28 липня 2021 року
Київ
справа №580/1630/20
адміністративне провадження №К/9901/27402/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року
у справі №580/1630/20
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,
26 липня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №580/1630/20, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 грудня 2019 року №0005333305 та №0005343305; визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 30 квітня 2020 року №Ю-0005083305; визнання протиправним та скасування рішення відповідача №0005073305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 квітня 2020 року.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі як на підставу до відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник наводить пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.
В той же час податковим органом не враховано, що предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій, якими позов задоволено повністю та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 27 грудня 2019 року №0005333305 та №0005343305, вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 30 квітня 2020 року №Ю-0005083305; рішення відповідача №0005073305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30 квітня 2020 року.
В касаційній скарзі податковий орган просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нові, яким відмовити в задоволенні позову, в той же час касайційна скарга не містить підстав касаційного оскарження стосовно кожного рішення податкового органу, що оскаржується.
Також Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд, позбавлений можливості досліджувати зібрані судами попередніх інстанцій докази та не може прийняти рішення про відмову в задоволенні позову або ж про задоволення позову, у випадку не дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі. Єдине рішення, яке може прийняти суд касаційної інстанції у випадку не дослідження судами попередніх інстанцій доказів у справі - це направити справу на новий судовий розгляд.
Податковий орган, зіславшись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Зазначене свідчить про те, що зміст поданої касаційної скарги не відповідає її вимогам.
В цілому доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №580/1630/20 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф.Ханова