28 липня 2021 року
Київ
справа №280/6833/20
адміністративне провадження №К/9901/25391/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
перевіривши касаційну ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року
у справі №280/6833/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,-
07 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду адміністративну позовну заяву, в якій остання просила:
- стягнути з Любимівської сільської ради та міського голови Вільнянської міської ради ОСОБА_3 судові витрати у справі № 280/6833/20 в сумі 70400.00 грн. та моральну шкоду в розмірі 200000.00 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в адміністративній справі №280/6833/20- скасовано в частині відмови у стягненні моральної шкоди з міського голови Вільнянської міської ради ОСОБА_3. Направлено матеріали справи № 280/6833/20 до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданого 07 грудня 2020 року в частині стягнення моральної шкоди з міського голови Вільнянської міської ради ОСОБА_3. В іншій частині ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в адміністративній справі №280/6833/20 залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат і моральної шкоди, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - КАС України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 15 квітня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 07 липня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скаржник отримала та забула за неї. Як зазначено скаржником, її внуки перебираючи документи відшукали постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи наведене, позивач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини 1 статті 44 України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, повязані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас, зазначене клопотання не містить обґрунтувань об'єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції. Доводи скаржника не підтверджені жодними доказами згідно статті 77 КАС України.
Оцінивши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та задоволення заяви про поновлення цього строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі №280/6833/20.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі №280/6833/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
А.В. Жук,
Судді Верховного Суду