Справа № 22-ц/821/372/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія: на ухвалу Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.
23 вересня 2019 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Новікова О.М.,
Храпка В.Д., Бондаренка С.І.,
за участю секретаря Матюхи В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського Павла Петровича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії, бездіяльність державного виконавця - :
В травні 2019 року ОСОБА_1 , діючи через представника Малиневського П.П. , звернувся до суду зі скаргою, посилаючись на те, що на виконанні в Соснівському відділі державної виконавчої служби (ДВС) міста Черкаси Головного територіального управління юстиції (ГТУЮ) у Черкаській області перебуває виконавчий лист №712/12787/15-ц, виданий 01.12.2016 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 425 783 грн. 11 коп.
17 травня 2019 року боржником було отримано рекомендований лист №1800303634231 з копією висновку оцінювача ФОП ОСОБА_4 про вартість майна боржника, а саме 12/25 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки з кадастровим номером: 7110136700:04:014:0026 за адресою: АДРЕСА_1 .
За висновком оцінювача ринкова вартість майна складає 699 168 грн. 00 коп.
З діями державного виконавця скаржник не погоджується за таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» ФОП ОСОБА_4 як суб'єкт оціночної діяльності мала надати державному виконавцю «письмовий звіт», а не «письмовий висновок», з питань, що містяться в постанові про залучення суб'єкта оціночної діяльності.
Крім того, автоматизована система виконавчого провадження жодних даних про наявність такої постанови не містить. Відомості про попередження виконавцем про кримінальну відповідальність оцінювача також відсутні.
Виконавець має право приступити до визначення ринкової вартості майна боржника лише за умови, що між сторонами виконавчого провадження не було досягнуто відповідної згоди. З такою пропозицією до боржника ніхто не звертався, що обмежило його права.
Суб'єктом оціночної діяльності було використано Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який передбачає застосування порівняльного методу щодо аналогічних об'єктів для зрівняння ринкових цін. Разом з тим, для порівняння обрано не аналогічні об'єкти, що знаходяться в різних районах та мають різні технічні характеристики.
Крім того, оцінка була проведена без огляду об'єкта оцінки, що є прямим порушенням законодавства.
Вважаючи, що оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа проводить оцінку, скаржник звернувся за захистом своїх прав в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
У скарзі просив поновити пропущений строк для подання скарги; визнати неправомірними дії державного виконавця Соснівського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Волошина Б.Д. по проведенню оцінки майна, а саме 12/25 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:014:0026 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати неправомірною оцінку майна згідно з висновком оцінювача від 02.05.2019 відносно того самого майна; зупинити передачу на реалізацію вказаного описаного і арештованого майна.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2019 року скаргу залишено без задоволення.
Ухвала суду мотивована тим, що строк звернення до суду зі скаргою пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню. Сторони вказаного виконавчого провадження були ознайомленні із постановами про опис та арешт майна та не використали своє право на самостійне досягнення згоди щодо вартості майна. Доводи скаржника про відсутність в автоматизованій системі про призначення суб'єкта оціночної діяльності та попередження оцінювача про кримінальну відповідальність спростовані доказами, наданими державним виконавцем.
Водночас суд не погодився з доводами скаржника про те, що заявлені вимоги мають розглядатися як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку. Суб'єкт оціночної діяльності є самостійною особою. Державний виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, а лише залучає оцінювача для визначення ціни продажу майна. Тому, скаржник у разі незгоди із визначеною вартістю майна, має право на оскарження звіту про оцінку майна як документ, виготовлений суб'єктом оціночної діяльності.
Посилаючись на викладене, суд не встановив підстави для задоволення скарги.
Ухвала оскаржена в апеляційному порядку боржником.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оцінка майна, здійснена суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення у цивільній справі оскаржується в порядку судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання скарги. Крім того, скаржником надано рецензію на звіт про оцінку майна, яким визначено, що рецензований звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним, непрофесійним та не може бути використаний. З огляду на вказані доводи апелянт вважає ухвалу незаконною необґрунтованою. Просить ухвалу скасувати, постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси не погодився з доводами апеляційної скарги і просив рішення районного суду залишити без змін.
При цьому він вказав, що стаття 57 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця. Відповідно до ч. 4 цієї статті виконавець лише залучає суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, який здійснює свою діяльність відповідно до закону України № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Соснівському відділі ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавче провадження № 54883962 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/12787/15-ц від 01.12.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 425 783 грн. 11 коп.
