Справа № 643/8550/21
Провадження № 3/643/2591/21
27 травня 2021 року м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Кононенко Т.О., розглянувши матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
встановив:
03.04.2021 року о 10:45 год., ОСОБА_1 керуючи автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Харкові по проспекту Тракторобудівників, 128 В, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду, а саме ролету, чим було завдано матеріальної шкоди, після чого з невідомих причин залишив місце ДТП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, вину не визнав, пояснив, що 03.04.2021 року, дійсно перебував за вказаною адресою, однак наїзду та залишення ним місця пригоди не було.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно повернути до Управління патрульної поліції в Харківській області, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п. 1 розділу VIIІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, зокрема: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський.
Згідно п. 4 розділу VIIІ Інструкції, на зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:
1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;
2) номерний знак транспортного засобу;
3) власник (співвласник) транспортного засобу;
4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою;
5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;
6) вид пригоди;
7) кількість учасників ДТП;
8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306;
9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення);
10) тип транспортного засобу.
Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
Однак, в схемі місця ДТП відсутні відповідні дані, передбачені п. 1, 2, 3, 4 розділу VIIІ Інструкції, щодо автомобілю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відсутні дані, що ОСОБА_1 ознайомлений з вказаною схемою місця ДТП, його підпис, дані щодо наявності або відсутності у нього зауважень та доповнень при складанні схеми місця ДТП.
Більш того, згідно абз. 3 п. 8 розділу VIIІ Інструкції, при встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фото, відео фіксація.
Однак, в наданих до протоколів про адміністративні правопорушення матеріалах справи відсутні дані щодо огляду автомобіля MAN д.н.з. НОМЕР_1 , на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП, фото та відео фіксації, відповідно до якої було встановлено автомобіль.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви” судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України. Тобто, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Таким чином, з огляду на вказані недоліки в матеріалах справи, суд позбавлений можливості повно, об'єктивно та всебічно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом за відсутності необхідних вихідних даних. Необхідно усунути зазначені недоліки, після чого вирішити питання про подальший рух справи.
Наведені обставини унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті, оскільки неправильне, неповне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом здобутих по справі доказів належними та допустимими, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що вимоги ст. 256 КпАП України не виконані, протокол складено з порушенням зазначеної статті, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості постановити обґрунтоване та законне рішення, а тому зазначені матеріали слід повернути до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 122-4, 124, 256, 283, 284 КпАП України, суддя -
ухвалив:
Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області для дооформлення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О.Кононенко