Іменем України
21 липня 2021 року
Київ
справа №640/5710/19
адміністративне провадження №К/9901/27608/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасників справи:
представника позивача - Новіка В.М.,
представника відповідача - Плясун Г.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, заміненої на Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України, заміненої на Офіс Генерального прокурора, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Маруліної Л.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Степанюка А.Г., суддів Файдюка В.В., Шурка О.І.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора України від 20 листопада 2018 року №1205ц «Про позбавлення класного чину», яким заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , звільненого з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, позбавлено класного чину «старший радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13 серпня 2014 року №1853ц.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваний наказ є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки відповідно до приписів Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року №1796-XII (далі - Дисциплінарний статут), і Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року №1795-ХІІ (далі - Положення), питання позбавлення прокурора класного чину вирішується разом із питанням про його звільнення, а не після спливу певного часу після звільнення. Позивач також зазначав про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про позбавлення його класного чину не приймалося.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 20 листопада 2018 року №1205ц «Про позбавлення класного чину» заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Генеральної прокуратури України.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року - без змін.
5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на неможливість самостійного застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення класного чину більше ніж через рік після звільнення позивача з органів прокуратури, при цьому що він уже не перебуває у трудових відносинах з органами прокуратури України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Генеральна прокуратура України, яку в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено на Офіс Генерального прокурора, подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими із неправильним застосуванням норм матеріального права. Оскаржуваний наказ від 20 листопада 2018 року №1205ц про позбавлення ОСОБА_1 класного чину «старший радник юстиції», як указує скаржник, виданий Генеральним прокурором України із дотриманням вимог законодавства та у межах наданих йому повноважень, поза межами дисциплінарного провадження.
8. У судовому засіданні представник Офісу Генерального прокурора підтримала вимоги касаційної скарги.
IV. Позиція інших учасників справи
9. ОСОБА_1 подано письмовий відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, оскільки оскаржувані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, на думку позивача, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
10. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 09 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 23 червня 2021 року справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 21 липня 2021 року о 15:00 годині.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Наказом Генерального прокурора України від 13 серпня 2014 року №1853ц відповідно до статті 47 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII), статей 4, 5, пункту «б» статті 9 Положення присвоєно в порядку призначення на вищу посаду класний чин старшого радника юстиції ОСОБА_1 - заступнику начальника управління нагляду за додержанням законів при застосуванні примусових заходів - начальнику відділу нагляду за додержанням законів в установах попереднього ув'язнення Головного управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Генеральної прокуратури України.
14. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів рішенням від 13 вересня 2017 року №112дп-17 притягнула до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
15. На підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 13 вересня 2017 року №112дп-17 Генеральний прокурор України наказом від 03 жовтня 2017 року №10-дц, керуючись пунктом 4 частини першої, частиною другою статті 9 та пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), звільнив заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом Генеральної прокуратури України - старшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 3 частини першої статті 49 Закону №1697-VII).
16. Вироком Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року в справі №757/54243/17-к затверджено угоду від 13 вересня 2017 року між прокурором відділу Генеральної прокуратури України Демківим Д.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди), та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
17. Ураховуючи наказ Генерального прокурора України від 03 жовтня 2017 року №10-дц і вирок Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року в справі №757/54243/17-к, керуючись частиною другою статті 9 Закону №1697-VII та статтею 10 Положення, Генеральний прокурор України 20 листопада 2018 року видав наказ №1205ц «Про позбавлення класного чину», яким заступника начальника управління ювенальної юстиції - начальника відділу виконання функцій прокуратури щодо неповнолітніх, які потрапили у конфлікт із законом Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , звільненого з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, позбавлено класного чину «старший радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13 серпня 2014 року №1853ц.
18. За результатом розгляду запиту адвоката позивача від 19 березня 2019 року вх. №12 відповідач листом від 25 березня 2019 року №11-23600-18 повідомив про те, що наказом Генерального прокурора України від 20 листопада 2018 року №1205ц ОСОБА_1 позбавлено класного чину «старший радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13 серпня 2014 року №1853ц. Таке рішення прийнято на підставі належним чином засвідченої копії вироку Печерського районного суду міста Києва, надісланого 14 листопада 2018 року за №06-2570вн до Департаменту кадрової роботи та державної служби Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Також поінформовано, що у жовтні 2018 року до Генеральної прокуратури України надійшло звернення голови Всеукраїнської громадської організації «Чесне слово» Омельчука В.В. щодо надання інформації про позбавлення колишнього працівника Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 класного чину.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
19. Відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VII цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року; статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року.
20. Підпунктом 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон №1789-XII (із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року №1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
21. Згідно із пунктом 4 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VII постанови Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України» та «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України» втрачають чинність одночасно з втратою чинності пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою статті 16, абзацом першим частини другої статті 46-2, статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п'ятою статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2, статтею 53 щодо класних чинів Закону №1789-XII.
22. Відповідно до частини першої статті 49 Закону №1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
23. Згідно зі статтею 9 Дисциплінарного статуту дисциплінарними стягненнями є: догана; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.
24. Відповідно до статті 10 Положення працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають у них довічно. Позбавлення класного чину може мати місце при звільненні працівника з органів прокуратури за проступки, що порочать його. У разі грубих порушень службового обов'язку працівником прокуратури чи негідної поведінки його може бути понижено в чині.
25. Приписами частини другої статті 9 Закону №1697-VII, яка визначає повноваження Генерального прокурора, закріплено, що він видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
26. Перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
27. Предметом судового контролю у цій справі є правомірність наказу Генерального прокурора України від 20 листопада 2018 року №1205ц про позбавлення ОСОБА_1 , звільненого з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, класного чину «старший радник юстиції», присвоєного йому наказом Генерального прокурора України від 13 серпня 2014 року №1853ц.
28. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою для видачі Генеральним прокурором України оскаржуваного наказу слугували наказ Генерального прокурора України від 03 жовтня 2017 року №10-дц, виданий на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 13 вересня 2017 року №112дп-17, яким ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, та вирок Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року в справі №757/54243/17-к, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України.
29. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій безпідставно одночасно керувалися приписами Закону №1697-VII та Дисциплінарного статуту, якими визначено види дисциплінарних стягнень, які є відмінними один від одного, що відповідно є порушенням норм матеріального права та підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
30. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної уваги підставам видачі оскаржуваного наказу, який виданий Генеральним прокурором України поза межами дисциплінарного провадження і позбавлення ОСОБА_1 класного чину не кваліфікувалося як вид дисциплінарного стягнення. Видаючи оскаржуваний наказ Генеральний прокурор України керувався частиною другою статті 9 Закону №1697-VII, статтею 10 Положення і вказував на проступки, що порочать позивача.
31. Класний чин за своєю суттю символізує досвід, кваліфікацію та професійний шлях, який працівник пройшов в органах прокуратури. Водночас за приписами статті 10 Положення позбавлення працівника класного чину може мати місце за наявності двох умов, а саме: звільнення працівника з органів прокуратури та вчинення працівником проступку, що порочить його. Окрім того, цією нормою позбавлення працівника класного чину не визначено як вид дисциплінарного стягнення.
32. Звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (наказ Генерального прокурора України від 03 жовтня 2017 року №10-дц), а також визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України (вирок Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року в справі №757/54243/17-к), унеможливлює збереження за ним присвоєного наказом Генерального прокурора України від 13 серпня 2014 року №1853ц у порядку призначення на вищу посаду класного чину «старший радник юстиції». Тому, з огляду на приписи статті 10 Положення, наявні визначені законодавством підстави для позбавлення позивача класного чину «старший радник юстиції».
33. Повноваження щодо позбавлення класного чину належать Генеральному прокурору України, яке може бути реалізоване ним щодо осіб, яким присвоєно відповідний класний чин.
34. Водночас застережень чи обмежень щодо здійснення таких повноважень у часі норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, відсутні.
35. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 березня 2020 року в справі №805/335/18-а.
36. У постанові від 19 грудня 2019 року в справі №826/2373/18 Верховний Суд указав на помилковість доводів про те, що звільнення з позбавленням класного чину повинно відбуватися одночасно.
37. Отже, видаючи 20 листопада 2018 року наказ №1205ц про позбавлення ОСОБА_1 класного чину «старший радник юстиції», Генеральний прокурор України діяв відповідно до законодавства та у межах наданих йому повноважень, поза межами дисциплінарного провадження.
38. Той факт, що ОСОБА_1 звільнений з посади в органах прокуратури і не перебуває у трудових відносинах з відповідачем, не свідчить про неможливість Генеральним прокурором України, з огляду на вказані обставини, видати наказ про позбавлення колишнього працівника прокуратури присвоєного йому класного чину. Наявність відповідної умови для позбавлення класного чину законодавством не визначено.
39. Неоголошення позивачеві наказу під розписку, про що зазначено останнім і судами, не спростовує законності видачі оскаржуваного наказу.
40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу Генерального прокурора України від 20 листопада 2018 року №1205ц про позбавлення ОСОБА_1 класного чину «старший радник юстиції».
41. Суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права і дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
42. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
43. Отже, зважаючи на приписи статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року - скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
IХ. Судові витрати
44. Підстави для здійснення розподілу судових витрат, з огляду на результат касаційного розгляду, відсутні.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року в справі №640/5710/19 скасувати.
3. Ухвалити у справі №640/5710/19 нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування наказу відмовити.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко