Справа № 643/11661/21
Провадження № 3/643/3255/21
28.07.2021 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30.06.2021 в провадження судді Московського районного суду м. Харкова Афанасьєва В.О. надійшов адміністративний матеріал, згідно якого 12.06.2021 о 23-00 год. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , влаштував конфлікт із своєю колишньою дружиною, в ході якого виражався нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне домашнє насильство.
Вказані дії кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав. Зазначив, що будь-якого психологічного насильства щодо колишньої дружини не здійснював, не ображав її, відносно неї ніяких насильницьких дій не вчиняв.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином.
Вирішуючи питання щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, суд керується таким.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17, пояснення осіб, які у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, не можуть бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення та не є належними доказами, якими може обґрунтовуватись притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з особистих пояснень та письмових пояснень ОСОБА_1 , він сварку не вчиняв, а навпаки просив органи поліції прийняти міри відносно його колишньої дружини ОСОБА_4 , яка вчинила конфлікт та виражалась у його бік нецензурною лайкою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , вона просила прийняти міри відносно свого чоловіка ОСОБА_1 , який влаштував 12.06.2021 конфлікт, в ході якого виражався у її бік нецензурною лайкою.
Виходячи з принципів рівності усіх учасників процесу, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які закріплені в ст. 129 Конституції України, практики Європейського суду з прав людини, а також завдань безпосереднього сприйняття та дослідження судом доказів, суд вважає необхідним надати перевагу показанням вказаних вище осіб, які були надані суду в судовому засіданні, а не письмовим поясненням, які надавались працівникам поліції та містяться в матеріалах справи.
Оцінюючи дані протоколу про адміністративне правопорушення, суд керується таким. Вказаний протокол складений після події правопорушення, в зв'язку з чим особа, яка його склала, не була безпосереднім свідком зазначених в протоколі подій.
Враховуючи наведене вище, ту обставину, що ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував факт домашнього насильства, свідки, які могли би підтвердити обставини викладені у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, тому виниклі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності факту вчинення ним адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248-249, 279, 283-284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя В.О. Афанасьєв