Справа № 643/13609/21
Провадження № 2/643/4814/21
про залишення позовної заяви без руху
28.07.2021 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в особі представника - адвоката Князєва Віктора Олександровича до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про скасування державної реєстрації права власності, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Князєва В.О. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , від 03.11.2004 на користь ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тонкою М.О., зареєстровано в реєстрі за № 3153; визнати недійсним свідоцтво про право ОСОБА_2 на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, посвідченого 04.04.2016 державним нотаріусом Одинадцятої Харківської нотаріальної контори Туревською С.О., зареєстровано в реєстрі за номером 5-213 (спадкова справа № 1300/2015); скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, понесені нею у зв'язку зі сплатою судового збору та послуг адвоката.
Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.
За правилами ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У пред'явленому позові позивач зазначає, що на підставі Дубліката свідоцтва про право власності, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради від 29 березня 1999 року, записаного у реєстрову книгу за № 5-А-99-177181, позивач ОСОБА_4 є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 . Водночас, матеріали позовної заяви такого доказу не містять та відсутні відомості про те, у кого зазначений доказ перебуває, у свою чергу, згідно з положеннями з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як убачається зі змісту позовної заяви, у ній пред'явлено чотири позовні вимоги та сплачено судовий збір у розмірі 1552,50 гривень, тобто позивачем сплачено судовий збір тільки за позовною вимогою про визнання за позивачем права власності на Ѕ частку спірної квартири, ціну позову зазначено, як 155 250,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивач в своїй заяві просить визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом, тобто позовні вимоги в цій частині носять майновий характер.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Також Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем у позовній заяві повинно бути зазначено ціну позову відповідно до вимог ст. 176 ЦПК України, виходячи з вартості майна.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу(п. 3 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
Доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Таким чином, позивачу відповідно до вимог п.п. 3, 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України необхідно викласти всі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: зазначити відомості про дійсну вартість нерухомого майна, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та впливає на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна, на яке він просить визнати право власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем, окрім майнової вимоги про визнання права власності на Ѕ частку спірної квартири, заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 03.11.2004 на користь ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тонкою М.О., зареєстровано в реєстрі за № 3153; визнати недійсним свідоцтво про право ОСОБА_2 на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, посвідченого 04.04.2016 державним нотаріусом Одинадцятої Харківської нотаріальної контори Туревською С.О., зареєстровано в реєстрі за номером 5-213 (спадкова справа № 1300/2015).
Згідно із Законом України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.
За правилами ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Всупереч наведеній вимозі цивільного процесуального законодавства у позовній заяві позивачкою не зазначено про підстави її звільнення від сплати судового збору.
За вказаних обставин позивачці належить сплатити судовий збір за дві зазначені вище немайнові вимоги, у розмірі 908,00 гривень за кожну позовну вимогу немайнового характеру, а разом - 1816 гривень 00 копійок, або надати докази на підтвердження наявності підстав звільнення її від сплати судового збору.
З огляду на викладене, зазначені вище вимоги цивільного процесуального законодавства України позивачем ОСОБА_1 при пред'явленні позовної заяви до суду дотримані не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху із зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , поданої в особі представника - адвоката Князєва Віктора Олександровича до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про скасування державної реєстрації права власності, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом- залишити без руху.
Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.Ю. Семенова