Справа№ 583/2489/21
2-адр/583/5/21
28 липня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Баштового Андрія Івановича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
20.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Баштового А.І., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Заяву мотивовано тим, що по вказаній справі винесено рішення, яким позов задоволено. Однак, судом не вирішувалось питання про судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, тому вона звернулася до суду з вказаною заявою.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 3ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з приписами частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Цією ж статтею передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Пунктом п'ятим частини першої статті 244КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Позивачкою для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду разом з позовом було подано наступні документи: акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 29.06.2021 року, договір про надання правничої допомоги від 29.06.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 29/06, згідно якої позивачкою було сплачено 3000 грн. за послуги згідно договору про надання правової допомоги.
Дослідивши зміст поданих позивачем документів, суд відмічає, що сама по собі справа є нескладною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачкою як витрати на правову допомогу.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Таким чином, з урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачці, тому суд, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачкою витрат, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000 грн. за складання позовної заяви, та відшкодувати цю суму позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, та ухвалити додаткове рішення про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області судові витрати у розмірі 1000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 244, 252 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Баштового Андрія Івановича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, Сумська обл., місто Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, ЄДРПОУ: 40108777) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1000 грн.
В іншій частині відмовити за необгрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення складено 28 липня 2021 року.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Т.О. Ярошенко