задоволення позову. Судові витрати просив віднести за рахунок позивача.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила провести судове засідання без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи - міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах по місту Чугуїву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив розгляд справи за відсутності їх представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у сторін є спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( аркуш 13).
На примусовому виконанні у міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву східного міжрегіонального управління міністерства юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-188/10 виданий 05.10.2010 року Печенізьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј від усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2010 року і до повноліття дитини.( аркуш 14).
До серпня 2020 року дитина проживала із матір'ю, з 1 вересня 2020 року син сторін по справі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішив з 01 жовтня 2020 року проживати із батьком за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується його заявою. ( аркуш 11).
За місцем мешкання батька дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення, позивач з вересня 2020 року самостійно несе витрати на утримання, виховання та розвиток дитини, оскільки дитина мешкає з ним.
Фактично на день подання вказаної заяви, дитина вже мешкала із батьком та знаходилася на його утриманні.
В той же час відповідач отримувала аліменти на утримання сина і користувалася ними на власний розсуд, фактично не витрачаючи їх на утримання дитини.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна вимога кореспондується з положеннями ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не повязує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст.273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст.273 СК України має на меті скасування їх присудження.
З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини.
При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Судом достовірно встановлено, що позивач утримує неповнолітнього сина, повністю задовольняючи його вимоги щодо життя, здоров'я, навчання та дозвілля.
Враховуючи встановлені судом обставини, що означає зміну сімейного стану особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка їх одержує, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом звільнення його від сплати аліментів.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.
На підставі викладеного та з огляду на те, що відповідачкою не оспорюється факт проживання дитини окремо від матері та те, що позивач утримує неповнолітнього сина добровільно, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, статтей 180-184,188, 191, 273 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12,13, 81, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення виплати аліментів, третя особа - міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах по місту Чугуїву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити повністю.
Припинити стягнення аліментів, встановлених рішенням Печенізького районного суду Харківської області ( справа № 2-188/2010р.) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј від усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.А. Смирнов