Виконавче провадження відкрито 12.10.2017 року (а.с. 9).
13.09.2018 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (а.с. 11, 55-59), відповідно до якого накладено арешт на нерухоме майно, а саме: 12/25 частини будинку та земельну ділянку за кадастровим номером: 7110136700:04:014:0026 за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності боржнику ОСОБА_1 . В зазначеній постанові державним виконавцем було роз'яснено сторонам про можливість у 10-ти денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.
При цьому, представник стягувача ОСОБА_3 отримав копію постанов про опис та про арешт від 13.09.2018 року в день опису. Боржник ОСОБА_1 під час опису був відсутній, а була присутня його мати ОСОБА_5 , яка відмовилась від підпису в постанові та від її отримання.
Як зазначив державний виконавець, станом на 20.03.2019 року жодних повідомлень про досягнення згоди щодо вартості описаного майна від сторін виконавчого провадження до державного виконавця не надходило.
20 березня 2019 року головним державним виконавцем Волошиним Б.Д. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 62), а саме: ОСОБА_4 . Водночас, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єктів господарювання ОСОБА_4 попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
В той же день, постанова державного виконавця від 20.03.2019 року направлена на адреси боржника, стягувача, а також ФОП « ОСОБА_4 » (а.с. 61).
02.05.2019 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, ФОП ОСОБА_4 , сертифікат № 867/16 від 31.10.2016 року виданий Фондом державного майна України, було виготовлено звіт про проведення незалежної оцінки нерухомого майна боржника, а саме: 12/25 будинку та земельна ділянка за кадастровим номером: 7110136700:04:014:0026 (за адресою: АДРЕСА_1 ).
Згідно з цим звітом ринкова вартість майна становить 699 168 грн. 00 коп. (а.с. 64-65).
Звіт в цей же день було направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується супровідним листом Соснівського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області (а.с. 66, 67).
Крім того, скаржником надано рецензію звіту про проведення незалежної оцінки ринкової вартості нерухомого майна - 12/25 частин житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з загальним висновком рецензента відповідно до п. 67 Національного стандарту №1 даний звіт класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (а.с. 105-108).
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушені їхні права чи свободи.
Аналогічна вимога передбачена ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи приведені вище норми, а також позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2019 року (справа № 308/12150/16-ц), колегія суддів вважає, що оскарження оцінки майна під час виконавчого провадження можливе в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону Закон України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно ст. 18 зазначеного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з вимогами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Наявними у справі доказами встановлено, що держаний виконавець діяв у відповідності вказаних вище нормативних актів та в межах своєї компетенції.
Доводи скарги про не попередження суб'єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого акту з питань, що містяться в постанові є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Отже колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 в частині визнання дій державного виконавця з приводу проведення оцінки майна задоволенню не підлягає.
Що стосується іншої вимоги скарги щодо визнання неправомірною саму оцінку майна, то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
В матеріалах справи відсутні дані (як і у самому Звіті № MV-190502-01 від 02.05.2019) про те, що оцінювач знайомився з об'єктом оцінки.
Більше того, у Рецензії вказаного вище Звіту ( а.с.105-108), проведеної 08.07.2019 ПП «Ажіо» прямо вказано, що оцінювач не дослідив об'єкт оцінки самостійно.
Крім того, у вказаній Рецензії зазначена ще низка порушень приведених вище нормативних актів, яка викликає сумнів у колегії суддів в об'єктивності та правильності оцінки спірної нерухомості.
За таких обставин, враховуючи значну вартість предметів оцінки та обмежений термін дійсності Звіту про оцінку майна, суд апеляційної інстанції вважає правильним та обґрунтованим визнати неправомірною оцінку майна згідно з висновком оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 02.05.2019 року. Повторна оцінка майна усуне спори з цього приводу.
Тому у цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського Павла Петровича задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Малиневського Павла Петровича на неправомірність дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Волошина Б.Д. по проведенню оцінки майна, а саме 12/25 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:014:0026 за цією ж адресою - відмовити.
Визнати неправомірною оцінку майна згідно з висновком оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 02.05.2019 року відносно 12/25 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:04:014:0026 за цією ж адресою.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2019 року.
Судді