28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 200/1109/20-а
адміністративне провадження № К/9901/22732/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року
у справі № 200/1109/20-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ"
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про стягнення з Державного бюджету України пені,
22 червня 2021 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, запропоновано податковому органу сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі. Окрім того Судом витребувано із Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/1109/20-а, а із Першого апеляційного адміністративного суду - копії реєстрів, які б підтверджували факт надіслання сторонам у справі постанови в період з 12 серпня 2020 року.
01 липня 2021 року на адресу Суду надійов лист Першого апеляційного адміністративного суду, в якому зазначено, що податковий орган (Головне управління ДФС у Донецькій області) отримав оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції 20 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих-код 8430109962957).
08 липня 2021 року Суд повторно залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши податковому органу навести підстави пропуску строку на касаційне оскарження.
27 липня 2021 року на адресу Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому податковий орган звертає увагу на те, що оскаржувана постанова податковим органом так і не отримана.
При цьому Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступному.
Судове засідання у суді апеляційної інстанції відбулося 11 серпня 2020 року, на засіданні були присутні як представник позивача, так і представник відповідача -Головного управління ДПС у Донецькій області, що свідчить про те, що податковий орган був обізнаний про прийняття оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин другої - третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Перший адміністративний адміністративний суд, дотримавшись вимог процесуального законодавства, склав повний текст постанови - 12 серпня 2020 року, тобто на наступний день після проголошення скороченого рішення.
В той же час, в матеріалах справи відсутні відомості, які підтверджували намагання податкового органу ознайомитися з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції.
Окрім того, Суд звертає увагу на те, що в січні 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 200/1109/20-а.
В касаційній скарзі поданій у січні 2021 року, податковий орган звернув увагу на те, що не погоджується, зокрема з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, зазначивши, що воно не в повній мірі відповідає з'ясуванню судом обставин, що мають значення для даної справи.
Зазначе свідчить про те, що податковий орган був ознайомлений зі змістом оскаржуваної постанови ще в січні 2021 року. Суд має сумніви, щодо можливості оскарження судового рішення без ознайомлення з його змістом.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих доводів щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції в період з 01 березня 2021 року (дата отримання попередньо поданої касаційної скарги) до 16 червня 2021 року (дата подання повторної касаційної скарги).
Щодо посилання податкового органу на те, що причиною затримки повторного подання касаційної скарги є брак коштів на сплату судового збору, Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене Суд вважає, що скаржником не наведенні поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись частиною 6 статті 121, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 200/1109/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України пені.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді С.С. Пасічник
В.П. Юрченко