Справа № 581/344/21
Провадження № 2/581/151/21
28 липня 2021 року селище Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,
з участю секретаря Самілик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області,
про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування,
16 червня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Маківський В.В. звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба по лінії батька ОСОБА_2 . За життя баба склала заповіт, яким усе своє майно заповіла йому. В установлений законом строк він прийняв спадщину після смерті баби, звернувшись до державного нотаріуса Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Сумській області Мельника В.О., а згодом отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.
Зазначає, що за відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав його бабі ОСОБА_2 , він позбавлений можливості оформити свої спадкові права на нього та отримати свідоцтво про спадщину на вказане нерухоме майно.
За наявності вказаних обставин, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах позивач позов підтримав, відповідач проти позову не заперечує, обоє просили розглянути справу без їхньої присутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Лучанської сільської ради народних депутатів Липоводолинського району Сумської області «Про приватизацію земельних ділянок землекористувачами Лучанської сільської ради» від 9 грудня 1993 року № 21 передано ОСОБА_2 земельну ділянку у приватну власність площею 0,41 га, з яких 0,12 га для індивідуального житлового будівництва. 0,29 га для ведення особистого підсобного господарства ( а.с. 14).
25 листопада 1999 року ОСОБА_2 заповіла усе своє майно ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Купко С.П. 25 листопада 1999 року за реєстровим № 255 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у с. Лучка Липоводолинського району Сумської області (а.с. 9).
Із довідки Липоводолинської селищної ради (Лучанський старостинський округ) Роменського району Сумської області від 13 травня 2021 року № 60 вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із своєю невісткою ОСОБА_3 , онуком ОСОБА_1 , невісткою ОСОБА_4 , правнуком ОСОБА_5 , правнучкою ОСОБА_6 . Заповіт від імені ОСОБА_2 , посвідчений виконкомом Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 25 листопада 1999 року за реєстровим № 255 не змінювався і не відмінявся (а.с. 10).
Відповідно до довідки Липоводолинської селищної ради (Лучанський старостинський округ) Роменського району Сумської області від 14 січня 2021 року № 8 згідно із записом в погосподарській книзі № 2 за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться домоволодіння по АДРЕСА_1 . Присадибна земельна ділянка площею 0,41 га приватизована ОСОБА_2 відповідно до рішення виконкому Лучанської сільської ради від 9 грудня 1993 року № 21, але державний акт на неї не видавався ( а.с. 11).
16 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Сумській області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , заведено спадкову справу № 366/2007 (а.с. 32).
26 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав після смерті баби ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що розташовані на території Лучанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області: площею - 2,29 га (кадастровий № 5923282800:02:005:0026) та площею - 0,63 га (кадастровий № 5923282800:01:004:0230) ( а.с. 12).
29 квітня 2021 року державний нотаріус Липоводолинської районної державної нотаріальної контори Сумській області Мельник В.О. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок (а.с. 13).
Згідно з виготовленим 3 лютого 2021 року технічним паспортом, будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А-1» (1989 року побудови), загальною площею 118,7 кв. м, житловою площею 43,2 кв. м, мансарди літ. «а» (1989 року побудови), прибудови літ. «а1» (1989 року побудови), сараю літ. «Б» (1989 року побудови), літньої кухні літ. «Б1» (1989 року побудови), сараю літ. «В» (1989 року побудови), літньої кухні літ. «Г» (2010 року побудови), прибудови літ. «г» (2010 року побудови), сараю літ. «Е» (1991 року побудови), сараю літ. «Ж» (2006 року побудови), сараю літ. «З» (2004 року побудови), накриття літ. «И» (2004 року побудови), накриття літ. «Й» (2004 року побудови), погрібу літ. «п/г» (1989 року побудови), воріт «№1», воріт «№2», огорожі «№3» (а.с.15-21).
Згідно з ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, власник майна, згідно зі ст. 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на не рухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Статтею 31 вказаного Закону передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:
1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:
1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об'єкта нерухомого майна.
У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Таким чином, за наявності відомостей з погосподарської книги, рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію земельної ділянки та відомостей про адресу цієї земельної ділянки, суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для висновку про належність померлій ОСОБА_2 збудованих до 5 серпня 1992 року житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України спадщину складають всі права та обов'язки, які б належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_2 на підставі заповіту.
За наявності у матеріалах справи відомостей про, те що позивач є єдиним спадкоємцем, що належним чином прийняв спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_2 , суд вважає необхідним визнати за ним право власності на житловий будинок.
У той же час, розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди на підставі положень ст. 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку), відповідно до вимог чинного законодавства не потребують окремої реєстрації, а тому не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на розташовані поряд господарсько-побутові будівлі й споруди.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ.«А-1», загальною площею 118,7 кв. м, житловою площею 43,2 кв. м, із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Липоводолинська селищна рада Сумської області; вул. Роменська, буд. 10, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 04390972.
Суддя Д. В. Сізов