Справа № 953/14106/21
н/п 1-кс/953/7240/21
"23" липня 2021 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000001044 від 22.07.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
22 липня 2021 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на автомобіль "Lexus LX450" р.н. НОМЕР_1 , власником та користувачем якого є ОСОБА_4 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.07.2021 за №12021220000001044 за попередньою кваліфікацією ч.2 ст. 286 КК України.
Прокурор зазначає, що 21.07.2021 приблизно о 14-05 годині в районі 503 км. + 90 м. автодороги "Київ-Харків-Довжанський" сталось зіткнення автомобіля «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався зі сторони вул. Л. Сердюка в напрямку Салтівського Шосе, та автомобіля «Toyota Rav 4», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку та виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та пасажир автомобіля «Lexus» ОСОБА_4 були доставлені до ХМКЛШНМД ім. Мещанінова, де ОСОБА_5 від отриманих тілесних пошкоджень помер.
Також, прокурор зазначив, що 21.07.2021 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , був вилучений та поміщений на територію штрафного майданчика, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107. Власником вказаного автомобілю є є ОСОБА_4 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 .
Тимчасово вилучений автомобіль, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження у вигляді деформації кузову. Відповідно, прокурор вважає, що вилучений транспортний засіб у даному кримінальному провадженні є речовим доказом, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні.
Крім того, прокурор зазначає, що вказаний автомобіль необхідний для проведення авто-технічних експертиз ( технічного стану автомобіля та інших), а тому для запобігання знищення речового доказу, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучений транспортний засіб.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю. Клопотання підтримує та прохає його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання клопотання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Від представника власника майна на електрону пошту суду надійшло клопотання, в якому останній просить судове засідання проводити без його участі, проти задоволення клопотання заперечує у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутністю прокурора та власника майна.
Слідча суддя, дослідивши додані до клопотання документи, якими прокурор обґрунтовує свою вимогу, встановила наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Згідно з п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально процесуальним Кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст.170 КПК України).
При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:
- правова підстава для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України;
- наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 статті 170 КПК України).
Щодо правової підстави арешту майна слідчий суддя зазначає наступне.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз.2 ч.1 ст.170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).
Прокурор в клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно як збереження речових доказів.
Як вбачається із витягу з ЄРДР, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР 22.07.2021 за №12021220000001044, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в рамках якого подається дане клопотання.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, за ознаками частини 1 статті 286 КК України внесені до ЄРДР за фактом того, що 21.07.2021 приблизно о 14-05 годині в районі 503 км. + 90 м. автодороги "Київ-Харків-Довжанський" сталось зіткнення автомобіля «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався зі сторони вул. Л. Сердюка в напрямку Салтівського Шосе, та автомобіля «Toyota Rav 4», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку та виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та пасажир автомобіля «Lexus» ОСОБА_4 були доставлені до ХМКЛШНМД ім. Мещанінова, де ОСОБА_5 від отриманих тілесних пошкоджень помер.
Згідно з даними, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.07.2021, слідчим було оглянуто транспортні засоби: автомобіль «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , автомобіль «Toyota Rav4», р.н. НОМЕР_2 , які по закінченні огляду направлені на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Згідно з даними, які містяться в протоколі огляду та затримання транспорту, від 21.07.2021, автомобіль «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , має повну деформацію кузову.
Під час розгляду клопотання встановлено, оскільки не спростовано учасниками кримінального провадження, що власником автомобіля «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 .
Даних щодо визначення вказаного вилученого майна речовим доказом на час розгляду клопотання немає, однак слідчою суддею встановлено, що існує сукупність підстав вважати, що транспортний засіб, вилучений під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.07.2021, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 22.07.2021 за №12021220000001044, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, а саме запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, а також необхідність проведення відповідних експертиз.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому слідча суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч.1 ст.174 КПК).
Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.2 ст.174 КПК України).
З урахуванням викладеного, керуючись 131, 132, 170 - 175, 309, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000001044 від 22.07.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зберігання транспортного засобу - автомобіля «Lexus LX450», р.н. НОМЕР_1 , згідно з п.20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, здійснювати на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська,107.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1