Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1867/20
27.07.2021 м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2019 року за №12019100070003908 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Рокитне Рокитнянського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не судимої, працюючої комерційним директором ТОВ «ОЛАМЕД»,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
04 листопада 2019 року, приблизно о 09 год. 20 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вул. Почайнинська в м. Києві зі сторони вул. Турівська в напрямку вул. Набережно-Лугова, зупинилась на регульованому світлофорними об'єктами перехресті вул. Почайнинська та Набережно-Лугова, на червоний (забороняючий рух) сигнал світлофору. Після увімкнення на світлофорі зеленого (дозволяючого рух) сигналу вона розпочала рух з подальшим виконанням маневру повороту ліворуч в напрямку проїзної частини вулиці Набережно-Лугова.
В цей час, на вказаному перехресті, проїзна частина вул. Набережно-Лугова, по регульованому пішохідному переходу, позначеному відповідною дорожньою розміткою, на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал світлофору рухався пішохід ОСОБА_6 , наближаючись справа до автомобіля марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 .
Під час руху ОСОБА_3 допустила порушення вимог п. 1.5, п. 2.3 «б», п. 10.1, п.16.2 Правил дорожнього руху України:
-п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
-п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;
-п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
-п. 16.2: на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому, що вона, керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи обізнаною, що повертаючи ліворуч на регульованому перехресті повинна дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку вона повертає, маючи об'єктивну змогу виявити пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину по регульованому пішохідному переходу на зелений (дозволяючий рух пішоходів) сигнал світлофору та мав перевагу в русі, відволіклась від керування транспортним засобом, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не впевнилась, що маневр повороту ліворуч буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та створюючи загрозу життю і здоров'ю громадян, в процесі виконання маневру повороту ліворуч здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , спричинивши йому тілесні ушкодження.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 був госпіталізований до КМКЛШМД, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер під час лікування.
За результатами дослідження медичної документації та трупа ОСОБА_6 виявлено наступні тілесні ушкодження
А) краніо-вертебральна травма (поєднана травма голови та шиї) переривчастий синець, на тлі якого додаткові елементи у вигляді саден, забійних ран у лівій половині голови, синець на верхній повіці лівого ока, просочуючі крововиливи у м'які покриви голови у лівій лобово-тім'яноскроневій ділянці та м'які тканини лівої бічної поверхні шиї у верхній її третині; крайовий відкол на суглобовій поверхні лівого потилочного виростка потиличної кістки поперечний перелом зубоподібного відростка 2-го шийного хребця; крайовий перелом лівого верхнього суглобового відростка 2-го шийного хребця; переломо-вивих на рівні 5-го - 6-го шийних хребців з розривами передньої та задньої поздовжньої зв'язок хребта та між хребцевого диску на цьому рівні, переломами верхніх суглобових відростків з відколом хрящів 6-го шийного хребця; переломом ніжок дуг 6-го шийного хребця; крововиливи над твердою та під м'якою мозковими оболонками в шийному відділі спинного мозку; ушкодження спинного мозку (ділянки деструкції тканини) з крововиливами на рівні 2-го шийного та 4-5-го шийних сегментів спинного мозку, двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив над півкулями головного мозку, огортуючий субарахноїдальний крововилив в стовбурному відділі головного мозку;
б) переломи 5-6 ребер зліва по передній пахвовій лінії, та 5-7 ребер справа по лопатковій лінії; крововиливи у корені легень, вогнищеві крововиливи у діафрагму розриви передньої та задньої поздовжньої зв'язок хребта між 12 грудним та 1-м поперековим хребцями; розриви зв'язок та капсули лівого колінного суглобу, крововилив у порожнину лівого колінного суглобу, крайовий перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки, вогнищеві просочуючі крововиливи у м'які тканими нижніх кінцівок, спини, у м'які тканими у місцях переломів кісток.
Всі виявлені тілесні ушкодження причинені тупими предметами, прижиттєві, утворилися незадовго до надходження потерпілого у стаціонар.
Характер і особливості тілесних ушкоджень, їх локалізація і взаємне розташування, відомі обставини справи вказують на можливість спричинення всього комплексу ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди - зіткненні (наїзді) транспортного засобу, що рухався, з пішоходом.
При цьому відповідно до характеру та локалізації ушкоджень механізму їх спричинення, в момент первинного контакту з автомобілем що рухався потерпілий знаходився в вертикальному, чи близькому до нього положенні та був повернений лівою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу.
Виявлені тілесні ушкодження об'єднані механізмом травмування, в своїй сукупності обумовили розвиток небезпечного для життя явища - травматичного шоку, який привів до настання смерті, в зв'язку з чим мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_6 настала від поєднаної травми голови, шиї, тулуба та нижніх кінцівок з множинними переломами кісток скелета та ушкодженням внутрішніх органів, що привело до розвитку травматичного шоку, що вказує на наявність ушкоджень відмічених вище, блідість шкіри і слизових оболонок, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, фокуси некротичного нефрозу з шунтуванням кровотоку в нирці; респіраторний дистрес-синдром, центролобулярні некрози гепатоцитів в печінці, набряк-набухання речовини головного та спинного мозку, а також клінічні дані перебігу посттравматичного періоду у стаціонарі.
Між виявленими в ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями та настанням смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Порушення вимог п.1.5, п.2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Своїми діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_6 , ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнала повністю. Показала, що 04 листопада 2019 року, близько 09 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вул. Почайнинська в м. Києві зі сторони вул. Турівська в напрямку вул. Набережно-Лугова, зупинилась на червоний сигнал світлофора і включила поворот ліворуч. Після увімкнення на світлофорі зеленого сигналу розпочала рух, перешкод не бачила, і відбулось зіткнення з пішоходом ОСОБА_6 . Вийшовши з автомобіля відразу підбігла до потерпілого, вжила заходів щодо виклику швидкої допомоги. В подальшому перебувала в лікарні з потерпілим, допомагала родичам матеріально, купляла ліки, по будь-якому виклику приїзджала в лікарню.
У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, врахувати відшкодування потерпілій матеріальної шкоди, не позбавляти волі та не застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи необхідність використання автомобіля в роботі.
Потерпіла ОСОБА_7 направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що жодних претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 не має, останньою добровільно відшкодовано всі збитки. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд встановив, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 є активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття та добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працююча, відшкодування шкоди потерпілій у повному обсязі, її особисте ставлення до вчиненого діяння.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З урахуванням цього принципу ст. 8 КПК України, суд враховує позицію потерпілої щодо відсутності жодних претензій до обвинуваченої та відшкодування їй матеріальних збитків і вважає як вагому обставина, що істотно впливає на призначення покарання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд враховує наслідки від скоєння кримінального правопорушення, зокрема смерть пішохода, неодноразове притягнення обвинуваченої ОСОБА_3 в 2019 році до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху транспортного засобу.
З огляну на викладене, з урахуванням тяжкості вчиненого, конкретних обставин справи, з огляду на особу винної, приймаючи до уваги відношення останньої до вчиненого, наявності по справі обставин, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, позицію потерпілої, яка вказала про повне відшкодування їй збитків, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 може довести своє виправлення без реального відбування покарання і тому вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, та звільнити обвинувачену від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Суд переконаний, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи № 12-1/3167 від 10.01.2020 року складають 1884 грн. 12 коп.
Таким чином, до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 1884 грн. 12 коп.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.
Речовий доказ:
-Автомобіль марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , який визнаний за постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_8 від 18.11.2019 року речовим доказом - повернути власнику ТОВ «ОТТ».
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 1884 грн. 12 коп. (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири грн. 12 коп.).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору, потерпілій.
Суддя: ОСОБА_1