Справа № 643/13492/21
Провадження № 2-о/643/609/21
28.07.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.
розглянувши в порядку окремого провадження матеріали справи
за заявою ОСОБА_1
заінтересована особа Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації
актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління
Міністерства юстиції (м. Харків)
про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулась до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Артемово Дзержинського району Донецької області, Україна, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області, Україна.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги заявник вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує на те, що вона провела поховання свого батька, однак не може отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті відбувся на території тимчасово не підконтрольній державній владі України, у зв'язку із чим вимушена звернутися до суду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.07.2021 відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 28.07.2021 року.
У судове засідання заявник не з'явилась, проте подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з приписами частини 1 статті 317 Цивільного процесуального кодексу України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 09 червня 1980 року, ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Горлівка Донецької області, батьками записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
05.07.1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 05 липня 1997 року. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
Згідно з довідкою № 6330003177 від 27.11.2014, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 13 липня 2021 року, на території непідконтрольній Україні, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області, Україна.
Згідно з довідки до форми 106/у № 396 від 12 липня 2021 року, причина смерті ОСОБА_2 - гострий лімфобластний лейкоз.
Заявником на підтвердження факту смерті свого батька надано: свідоцтво про поховання, договір-замовлення на організацію та проведення поховання, акт прийому-передачі послуг та фотознімки з цвинтаря.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.07.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Донецьк відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Як вбачається із роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в інформаційному листі щодо окремих питань застосування Закону України від 4 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів.
Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду відповідної категорії справ.
Крім того, суд враховує, що згідно з приписами статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Вказане завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для подальшої реєстрації цього факту в органах реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть у відповідності до вимог діючого законодавства України.
На підставі викладеного, враховуючи сукупність досліджених доказів, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Донецьк Донецької області, приймаючи до уваги наявність об'єктивних перешкод для проведення державної реєстрації факту смерті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті батька заявниці.
Керуючись ст. ст. 76, 264, 265, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд,-
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
2. Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Артемово Дзержинського району Донецької області, Україна, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області, Україна.
3. Відповідно до частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України допустити негайне виконання рішення.
4. Роз'яснити, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
5. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення тексту рішення суду.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
8. Заінтересована особа: Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 33292155, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 144.
Повне рішення складено 28.07.2021 року.
Суддя Н.В. Новіченко