Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/371/21
провадження № 1-кп/650/67/21
іменем України
28 липня 2021 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Олександрівка питання про продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України,
встановив:
В провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області знаходиться кримінальне провадження № 12021231090000005 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, співмешкаючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого згідно зі статтею 89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 187 КК України.
На судовому засіданні суд у порядку частини третьої статті 331 КПК України ініціював необхідність вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обраного відносно обвинуваченого як запобіжний захід з огляду на його сплив 20 серпня 2021 року, що приходиться на планову відпустку судді.
На судовому засіданні прокурор заявив про необхідність продовження строку тримання під вартою обраного відносно обвинуваченого вказавши в обґрунтування, що вказаний строк спливає та існують встановлені законом ризики.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечив, вказавши, що вимоги суду буде виконувати та ухилятись від суду не збирається. Просить не продовжувати обраний щодо нього запобіжний захід, а замінити його на домашній арешт.
Захисник на судовому засіданні просив суд обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, вказавши в обґрунтування про відсутність ризиків заявлених прокурором.
На судове засідання потерпілий ОСОБА_6 , який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій просить провести судове засідання за його відсутності.
Відповідно до статті 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Зважаючи на думку учасників судового провадження, які не заперечували проти проведення судового засідання та розгляду клопотання прокурора без потерпілого, зазначені вимоги закону, зміст заяви потерпілого та обставини справи, суд вважає за можливе провести судове засідання та розгляд заявленого клопотання за його відсутності.
За змістом частини третьої статті 199 КПК України підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, які на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не зменшились.
Розгляд цього питання відбувається за нормами глави 18 КПК України з обґрунтуванням наявності ризиків у кримінальному провадженні та необхідності подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному проваджені вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 187 КК України максимальна відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Згідно з ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 25 січня 2021 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 26 березня 2021 року, який було продовжено ухвалами Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 березня 2021 року, 12 травня 2021 року, 22 червня 2021 року до 20 серпня 2021 року включно.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд вважає встановленим ризик щодо можливості вчинення обвинуваченим іншого злочину, з огляду не те, що він обвинувачується у вчиненні корисливого насильницького злочину підвищеного ступеню небезпеки, схильний до вживання алкогольних напоїв, не має будь-якого джерела заробітку.
Суд вважає, що наявність даного ризику в сукупності з іншими обставинами, згідно з якими обвинувачений на стан здоров'я не скаржиться, не має міцних соціальних зв'язків та постійного заробітку, обвинувачується у вчиненні зухвалого злочину, свідчить про наявність підстав для продовження щодо нього вищевказаного запобіжного заходу з метою запобігання зазначеному ризику.
У суду відсутні дані, які можуть свідчити про можливість застосування до обвинуваченого більш-м'якого запобіжного заходу, оскільки вони не встановлюють адекватних обмежень та заборон необхідних для запобігання встановленому ризику.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, суд вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його дію в межах строку, визначеного законом.
Доводи захисника, про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який обмежився усними поясненнями та не конкретизував свою вимогу, не переконали суд у можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який, адже захисник не повідомив жодних обставин, які б спростовували доводи суду з цього приводу.
Позицію обвинуваченого та захисника, які просили застосувати до першого конкретний запобіжний захід, суд сприймає як визнання ними ризику наявність якого встановив суд, адже лише за умови, зокрема, його існування можливе застосування будь-якого запобіжного заходу встановленого частиною першою статті 176 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 194, 199, 331 КПК України, суд
постановив:
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити на 60 діб до 25 вересня 2021 року включно.
Судове засідання відкласти на 13 вересня 2021 року о 13.30 год.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28 липня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1