СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6367/21
пр. № 2/759/4050/21
07 липня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - П'ятничук І.В.,
при секретарі - Марус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Введенський Д.О. 30.03.2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 31.01.1994 р. Ленінградською РДА м. Києва являється власником квартири АДРЕСА_1 . В спірній квартирі зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_2 , проте квартирою протягом тривалого часу не користується, але відповідно до законодавства України добровільно не знялась з реєстраційного обліку з квартири та не зареєструвала своє нове місце перебування, не бере участі в її утриманні, чим порушує право власності позивача, перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про день, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 31.01.1994 р. Ленінградською РДА м. Києва ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7).
Згідно відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 25).
З наданих суду доказів, вбачається, що відповідач протягом тривалого часу не користується квартирою, але відповідно до законодавства України добровільно не знялась з реєстраційного обліку з квартири та не зареєструвала своє нове місце перебування, не бере участі в її утриманні, чим порушує право власності позивача, перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підтвердили обставини вказані в позовній заяві.
Згідно ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому із змісту частини першої ст. 402 ЦК України вбачається, що право користування чужим майном може бути встановлене договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача немає встановлених законом підстав користуватися житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги те, що реєстрація відповідача у спірній квартирі перешкоджає позивачу, як власнику, в повній мірі розпоряджатися своїм майном, користуватися квартирою, суд вважає за можливе захистити його права, усунувши перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження власністю.
З викладеного, керуючись ст. 150 ЖК України, ст.ст.383, 391, 402 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В.П'ятничук