Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8436/21
23.07.2021 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
підозрюваної ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні №12021100070000755, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, працюючої, утриманців не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна та яке, в силу положень статті 12 КК України, є особливо тяжким злочином, а також на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.
Підозрювана ОСОБА_3 та її захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, недостатність доказів в її обґрунтування та відсутність ризиків, про які прокурором зазначено у клопотанні. Вказуючи на наявність у підозрюваної ОСОБА_3 міцних соціальних зв'язків, відсутність судимостей, існування постійного місця проживання та роботи, відсутність доказів ухилення від вимог органів досудового розслідування, сторона захисту просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12021100070000755, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану дій та розподілу ролей, 21 квітня 2021 року приблизно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю з потерпілою ОСОБА_8 , прибули за адресою: АДРЕСА_2 та зайшли до квартири з дозволу останньої під приводом написання заяви на заміну пенсійного посвідчення.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 пройшли до кімнати вищевказаної квартири, де ОСОБА_7 , стоячи неподалік від потерпілої, відволікала її увагу написанням заяви на заміну пенсійного посвідчення, а ОСОБА_3 в цей же час, пересвідчившись, що потерпіла за її діями не спостерігає, діючи відповідно до попереднього плану дій, діючи таємно, знаходячись в іншій кімнаті, а саме залі, знайшла коробку, яка лежала на дивані, під простирадлом, де знаходились грошові кошти, що належать потерпілій ОСОБА_8 у сумі 25 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют НБУ на 21.04.2021 - 700 240 гривень) та 20 000 гривень. В цей момент дії ОСОБА_3 були викриті потерпілою, яка почала говорити, щоб остання поклала грошові кошти на місце, де вона їх знайшла, проте ОСОБА_3 , розуміючи, що її дії викрито, усвідомлюючи, що заволодіння чужим майном шляхом обману переросло у відкрите викрадення, маючи намір на заволодіння майном, при цьому ОСОБА_7 також перебувала поряд з ОСОБА_3 в момент відкритого викрадення грошових коштів та підтримувала дії останньої. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_3 вибігли з квартири, утримуючи при собі майно, яке належить ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 втекли з місця вчинення кримінального правопорушення разом з викраденими грошовими коштами, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 720 240 гривень.
21 травня 2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 186 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна.
Згідно із ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
Так, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення свідчить сукупність доказів, зібраних в ході досудового розслідування, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 21 квітня 2021 року; протокол огляду місця події від 21 квітня 2021 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 22 квітня 2021 року; рапорт інспектора pоти №4 батальйону №3 УПП у м. Києві ОСОБА_10 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_8 від 29 квітня 2021 року; рапорт старшого оперуповноапженого СКП Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 ; постанова слідчого від 17 травня 2021 року про проведення процесуальних дій на іншій території; протоколи допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; письмове повідомлення про підозру.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України.
Разом із цим, з'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду у постанові № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10, від 24 жовтня 2008 року № 15) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом третім вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Як встановлено слідчим суддею, підозрювана ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Одеса, має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із батьками та молодшим братом, має середню спеціальну освіту, працює в Одеській дирекції АТ «Укрпошта» на посаді листоноші.
Із урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про фактичну наявність у підозрюваної ОСОБА_3 міцних соціальних зав'язків, відсутність у неї судимостей, існування постійного місця проживання та роботи.
Крім того, слідчим суддею враховується, що підозрювана ОСОБА_3 є особою молодого віку та раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Разом із цим, зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, а також приймаючи до уваги тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваній ОСОБА_3 , спосіб та механізм вчинення кримінального правопорушення, роль підозрюваної у його вчиненні, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні та вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення.
У зв'язку з наведеним, з огляду на встановлені вище обставини, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду даного клопотання, слідчий суддя вважає необґрунтованими наведені стороною захисту доводи щодо необґрунтованості підозри, недостатності доказів в її обґрунтування та відсутності вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно із ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, врахувавши зазначені вище обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого подано клопотання прокурором, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Оцінивши доводи сторін обвинувачення та захисту в їх сукупності, слідчий суддя вважає за можливе обрати відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, із забороною залишати місце її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_3 наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
повністю утриматись від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити в два місяці, але не більше строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 .
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1