Справа № 761/12221/21
Провадження № 1-кс/761/7613/2021
15 квітня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020)в рамках кримінального провадження № 12020100000000072, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 355 КК України, -
01.04.2021 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020) в рамках кримінального провадження № 12020100000000072, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 355 КК України, в якому заявник просив суд скасувати арешт накладений на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою із номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження № 12020100000000072, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 355 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020) було накладено арешт, у тому числі, на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою із номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . На думку заявника, арешт на вказане майно було накладено необґрунтовано та у його застосуванні відпала потреба з огляду на наступне. Так, заявник вказує, що 29.10.2020 слідчими СУ ГУНП у м. Києві було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено майно ТОВ «Юніон альт» та, зокрема, ОСОБА_4 , на яке в подальшому було накладено арешт. Заявник зазначає, що в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку вказано юридичну особу ТОВ «ФК «Є гроші ком», в той час, як фактично обшук було проведено за місцезнаходженням ТОВ «Юніон альт». Також заявник вказує, що ОСОБА_4 , який під час обшуку був присутнім за місцем здійснення діяльності ТОВ «Юніон альт» не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження і, відповідно, його телефон не містить на собі фактичних даних, які мають значення для кримінального провадження. Заявник посилається на те, що на момент звернення з даним клопотанням, тобто після спливу більше 5 місяців після обшуку, ОСОБА_4 не був допитаний ні в якості свідка, ні в якості підозрюваного/обвинуваченого, письмове повідомлення про вчинення злочину, обвинувальний акт останньому не вручалис .
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
В судове засідання уповноважений слідчий у кримінальному провадженні будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, не з'явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника власника арештованого майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020) клопотання про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12020100000000072, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 355 КК України, задоволено та накладено арешт, у тому числі, на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою із номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
При цьому, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на вказане майно була наявність розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з цим, враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 05 лютого 2020 року, зважаючи, що майно, зазначене у клопотанні перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування з 29 жовтня 2020 року, беручи до уваги, те що слідчий, не зважаючи на неодноразові виклики, до суду не з'явився та не надав доказів того, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, інтереси досудового розслідування виправдовують необхідність подальшого обмеження законних прав ОСОБА_4 , який не є підозрюваним у кримінальному провадженні, як накладення арешту на належне йому майно, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності ОСОБА_4 на таке майно, слідчий суддя приходить до висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою із номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , відпала потреба, у зв'язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020) на зазначене майно, підлягає скасуванню, а клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 - задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020) в рамках кримінального провадження № 12020100000000072, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 355 КК України, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року у справі № 761/35391/20 (провадження №1-кс/761/21501/2020) у рамках кримінального провадження № 12020100000000072, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачений ч. 3 ст. 355 КК України, на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-карткою із номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1