Справа № 592/4220/21
Провадження № 3/592/930/21
01 липня 2021 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 адвоката Сенченка Андрія Володимировича, розглянув матеріали, які надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді експедитора ПП “СТАР ТРЕЙД” ,
за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133793 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за те, що 02.04.2021 року об 11 годині 00 хвилини в районі буд. 88 по вул. Роменській в м. Суми, керуючи транспортним засобом Citroёn Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну при зустрічному роз'їзді, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з траспортним засобом Fiat Qubo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч. В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками без потерпілих, чим порушив вимоги п. п. 2.3. , 13.3. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а. п. 1) .
21.05.2021 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми письмові пояснення, із змісту яких вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/4221/21 за матеріалами, які надійшли від інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Сумській області лейтенанта поліції Яковенка О. С. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 . Він вважає, що провадження по справі необхідно закрити з наступних підстав. Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Наданий протокол не дає підстав вважати, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до п. 2.4. наказу “Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення” № 3/02-15 від 16.02.2015 року до протоколу додаються копії документів та інші докази, що вказують на обставини та час вчинення правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів, які б свідчили про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягується до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь. Встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції невинуватості як об'єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за в разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, коли відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є необхідні та достатні підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, він просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (вхідний № 19675 від 21.05.2021 року) (а. п. 15) .
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не прибув. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Його присутність, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не є обов'язковою, що в повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ст. 268 КУпАП (а. п. 1, 7, 8, 10, 13, 15, 16, 20, 24) .
В судове засідання інший учасник дорожньо-транспортної події - водій ОСОБА_2 , без визначення інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Яковенком Олександром Сергійовичем його процесуального статусу (свідок, потерпілий) , не прибув. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Його відсутність не є перешкодою для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , що в повній мірі узгоджується та не суперечить положенням ст. ст. 269, 272 КУпАП (а. п. 11) .
В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 адвоката Сенченко Андрій Володимирович надав усні пояснення, аналогічні письмовим поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 . Він зазначив про те, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної події є інший учасник дорожньо-транспортної події, а саме: водій ОСОБА_2 . Він просив закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а. п. 24) .
В судовому засіданні інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції Яковенко Олександр Сергійович, допитаний в якості свідка, пояснив про те, що водій транспортного засобу Citroёn Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну при зустрічному роз'їзді, не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив зіткнення з траспортним засобом Fiat Qubo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч. В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками без потерпілих, чим водій ОСОБА_1 , на його думку, порушив вимоги п. п. 2.3. , 13.3. Правил дорожнього руху. Він вважав за можливе притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП (а. п. 12, 14, 17, 18, 21-23) .
Вислухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 адвоката Сенченка Андрія Володимировича, пояснення інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Яковенка Олександр Сергійович, допитаного в якості свідка, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, переглянувши відеозапис, наданий та долучений за клопотанням інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Яковенка Олександр Сергійович, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до п. п. 1.3.-1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами і доповненнями) , учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно п. 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами і доповненнями) , для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) , користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів (п/п “в” п. 2.3. із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року № 553, від 11.11.2020 року № 1105) ; г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів (п/п “г” п. 2.3. із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2011 року № 1029) ; ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг (п. 2.3. доповнено п/п “ґ” згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 263) ; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху (п. 2.3. доповнено п/п “д” згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 263) ; е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху (п. 2.3. доповнено п/п “е” згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 263, п/п “е” п. 2.3. із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року № 161) ; є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам (п. 2.3. доповнено п/п “є” згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року № 263) (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2001, № 41 (26.10.2001) , ст. 1852) .
Відповідно до п. 11.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами і доповненнями) , на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки) (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2001, № 41 (26.10.2001) , ст. 1852) .
У відповідності до п. 13.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами і доповненнями) , під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2001, № 41 (26.10.2001) , ст. 1852) .
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У відповідності до вимог п. 3 ст. 6 (Право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в п. 61 свого рішення у справі “Корнєв і Карпенко проти України” (“Kornev and Karpenko v. Ukraine” ) від 21.10.2010 року, заява № 17444/04, зазначив про те, що адміністративне провадження слід вважати по суті кримінальним і таким, що вимагає застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому, слід враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати) , а тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів) .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована в п. 43 його рішення у справі “Кобець проти України” (“Kobets v. Ukraine”) від 14.02.2008 року, заява № 16437/04, з відсиланням на п. 282 рішення у справі “Авшар проти Туреччини” (“Avsar v. Turkey” ) від 10.07.2001 року, заява № 25657/94, згідно яким доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вважаю, що в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься переконливих доказів винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (п. 161 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (“Ireland v. the United Kingdom” ) від 18.01.1978 року, Series A заява № 25) , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” .
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважаю, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений 124 КУпАП.
Отже, водій траспортного засобу Citroёn Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 був уважним, стежив за дорожньою обстановкою, відповідно реагував на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не створював своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, під час обгону, зустрічного роз'їзду дотримався безпечного інтервалу, не створював небезпеки для дорожнього руху, у відповідності до вимог п/п п/п “б” , “д” п. 2.3. Правил дорожнього руху; неухильно виконував вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливим, як учасник дорожнього руху розраховував на те, що й інші учасники виконують ці Правила, своїми діями не створював небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожував життю або здоров'ю громадян, не завдав матеріальних збитків, у відповідності до п. п. 1.3.-1.5. Правил дорожнього руху; під час обгону, зустрічного роз'їзду дотримався безпечного інтервалу, не створював небезпеки для дорожнього руху, у відповідності до п. 13.3. Правил дорожнього руху.
Натомість водій транспортного засобу Fiat Qubo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , пересуваючись по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, їхав по крайній лівій смузі для руху в цьому ж напрямку, не враховуючи те, що права смуга була незайнята, не маючи наміру для здійснення повороту ліворуч, розвороту, у порушення п. 11.5. Правил дорожнього руху.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходжу з наступного.
Згідно встановленим в судовому засіданні обставинам, будь-які докази, які б підтверджували те, що водій ОСОБА_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну при зустрічному роз'їзді, не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив зіткнення з траспортним засобом Fiat Qubo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч, в матеріалах справи відсутні.
Верховний Суд в п. 39 своєї постанови від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, зробив наступний висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746) .
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) , що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку про те, що твердження водія ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сенченка А. В. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, заслуговують на увагу, оскільки не спростовуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши усі докази по справі, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_1 не порушив вимоги п. п. 2.3. , 13.3. Правил дорожнього руху, тобто не вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а відтак вважаю за необхідне закрити відносно нього провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, вважаю некоректним посилання інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Яковенка Олександра Сергійовича на п. 2.3. Правил дорожнього руху, без визначення підпункту цього пункту, оскільки це є неконкретним обвинуваченням, тобто за таких підстав суд сам має визначитись з підпунктом цього пункту, а, отже, і з обвинуваченням, висунутим водієві ОСОБА_1 , що неприпустимо, з огляду на те, що адміністративне провадження слід вважати по суті кримінальним провадженням і таким, що вимагає застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції.
Крім того, вважаю некоректним посилання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на п. 2.4. наказу “Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення” № 3/02-15 від 16.02.2015 року, а точніше на п. 2.4. Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16.02.2015 року № 3/02-15, оскільки цей порядок визначає механізм складання уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини протоколів про адміністративні правопорушення, що передбачено ст. ст. 188-39, 188-40, 212-3 КУпАП (опублікування в періодиці: Бизнес-Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2015, 03, № 10) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. 124, 247, 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Посвідчення водія серії НОМЕР_3 , вилучене під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133793, повернути ОСОБА_1 .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.Г. Бичков