Провадження № 33/821/309/21 Справа № 712/4302/21 Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
23 липня 2021 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А. за участю правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Щербака Б.А., прокурора Гречаного Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2021 року, щодо ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2021 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, попереднє місце роботи: депутат Черкаської міської ради Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КпАП України за малозначністю, обмежившись усним зауваженням. Провадження в справі закрито.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи депутатом Черкаської міської ради та відповідно до підпункту «б» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що не мав умислу порушувати антикорупційне законодавство, а пропустив строк подачі декларації, оскільки в грудні 2020 року хворів на СОVID-19. Вказане захворювання дало подальші ускладнення здоров'я, внаслідок чого він був вимушений проходити курс лікування в умовах стаціонару. Крім того, він не знав, що необхідно подавати декларацію при звільненні.
Захисник - адвокат Щербатюк Б.А. просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні суду першої інстанції протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтримав та просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності, оскільки ним були порушені вимоги антикорупційного законодавства.
Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2021 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КпАП України за малозначністю, обмежившись усним зауваженням. Провадження в справі закрито.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2021 р. скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що вказана постанова є незаконною, такою, що не ґрунтується на матеріалах адміністративного правопорушення та прямо суперечить вимогам чинного законодавства.
Додає, що висновки місцевого суду суперечать правовій позиції судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року.
Апелянт наголошує, що місцевий суд не врахував існуючу практику Черкаського апеляційного суду та інших апеляційних судів у аналогічних справах (№703/3516/20, №752/20902/20, №680/952/20).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, на підтримку апеляційної скарги із зазначених у ній підстав скасування постанови суду, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора про необгрунтованість апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Однак, зазначені вимоги закону судом першої інстанції не було дотримано у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та належним чином невмотивованим.
При вирішенні питання про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, містить вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчується в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата ради або ради до складу якої його обрано.
В судовому засіданні встановлено, що згідно із протоколом другої сесії Черкаської міської ради від 05.10.2017 р. та постановою міської виборчої комісії від 20.11.2015 р. №189 ОСОБА_1 визнано депутатом Черкаської міської ради VIII скликання.
Відповідно до протоколу першої сесії Черкаської міської ради від 01.12.2020 р. ОСОБА_1 склав повноваження депутата Черкаської міської ради VIII скликання.
Згідно ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 2 ст.45 Закону, особи зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частин першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше доданими деклараціями.
Декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого ч.1 ст.45 Закону не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної підпунктах "а", "в" пункту 2 ч. 1 ст.3 Закону, зазначено у чинній редакції Порядку.
Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах "а", "в" пункту 2 ч.1 ст.3 Закону. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 було подано декларацію перед «звільненням» о 09 годині 07 хвилин 02 лютого 2021 року (а.с.15-21).
Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що граничним терміном подачі декларації перед звільненням для ОСОБА_1 було визначено Законом через 20 робочих днів із дати звільнення, тобто до 30 грудня 2020 року, тоді як останній подав декларацію перед звільненням суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, лише 02 лютого 2021 року, тобто несвоєчасно.
Відповідно до вимог ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14 жовтня 2014 року за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
За змістом статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суду України» закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно діючого законодавства, діючого на теперішній час, адмінвідповідальність за скоєння корупційних правопорушень відновлена лише 30.12.2020 р.
Таким чином на момент виникнення у ОСОБА_1 обов'язку подати декларацію (01.12.2020р.), законодавством не передбачалась адмінвідповідальність за скоєння корупційних правопорушень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь.
Отже, старший уповноважений Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області ДСР Національної поліції України Блізніков В.С. не мав повноважень 12 квітня 2021 року складати протокол №131 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та направляти його в подальшому для розгляду по суті до місцевого суду.
Тому, відповідно до п.6 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за обставин скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Вважаю, що враховуючи рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2021 року, про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок