Справа № 524/216/21 Номер провадження 33/814/297/21Головуючий у 1-й інстанції Гусач О. М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
27 липня 2021 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М.,
за участі:
потерпілої - ОСОБА_1
адвоката - Олійник Л.М.
адвоката - Голяніщева Д.Ю.
при секретарі: Ряднині І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року,
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вона є необґрунтованою.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що висновки місцевого суду є безпідставними, необґрунтованими і суперечливими, а матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні правопорушення передбаченого положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказував, що в матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення бланк серії ГП №676982, а при ознайомленні з матеріалами справи ним було встановлено, що у протоколі вказано про відсутність свідків хоча це не відповідає дійсності.
Свідком і заявником, подій був ОСОБА_3 , про що свідчить рапорт від 05 січня 2021 року, при цьому в рапорті невірно вказано його дату народження.
Крім того, ОСОБА_3 надавав свої письмові пояснення, які відсутні в матеріалах провадження.
Зазначав, що в рапорті від 05 січня 2021 року та протоколі вказано, що подія зафіксована на камеру ВІ-01036, ВІ-01048, однак у Протоколі в графі «до протоколу додається» не зафіксовано додатків у вигляді записів із боді камер.
Також зазначав, що вказані записи із камер взагалі не долучалися до протоколу та відсутні в матеріалах справи.
Звертає увагу суду, що в протоколі взагалі відсутні відомості про вчинення ОСОБА_2 фізичного насильства відносно ОСОБА_1 , а сам протокол складено щодо вчинення психологічного та економічного насильства, інших фактів працівниками поліції зафіксовано не було.
Вказував на те, що долучена до матеріалів справи адвокатом Олійник Л.М. копія довідки №55 від 06 січня 2021 року не може вважатись належним та допустимим доказом завдання будь-якої шкоди ОСОБА_2 .
Вважає посилання суду першої інстанції на рапорт, як доказ підтвердження вини ОСОБА_2 необґрунтованим, оскільки рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності, будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Водночас зазначав, що суд першої інстанції надав невірну та неповну оцінку поясненням свідка ОСОБА_3 . Зокрема свідок вказував, що поведінка ОСОБА_1 при його присутності була нестабільною, вона погрожувала і сину і батьку фізичною розправою та погрожувала пошкодити машину. Свідок повідомив, що раніше ОСОБА_1 проходила лікування в психіатричній установі. Також свідок підтвердив, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не повідомляла працівникам поліції про будь-яке фізичне насильство з його боку.
Крім того, суд безпідставно зазначив, що його вина підтверджується показаннями свідка, але жодних свідчень ОСОБА_3 в частині вчинення ним насильства не надавав.
Вважає, що суд першої інстанції розглянув справу однобічно, при відсутності доказів його вини, а в основу судового рішення було покладено лише пояснення ОСОБА_1 .
Висновок Автозаводського суду м. Кременчука, є припущенням суду та грубим порушення конституційних гарантій першочергової доведеності вини особи належними доказами, як передумови для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи викладене, прохав постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності - скасувати, провадження по справі відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , потерпілу ОСОБА_1 та її адвоката Олійник Л.М. приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи, які встановлені правильно та підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 676982 та рапортом від 05 січня 2021 року рядового поліції поліцейського взводу 2 роти №3 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Деменка Олега.
При розгляді справи судом неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Разом з тим, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Голяніщев Д.Ю. зазначив, що 05 січня 2021 року працівниками поліції було складено 2 адміністративні протоколи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Зазначав, що насильство в сім'ї не вчинялося, а між подружжям виникла суперечка на фоні розлучення.
На даний час подружжя розлучилось, спільне майно розділили, сторони між собою примирилося та не мають ніяких претензій один до одного.
Прохав задовольнити апеляційну скаргу.
Крім того потерпіла ОСОБА_1 та її захисник Олійник Л.М. підтвердили факт примирення подружжя та те, що останні не мають ніяких претензій один до одного.
У відповідності до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП насильством у сім'ї визнається умисне вчинення будь-яких дій фізичного чи психологічного характеру, направлених на завдання фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, позбавлення житла, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Під психологічним насильством у контексті ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
З аналізу наведеної норми закону слідує, що під насильством в сім'ї необхідно розуміти будь-які умисні дії особи, направлені на завдання фізичного болю чи впливу на психіку іншої особи (члена сім'ї) з метою спричинити емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.
Cуд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим апеляційний суд бере до уваги той факт, що потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердили факт розлучення подружжя, її примирення з ОСОБА_2 та те, що вони не мають ніяких претензій один до одного.
Також суд враховує що раніше ОСОБА_2 не притягався до адміністративної відповідальності та насильства у сім'ї не застосовував.
Ураховуючи те, що адміністративні стягнення застосовуються у тих випадках, коли відповідні державні органи вже не мають змоги іншим способом вплинути на правопорушника, запобігти або припинити вчинені ними правопорушення, в даному випадку з урахуванням особи правопорушника, який працює двірником, проживає спільно із матір'ю, з якою веде спільний побут, можливе застосування загальної превенції у виді заходу виховного впливу, що буде спонукати правопорушника до правослухняності, виправлення своєї поведінки та урегулюванню сімейних відносин.
Враховуючи вимоги ст. 22 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим визнати правопорушення малозначним, звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року - скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_2 , від адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити ОСОБА_2 усне зауваження.
Провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити, на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль