Справа № 758/5997/19
Категорія 38
30 червня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Ткачук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначало, що 14.06.2013 між банком та Положенцевою Т.В. було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 27000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Свої зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 26.03.2019 у неї утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 73957,58 грн., яка складається з наступного: 37634,16 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12490,10 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 19132,01 грн. пеня за прострочене зобов'язання, 703,33 грн. пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 3497, 98 грн. штраф (процентна складова).
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 73957,58 грн. за кредитним договором № б/н від 14.06.2013.
У подальшому позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість станом на 08.06.2021 у розмірі 67637,02 грн. за кредитним договором № б/н від 14.06.2013, з яких: 50122,42 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 17514,60 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача у відзиві на позов вказав на те, що невстановлені особи 16.05.2018 незаконно підмінили сім-карту з абонентським номером відповідача, отримавши доступ до її абонентського номеру. Використовуючи абонентський номер відповідача, невстановлена особа в період з 16.05.2018 по 17.05.2018 від імені ОСОБА_1 незаконно, без дозволу останньої, отримала через систему інтернет-банкінгу «Приват 24» кредити в AT КБ «Приватбанк» на суму 37 000,00 грн. Таким чином, кредит в розмірі 37 000 грн. відповідач не отримувала. Про вказану обставину ОСОБА_1 повідомила правоохоронні органи. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30.11.2019, винесену старшим слідчим СВ Ржищівського відділення Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області підполковником поліції Кравцем С.М., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110350000051 від 23.05.2018 закрито у зв'язку з закінченням строків досудового розслідування. Разом з тим, ОСОБА_1 внесла грошову суму в розмірі 15 600,00 грн. 22.05.2018 з метою уникнення подальшого нарахування штрафних санкцій, що свідчить про повне виконання нею взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Посилаючись на зазначені обставини, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив, представник АТ КБ «Приватбанк» вказав на те, що за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні жодну особу не було визнано винною у вчиненні злочину та те, що відповідач має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених в кримінальному порядку, а тому просив задовольнити позов у повному обсязі.
У запереченні представник відповідача вказав на те, що 22.05.2018 ОСОБА_1 внесла грошову суму в розмірі 15 600,00 грн. з метою уникнення подальшого нарахування штрафних санкцій, а тому заборгованість за кредитом була погашена.
У позовній заяві позивач вказав на те, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника позивача.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Суд, вивчивши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 14.06.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та Положенцевою Т.В. укладено кредитний договір № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 12).
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Обгрунтовуючи позов про стягнення заборгованості з відповідача, позивач посилався на те, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 08.06.2021 заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.06.2013 становить 67637,02 грн.
Позивач, обґрунтовуючи позов, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, які викладені на банківському сайті www. privatbank.ua.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Частинами 1-3 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів того, з чого виходив АТ КБ «Приватбанк» нараховуючи заборгованість у розмірі 67637,02 грн., з яких: 50122,42 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 17514,60 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України банком суду не надано.
Ураховуючи те, що позивачем не надано доказів на обґрунтування позовних вимог до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмір 67637,02 грн., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 207, 223, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, -
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С. С. Захарчук