28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 640/6686/19
адміністративне провадження № К/9901/21585/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 640/6686/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ», про визнання протиправним та скасування дозволу,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, у якому позивачі просили визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на АДРЕСА_1 від 31.08.2018» № ІУ113182432229.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2019 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 рішення Окружного адміністративного суду від 15.10.2019 залишено без змін.
14.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 640/6686/19.
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2021 касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, де необхідно було вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження та навести належне обґрунтування підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) з відповідними належними обґрунтуваннями.
В межах строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 05.07.2021, скаржником надіслано до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій зазначені аналогічні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, які не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Серед іншого, питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник пов'язує безпосередньо із тим, що ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 повернуто скаржнику, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ» про приєднання до згаданої вище касаційної скарги повернуто без розгляду.
При цьому скаржник також посилається на запровадження з 11.03.2020 карантинних обмежень, а тому вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню з поважних підстав.
Наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Так, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 24.12.2019, повний текст постанови якої складено також 24.12.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі повернуто скаржнику, у зв'язку із неусуненням недоліків такої скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 заяву ТОВ «Будінформ» про приєднання до згаданої вище касаційної скарги повернуто без розгляду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Посилання скаржника на те, що поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску з інших поважних причин, слід відраховувати з моменту повернення заяви про приєднання до касаційної скарги без розгляду є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідно до положень процесуального законодавства строк на касаційне оскарження відраховується з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення.
Також поновлення такого строку на касаційне оскарження з інших поважних причин можливе у випадку подання до суду касаційної інстанції безпосередньо касаційної скарги, а не заяви про приєднання до касаційної скарги.
Серед іншого, Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 карантинні обмеження запроваджені 12 березня 2020 року.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Закон № 731-IX).
Указаним Законом законодавець по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Так, Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX від 18 червня 2020 року встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. 20-денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06 серпня 2020 року.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку з інтервалами часу - з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою.
Проте ТОВ «Будінформ» не наведено обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв'язку із зазначеним вище, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання саме касаційної скарги, а не заяви про приєднання до касаційної скарги, сплинуло більше одного року.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ у пункті 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ураховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Таким чином, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 05.07.2021 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки ним не вказано інших причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ» про поновлення строку на подачу касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінформ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №640/6686/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінформ», про визнання протиправним та скасування дозволу.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій