Справа № 642/1812/21
провадження № 2/642/1087/2021
21 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря Алфьорової І.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,-
встановив:
29.03.2021 позивачка звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 та із заявою про зміну предмета позову про стягнення аліментівна утримання доньки на період її навчання чи до 23-річного віку, в залежності яка з обставин настане першою в розмірі 5000,00 грн. щомісячно. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, від шлюбу є двоє дітей, на утримання яких рішенням Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 2/2024/3575/12 від 25.07.2012 були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімум на дітей відповідного віку до досягнення повноліття найстаршою дитиною. З вересня 2020року їх донька вступила на денну форму навчання до Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», на теперішній час донька не працює та потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу, оскільки є ФОП. Позивач зазначила, що донька знаходиться повністю на її утриманні, навчається на контрактній формі навчання, вартість якого складає 20 760гривень за рік, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 5000гривень щомісячно.
08.04.2021 провадження у справі було відкрито.
18.05.2021 відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що визнає позовні вимоги позивача частково та не заперечує плоти сплати аліментів в розмірі 1000грн. щомісячно на утримання доньки, яка продовжує навчання. Також зазначив, що в нього на утриманні є також малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, вказав, що страждає рядом захворювань та потребує лікування.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог частково, підтримали доводи, які зазначені у відзиву на позовну заяву.
Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.І ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.І ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 03 жовтня 2012р., що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03.10.2012, справа № 2024/6549/12 (а.с. 16).
Від шлюбу мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 12).
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 червня 2012 року, яке змінено рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2012 року, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , 2003 р.н. та ОСОБА_5 , 2009 р.н. в розмірі 1/3 частини усіх від заробітку відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 03 травня 2012 року до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
Згідно договору на навчання в ХГУ «НУА» № 110/2-20 від 16 вересня 2020 року ОСОБА_3 вступила на денну форму навчання (бакалавр) до Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». (а.с.13)
Відповідач, як батько ОСОБА_3 в добровільному порядку матеріальну допомогу на її утримання не надає, вона продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв*язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов*язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Крім того, згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я і матеріальне становище дитини; стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого і нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу(батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Аналіз ст.ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток.
Згідно ст. 28 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на освіту.
ОСОБА_3 проживає з матір*ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв*язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на те, що позивач потребує матеріальної допомоги від відповідача на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, а відповідач працює та має можливість надавати матеріальну допомогу, керуючись принципом розумності і справедливості, та враховуючи, що утримувати дітей зобов'язані обоє батьків, те, що донька проживає з матір*ю та продовжує навчання, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволення та стягує аліменти з відповідача у розмірі 1000 гривень на утримання дитини на період навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-х років, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам повнолітньої, у зв*язку з її навчанням, станом здоров*я, а також матеріальному становищу сторін у справі і іншим встановленим обставинам справи.
Законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітню дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Відповідач ОСОБА_2 з 17 квітня 2013 року перебуває в шлюбі зі ОСОБА_6 та мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами.
З листа комунального некомерційного підприємства Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 2 Харківського району» від 08.07.2021 вбачається, що ОСОБА_4 , 2013 р.н. перебуває на диспансерному обліку з 17.06.2016 у ортопеда з діагнозом: килевидна деформація грудної клітки та з 01.10.2018 у кардіолога з діагнозом: пролапс мітрального клапана 1 ст. Питанням оздоровлення, контролем за станом здоров*я, необхідності щеплення дитини піклуються оба батьків.
На підтвердження свого майнового стану відповідач надав довідку Холодногірської ДПІ Головного управління ДПС у Харківській області, згідно якої його сума доходу за період з 01.01.2021 по 30.06.2021р. становить 37 350,00грн.
Вказані доводи відповідача щодо його майнового стану суд приймає до уваги лише при визначенні розміру аліментів та стягує їх з відповідача у розмірі, вказаному вище, однак вказує, що зазначені обставини не звільняють відповідача від обов*язку утримувати дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 180, 182, 183, 191, 199, 200-201 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментівст.ст. 76,77,81,89, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 29.03.2021 року до досягнення дитиною 23-років або до закінчення терміну навчання, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 181 (сто вісімдесят одна) гривня 60 копійок.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26.07.2021.
Суддя В.Г.Пашнєв