28.07.2021
Справа № 642/4921/21
Провадження № 2/642/1881/21
Іменем України
28 липня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
встановив :
До суду надійшла вказана позовна заява.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Положеннями ч.5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 до позовної заяви про розірвання шлюбу має додаватися оригінал свідоцтва про шлюб.
Однак, у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній.
У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про одруження у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб.
Крім того, згідно до ст. 4 ч.2 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908.00 грн.
Положеннями аб.2 ч.3 ст. 6 ЗУ «про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позову, позивач заявляє дві позовні вимоги немайнового характеру - 1)розірвання шлюбу; 2)визначення місця проживання дитини з ним, однак, надав до позову документ про сплату судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити 908.00 грн. судового збору за другу вимогу немайнового характеру та надати суду оригінал відповідного документу.
Також, всупереч п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить жодного обгрунтування з приводу позовної вимоги про визначення місця проживання дитини.
З позовної заяви взагалі не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
При визначенні місця проживання дитини у якості третьої особи мають залучатися орган опіки та піклування на території якої проживає дитина з наданням відповідних доказів, що підтверджують позовну заяву по даним позовним вимогам, не надання таких доказів суперечить п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. При цьому, суд не має можливості залучити самостійно до участі у справі орган опіки, оскільки взагалі не надані докази щодо проживання дитини на день звернення до суду.
Суд звертає увагу, що від місця проживання дитини також залежить визначення підсудності даної справи за відповідачем або за вибором позивача за його місцем проживання.
Всупереч п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначає дату народження відповідача, що унеможливлює здійснення судом запиту щодо перевірки її зареєстрованого місця проживання, а також в інформації про сторін не зазначає місто проживання сторін.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала підлягає оскарженню лише в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня її складення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя