Справа № 761/42331/20
Провадження № 1-кс/761/898/2021
15 січня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , подане в порядку статті 206 КПК України, -
29.12.2020 до Шевченківського районного суду міста Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , зі скаргою, поданою в порядку статті 206 КПК України, у кримінальному провадженні №12020100010003182, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2020.
Заявник підозрюваного вказує на те, що ОСОБА_5 безпідставно утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 13, без законних на те підстав.
Зазначив, що строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчився 11.12.2020. При цьому, відсутні відомості про те, що починаючи з 11.12.2020 продовжувався запобіжний захід відносно останнього.
У судовому засіданні заявник підтримав подану скаргу з підстав, викладених у ній.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти доводів заявника. Зазначив, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.11.2020 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Дослідивши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , та долучені до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, тобто позбавлена свободи за відсутності для того правових підстав.
Частина 1 статті 9 КПК України передбачає, зокрема, що слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Таким чином, слідчий суддя, як і інші службові особи органів державної влади має діяти виключно в межах наданої компетенції.
При цьому ч.3 ст.206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Із ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.11.2020 (справа №752/10327/20) вбачається, що за результатами розгляду клопотання слідчого, погодженого прокурором, про продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ст.205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Згідно вимог ст.309 КПК України ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
За таких обставин, на час надходження до Шевченківського районного суду міста Києва (вх. 11505 від 29.12.2020) скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 щодо звільнення його з-під варти в порядку ст. 206 КПК України, останній утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на підставі судового рішення про продовження запобіжного заходу, яке підлягає негайному виконанню після його оголошення.
Таким чином на даний час слідчий суддя не вбачає підстав для доставки підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його свободи.
Водночас, КПК України не містить спеціальної норми, яка б передбачала порядок оскарження до слідчого судді затримання особи, а в той же час ч.2 ст.193 КПК України передбачено право підозрюваного давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою безпосередньо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, вказане питання, яке ставить захисник у поданому клопотанні в порядку ст.206 КПК України, вирішено слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя роз'яснює, що підставою для звільнення особи з-під варти в порядку ст. 206 КПК України є лише відсутність судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти особа після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку; та у випадку якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Слідчий суддя, у межах розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 206 КПК України, не має права вирішувати питання щодо законності рішень слідчого, прокурора чи рішень суддів.
Натомість слідчий суддя встановлює наявність правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тому, враховуючи що вирішення питання незаконності затримання особи не вирішується в порядку ст. 206 КПК України та беручи до уваги, що відсутня обґрунтована підозра щодо незаконного тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 8, 206, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , що подана у порядку ст.206 КПК України, на незаконне утримання обвинуваченого у ДУ «Київський слідчий ізолятор» - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1