Постанова від 23.09.2019 по справі 710/875/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/821/396/19Головуючий по 1 інстанції

Категорія: на ухвалу Побережна Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Храпка В.Д., Бондаренка С.І.,

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2019 року (повний текст складено 05 серпня 2019) у складі судді Побережної Н.П. у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про компенсацію витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача, пов'язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в межах спадкового майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики -

:

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів в межах спадкового майна із спадкоємців (відповідачів) за боргом спадкодавця ОСОБА_4 за договором позики від 16.05.2015 на суму 30 000 дол. США, що еквівалентно 792 600 грн. станом на день звернення з позовом.

В свою чергу, ОСОБА_1 30.10.2018 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 13.08.2018 позовні заяви об'єднані в одне провадження.

07.05.2019 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_5 , а також зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

28 травня 2019 року надійшла заява від ОСОБА_1 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, яку заявниця мотивувала тим, що первісний позов є безпідставним, поданим за відсутності предмета спору, має очевидно штучний характер. За час розгляду справи, з моменту відкриття провадження 13.08.2018 та 10.05.2019 року особисто позивач, ОСОБА_2 , не з'явився на судове засідання, не з'являлися і його представники (30.10.2019 року та 11.04.2019). Під час судового розгляду справи, представники позивача подавали клопотання направлені на затягування розгляду справи, клопотання про витребування доказів відносно майна спадкодавця. Висновком судової почеркознавчої експертизи від 05.03.2019 встановлено, що підпис в договорі позики від 16.10.2015 виконаний не ОСОБА_4 , а з наслідуванням почерку та підпису ОСОБА_4 . Дізнавшись про результати експертизи від 05.03.2019, ОСОБА_5 подав 07.03.2019 заяву про залишення його позову без розгляду.

Вважаючи, що такі обставини свідчать про зловживання позивачем процесуальними правами, ОСОБА_1 просила стягнути понесені нею судові витрати в розмірі 10 300 грн. на правову допомогу, 1 680 грн. витрат, пов'язаних з явкою до суду, 5 720 грн. витрат за проведення експертизи. Також просила повернути сплачений нею судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. за звернення із зустрічним позовом.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2019 року заяву задоволено частково.

Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Шполянському районі здійснити повернення позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору відповідно до квитанції про сплату №16 від 29.10.2018 виданої Черкаським відділенням ТВБВ «Ощадбанку», у розмірі 704 грн. 80 коп.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 надавалась правнича допомога не адвокатом, а представником за довіреністю. А за змістом ст.ст. 60, 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу можуть бути відшкодовані за умови їх надання саме адвокатом. Доводи заявниці про необґрунтовані дії позивача, пред'явлення безпідставного позову та умисне затягування справи, суд визнав такими, що не підтверджують необґрунтовані дії та зловживання процесуальними правами ОСОБА_2 . Щодо компенсації витрат за проведену експертизу, то суд вказав, що ініціатором призначення у справі була саме ОСОБА_1 , ухвалою про призначення експертизи витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 , яка не скористалась своїм правом на оскарження вказаної ухвали. Таким чином, суд не визнав обґрунтованими доводи відповідачки за первісним позовом про наявність підстав для компенсації їй понесених судових витрат у зв'язку з необґрунтованими діями позивача за первісним позовом.

Разом з тим, виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд задовольнив вимогу про повернення судового збору, сплаченого за подачу зустрічного позову.

ОСОБА_1 не погодилась з ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.08.2019, вважаючи її незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги повторюють твердження заяви про компенсацію судових витрат, пов'язаних з необґрунтованими діями позивача. Додатково апелянтка стверджує, що була позбавлена можливості подати докази, що підтверджують розмір понесених витрати до судових дебатів, як того вимагають положення ч. 1 ст. 246 ЦПК України, оскільки суд не закрив підготовче провадження та не перейшов до розгляду справи по суті.

ОСОБА_1 також не погоджується з висновком суду про те, що витрати на професійну правничу допомогу можуть бути відшкодовані за умови, що вони були надані саме адвокатом, а не представником за довіреністю.

Вважаючи, що судом неправильно було досліджено доводи клопотання щодо необґрунтованих дій позивача, апелянтка просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмовлених вимог, прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги заяви про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду не повністю відповідає вказаним вимогам.

Предметом апеляційного перегляду в даному випадку є встановлення/спростування підстав для задоволення клопотання відповідачки за первісним позовом ОСОБА_1 про компенсацію понесених нею судових витрат, які вона обґрунтовує необґрунтованими діями позивача.

З матеріалів справи встановлено, що 06.07.2018 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій ОСОБА_2 просив стягнути на свою користь грошові кошти в межах спадкового майна із спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за боргом спадкодавця ОСОБА_4 відповідно до договору позики від 16.05.2015 у сумі 30 000 доларів США, що еквівалентно 792 600 грн. 00 коп. станом на дату подання позовної заяви за курсом НБУ.

Відповідачем 2 - ОСОБА_1 30.10.2018 було подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору позики, в якому просила визнати недійсним договір позики від 16.10.2015, та відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в межах спадкового майна у повному обсязі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 позовну заяву за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, залишено без розгляду за заявою позивача.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики також залишено без розгляду.

У пункті 5 частини 1 статті 257 ЦПК передбачено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду судом справи по суті.

Аналіз зазначених норм у сукупності свідчить про те, що обмеження права позивача на залишення позову без розгляду стадією підготовчого засідання має на меті зменшення для відповідача судових витрат.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В подальшому, ОСОБА_1 скористалась своїм правом та звернулась з заявою про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, яку заявниця мотивувала тим, що первісний позов є безпідставним, поданим за відсутності предмета спору, має очевидно штучний характер.

Частиною п'ятою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність необґрунтованих дій позивача ОСОБА_2 , оскільки, саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду і звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів в межах спадкового майна із них як спадкоємців за боргом спадкодавця, їхнього батька ОСОБА_4 за ніби то договором позики від 16.05.2015 на суму 30 000 доларів США, При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 родичами і обидва жодного разу не з'являлись в судове засідання.

Під час судового розгляду справи, представники позивача подавали клопотання направлені на затягування розгляду справи, клопотання про витребування доказів відносно майна спадкодавця.

ОСОБА_1 , яка визначена як відповідач за первісним позовом, з метою захисту своїх інтересів подала клопотання про проведення судово-почеркознавчої експерти підпису її покійного батька в договорі позики. Вона сама сплатила 5 720 грн. 00 коп. витрат за проведення цієї експертизи

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 443,906/19-23 від 05.03.2019 року підпис та рукописний текст ( ОСОБА_4 ) в графі Позичальник в договорі позики від 16.10.2015 року виконаний не ОСОБА_4 і виконаний наслідуванням почерку та підпису ОСОБА_4 .

Отже фактично підпис ОСОБА_4 був підроблений.

Отримавши такий висновок експерта, ОСОБА_2 не звертався до суду про проведення повторної експертизи, а подав заяву про залишення його позову без розгляду.

Всі ці обставини в сукупності, а також значна сума позики, вказана в договорі позики, дають колегії суддів підстави вважати, що дії позивача ОСОБА_2 при зверненні до суду та у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими.

Тому заява ОСОБА_1 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необгрунтованих дій позивача, підлягає задоволенню частково.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами заявниці про відшкодування сплачених нею витрат на проведення експертизи в сумі 5 720 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією ПриватБанку (а.с. 122 т. 2).

Що стосується витрат на правову допомогу в розмірі 10 300 грн. 00 коп., то такі витрати можуть бути відшкодовані за умови, що вони були надані адвокатом, а не представником за довіреністю. Це прямо випливає з норм ст. ст. 60, 133, 137 ЦПК України.

У даному випадку інтереси ОСОБА_1 в суді представляв не адвокат.

Також не підлягають відшкодуванню і витрати заявниці на проїзд до суду. Такі витрати не належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2019 року змінити, скасувавши її в частині відмови у відшкодуванні витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Заяву ОСОБА_1 про компенсацію витрат в цій частині задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 720 грн. 00 коп. витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи від 05.03.2019 року № 443.906/19-23.

В решті судове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

Судді

Попередній документ
98621136
Наступний документ
98621138
Інформація про рішення:
№ рішення: 98621137
№ справи: 710/875/18
Дата рішення: 23.09.2019
Дата публікації: 30.07.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Черкаський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.