Провадження № 2/641/1905/2021 Справа № 641/3685/21
м. Харків
27 липня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Богдан М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Архипової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати за договором підряду, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати (авансу) за договором підряду, в якому, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти в розмірі 388 640,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у жовтні 2019 р. між нею та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з ремонту (договір підряду), у належних їй квартирах, які розташовані у м. Харків за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_3 . Строк виконання такого ремонту був встановлений до 31.10.2020 року. На виконання ремонтних робіт, а саме всіх внутрішніх робіт у зазначених квартирах («ремонт під ключ»), позивачем було попередньо, у рахунок робіт, що будуть виконуватися сплачено відповідачу 14 000,00 доларів США, що станом на 11 травня 2021 р. відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України становить (27,76 гривень за 1 долар США) 388 640,00 гривень. Зазначила, що відповідача вона знає давно тому зазначений договір був укладений в усній формі «на довірі». Однак, коли минуло півроку відповідач так і не приступив до ремонтних робіт, оскільки у нього були особисті проблеми. Крім того, у зазначену грошову суму було включено витрати відповідача на придбання меблів та побутової техніки необхідної для надання цих квартир в оренду. Відповідач обіцяв, що все буде зроблено у строк, але ремонт так і не розпочав. Оскільки у дім не пускають вільних відвідувачів, для того, щоб відповідач міг туди безперешкодно проходити та виконувати ремонтні роботи, позивач зробила на його ім'я довіреність, для проходу у квартири та отримання ключів. Коли до закінчення строку виконання ремонтних робіт залишалося два місяці, а ремонтні роботи так і не розпочалися, відповідач погодився написати розписку, та 08.09.2020 року, в якості підтвердження укладення між позивачем та відповідачем договору та отримання від позивача коштів в розмірі 14 000,00 доларів США (аванс, попередня оплата), відповідачем надано розписку, написану власноруч. Відповідно до розписки, ремонт повинен був бути закінченим до 31 жовтня 2020 р.
У зв'язку із тим, що з моменту укладення договору і до дня звернення до суду із позовом будь-яких робіт відповідачем не виконано, кошти (аванс, попередня оплата) в розмірі 14 000,00 доларів США, позивачу не повернуто, ОСОБА_1 змушена звернутися за захистом порушеного права до суду.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомлено, відзив на позовну заяву не надавався.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що згідно Договорів купівлі-продажу квартир від 31.10.2017 року, від 11.01.2018 року, від 03.11.2017 року, позивач ОСОБА_1 придбала квартири, які розташовані у м. Харків за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5, АДРЕСА_3 (а.с. 11-14, 15-18, 22-25).
Відповідно до довіреності, посвідченої 12.06.2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Назаренко О.О., ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 вільний доступ до належних їй квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , без права розпорядження ними (а.с. 8).
Як вбачається із розписки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водійське посвідчення НОМЕР_1 , видане 17.04.2014 року, отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) доларів США, зобов'язуючись закінчити усі внутрішні ремонтні роботи у квартирах за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 до 31.10.2020 року. Розписка складена 08.09.2020 року (а.с. 10).
Згідно Актів про огляд квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 від 03.05.2021 року, складених комісією у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі власника квартир - ОСОБА_1 , при огляді вказаних квартир на предмет виконання ремонтних робіт було виявлено, що квартири знаходяться у будівельному стані без завершених ремонтних робіт, чистова обробка не виконана, відсутні шпалери, підвіконня, не має освітлення та електричних приладів (розеток, вимикачів тощо), відсутній ремонт стелі, відсутня сантехніка, не має меблів та побутової техніки - квартири не придатні для життя (а.с.19, 20, 21).
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір підряду, який, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, було розірвано позивачем в односторонньому порядку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч.1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Стаття 846 ЦК України передбачає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частинами 2, 4 статті 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно з вимогами ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статті 610,611 ЦК України передбачають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як вбачається із ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Як встановлено судом, між сторонами виникло зобов'язання за договором підряду, за умовами якого відповідач зобов'язувався у строк до 31.10.2020 року виконати роботу з внутрішнього ремонту у квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , належних позивачу, чого ним виконано не було, а відтак, позивач, сплативши наперед грошові кошти у сумі 14 000,00 доларів США грн., що, на день подання позовної заяви, становить 388 640,00 грн., має право вимагати їх повернення.
Відповідачем не надано суду доказів того, що умови договору було виконано або того, що невиконання умов договору сталося з вини позивача чи внаслідок непереборної сили.
З огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що є правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача в користь позивачки суми грошових коштів у розмірі 388 640, 00 гривень.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 886,41 грн.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610,611, 623,625, 846,854 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273, 280 - 284, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 388 640 (триста вісімдесят вісім тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 886,41 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 41 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_9 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_10 .
Суддя: М. В. Богдан