Справа № 581/348/21
Провадження № 2/581/154/21
27 липня 2021 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнутих аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Сутність заявленої до суду вимоги
У червні 2021 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 10 червня 2006 року по 18 вересня 2020 року. У шлюбі позивачка від відповідача народила двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року з відповідача ОСОБА_2 ухвалено щомісячно стягувати аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1159 гривень на кожну дитину окремо, починаючи стягнення з 25 серпня 2020 року, і до досягнення кожною дитиною повноліття. Позивачка посилається на те, що визначений рішенням суду розмір аліментів на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, належного їх утримання, адже на даний час вона не працює, перебуває у відпустці за доглядом за третьою малолітньою дитиною до досягнення нею трьох років, соціальної допомоги та аліментів, які сплачує відповідач, ледь вистачає на найнеобхідніше дітям, а тому не може самостійно матеріально забезпечити дітей, відповідач є здоровою за станом здоров'я людиною працездатного віку, офіційно непрацевлаштований, проте постійно їздить на заробітки, отримує неофіційний дохід, інших утриманців не має, є власником земельного паю і щорічно отримує орендну плату за користування ним, не приймає участі у сплаті додаткових витрат на утримання двох дітей. Просила суд змінити спосіб та розмір стягнутих аліментів з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із визначеного у твердій грошовій сумі в розмірі 1159 грн. на кожну дитину окремо на аліменти в частці від заробітку (доходу) відповідача в розмірі 1/3 частки від усіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Пояснення позивача, відповідача по даній справі
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позов із вищевикладених підстав, суду пояснила про те, що вона на даний час перебуває у відпустці по догляду за найменшим сином ОСОБА_8 до досягнення ним трьох років, не є працевлаштованою і отримує лише допомогу при народженні дитини та допомогу в якості багатодітної сім'ї, проживає окремо від відповідача та не взмозі на сплачуваний відповідачем у твердій грошовій сумі розмір аліментів забезпечувати належне утримання двох малолітніх дітей. За наявною у неї інформацією відповідач виконує неофіційні будівельні роботи в м. Києві і щомісячно у період роботи отримує біля 30000 грн., також щорічно отримує від ТОВ «Альянс» в якості орендної плати за належний йому земельний пай 13000 грн., утримує іншу жінку, з якою не перебуває у шлюбі, відвідує з нею місця відпочинку на морі, придбаває собі дороговартісні речі (мобільний телефон тощо). Звертала увагу на те, що вона виховує двох неповнолітніх дітей сама, отримуваних від відповідача аліментів недостатньо для задоволення їх потреб, які збільшуються, при її непрацевлаштованості та при відсутності у відповідача інших дітей й утриманців, при її неможливості самостійно забезпечити достатній рівень їх двох дітей, а тому уважала заявлений позов обґрунтованим.
Відповідач у судовому засіданні із заявленим позовом не погодився, заперечуючи проти його задоволення, суду пояснив про те, що він постійно допомагає двом дітям матеріально, хоча має на даний час борг зі сплати аліментів на утримання двох дітей за останні два місці через відсутність доходів та постійного місця роботи; підтвердив, що він взимку не працює на будівництві, весною 2021 року він отримав біля 15000 грн. заробітку, за останні два місяці роботи у червні-липні 2021 року він жодних доходів ще не отримував, бо він працює на окремих будівельних об'єктах, отримуючи заробіток за сукупно виконану роботу; орендна плата за земельний пай у зимовий період є єдиним джерелом його щомісячних доходів, інших утриманців він не має, окрім непрацездатної матері пенсійного віку та рідного брата - учасника АТО, до початку бойових дій на сході України він отримував значні доходи від будівельних робіт на території Російської Федерації, проте на даний час він не має постійного місця роботи.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 червня 2021 року у даній справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд на 26 липня 2021 року о 13 год. 30 хв. із викликом сторін. 27 липня 2021 року спір вирішено по суті, ухвалено рішення суду по суті спору.
Установлені судом фактичні обставини справи
Від відповідача позивачка народила доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-6).
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 січня 2020 року розірвано шлюб зареєстрований 10 червня 2006 року виконавчим комітетом Байрацької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис за № 01 та ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1159 гривень на кожну дитину окремо, починаючи стягнення з 25 серпня 2020 року, і до досягнення кожною дитиною повноліття (а.с. 8-9)
Спільні діти сторін ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають разом із позивачкою по АДРЕСА_1 , та перебувають на її утриманні, разом з позивачкою за даною адресою зареєстровані також батько ОСОБА_9 , мати ОСОБА_10 , син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).
Позивачка є непрацевлаштованою особою, перебуває у відпустці за доглядом за дитиною до трьох років, статусу безробітної не має, отримує два види допомоги від держави у сукупному розмірі 2560 грн., за станом здоров'я є здоровою, є розлученою (а.с. 3-12).
Відповідач є особою працездатного віку, на виконання рішення місцевого суду від 18 вересня 2020 року сплачував аліменти позивачу, має змогу сплачувати аліменти щомісячно через наявність неофіційного його працевлаштування та працездатний вік, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей, є розлученим, проживає окремо від позивачки разом із братом - учасником бойових дій та матір'ю - пенсіонеркою, протягом липня-вересня 2020 року він був працевлаштований на офіційну роботу, у грудні 2020 року отримав 22527 грн. від ТОВ «Альянс» в якості орендної плати за земельний пай (а.с.21-30).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право ініціювати заміну розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Із огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. До цього, суд ураховує, що батьки зобов'язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення, а тому суд уважає, що той розмір аліментів, який на даний час сплачує відповідач, не забезпечує нормального життєвого рівня дитини.
Висновки суду по суті заявленої вимоги
За змістом вищевикладених норм права саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і саме ця сторона має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів.
При цьому, суд ураховує правову позицію Верховного Суду України у справі за № 6-143-цс-13, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При цьому, суд уважає, що вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце при виникненні необхідності у збільшенні розміру аліментів.
Право ініціювати питання зміни розміру аліментів, шляхом зміни способу присудження аліментів, не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 Сімейного Кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Отже, на час звернення позивача до суду із позовною заявою про зміну способу та розміру стягнутих аліментів мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років має становити не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей на користь позивача визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі по 1159 гривень на кожну дитину, є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і на теперішній час не узгоджується із принципом забезпечення найкращих інтересів дітей по їх утриманню.
Під час розгляду цивільної справи № 581/652/21 та при ухваленні рішення суду від 18 вересня 2020 року про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання спільних сина ОСОБА_7 та дочки ОСОБА_6 сторонами суду не надавалися і відповідно судом не оцінювалися докази щодо дійсного їх майнового стану, включаючи види та розміри їх доходів, а суд керувався безумовним і повним визнанням позову відповідачем.
За змістом наведених мотивів заявленого ОСОБА_1 позову позивачка зазначала про свою непрацевлаштованість у зв'язку із доглядом за малолітньою дитиною та про фактичне збільшення потреби двох дітей в їх матеріальному забезпеченні у порівнянні з 2020 роком (рік первинного стягнення з відповідача аліментів), а також мотивувала заявлений позов незабезпеченням необхідним утриманням двох дітей стягнутим судом розміром аліментів у твердій грошовій формі в сумі 1159 грн. щомісячно при наявності у відповідача доходів від неофіційної зайнятості.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що визначений судом розмір аліментів, які стягуються відповідно до рішення суду від 18 вересня 2020 року, не забезпечує належне матеріальне утримання двох малолітніх дітей у зв'язку із їх щомісячно зростаючими потребами, та з огляду на непрацевлаштованість позивачки, яка здійснює догляд за іншою малолітньою дитиною.
При цьому, той факт, що відповідач офіційно не працює не є підставою для його часткового звільнення від обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей і для стягнення розміру аліментів у частці від його доходів, оскільки відповідач за межами Роменського району Сумської області отримує неофіційні доходи від виконання будівельних робіт (ці обставини визнані сторонами у справі і ними не заперечувалися) і в силу свого віку, стану працездатності та відсутності перешкод до офіційного працевлаштування здатен сплачувати аліменти на утримання двох дітей у частці від отриманих ним доходів у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними окремо кожним повноліття. До цього, щорічно та одноразово відповідач отримує від орендаря значну за обсягом орендну плату за користування належним йому земельним паєм, що також підтверджує його фінансову здатність саме з цього виду доходу сплачувати відповідну частку на утримання двох дітей і не ставитиме платника аліментів у скрутне матеріальне становище.
Із урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку про те, що слід змінити спосіб та як наслідок і розмір стягнутих на підставі рішення суду аліментів із відповідача на користь позивача з твердої грошової суми на аліменти в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожитого мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, що, на думку суду, буде необхідним і достатнім для сприяння кращому забезпеченні їх належного матеріального утримання.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Розподіл судових витрат по справі
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв'язку із задоволенням позову про зміну способу стягнення аліментів та з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 8, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України ст. ст. 180-182, 183, 192 Сімейного Кодексу України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнутих аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Змінити спосіб та розмір стягнутих аліментів, визначених рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року, та щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн. 00 коп. судового збору.
Починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів з відповідача на підставі рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року (справа № 581/652/20).
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду складено 28 липня 2021 року.
Суддя Д. В. Бутенко