26 липня 2021 року
м. Київ
справа № 200/9953/20-а
адміністративне провадження № К/9901/17695/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №200/9953/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Азовська митниця Держмитслужби 11.05.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №200/9953/20-а, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 02.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, на адресу суду 14.06.2021 надійшла заява Азовської митниці Держмитслужби про продовження процесуальних строків для сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що неможливість своєчасного виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху пов'язана з відсутністю на рахунку контролюючого органу бюджетних асигнувань необхідних для спали судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Верховний Суд ухвалою 18.06.2021 клопотання Азовської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору задовольнив та продовжив скаржнику строк терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 29.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В якості усунення недоліків касаційної скарги на адресу суду від Азовської митниці Держмитслужби надійшла повторна заява про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо здійснення оплати судового збору, в якій скаржник, посилаючись на обмежене бюджетне фінансування та недостатність на рахунку відповідача коштів необхідних для спали судового збору у цій справі, вдруге просить суд продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаній заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно з положеннями від 08.07.2011 №3674-VI Закону України «Про судовий збір» органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи митної служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, контролюючим органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, зокрема, з моменту виникнення права на касаційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №200/9953/20-а фінансування з Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Суд також зазначає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені у заяві обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
На переконання Суду, проблеми пов'язані з організацією розподілу бюджетною установою грошових коштів не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору встановленого законом, а тому заява Азовської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Азовською митницею Держмитслужби не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Азовської митниці Держмитслужби про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №200/9953/20-а.
Касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №200/9953/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Васильєва
І.А. Гончарова