Справа № 610/1575/21
№ 2/610/651/2021
(заочне)
28.07.2021 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Храмцова В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Турченкової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Балаклія Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/1575/21 (пр. № 2/610/651/2021) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у вище вказаній квартирі, яка належить їй та її донці - ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності зареєстрований, але фактично не проживає її чоловік - ОСОБА_2 . Оскільки в квартирі зареєстрований відповідач, який фактично не проживає з травня 2020 року, позивач не може повною мірою реалізувати своє право, встановлене Конституцією України та Законом, на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. Оплату комунальних платежів за житлову площу не проводить, у витратах по утриманню будинку участі не приймає, житлом не цікавиться, його особистих речей в квартирі не має, житлом не користується, це унеможливлює позивача отримати субсидію. У зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду для захисту свого права як співвласника.
Позивач в судове не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки відповідача.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Третя особа в судове не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання з приводу розгляду справи до суду не надходили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 видане згідно з розпорядженням Голови комітету по управлінню комунальною власністю приватизації та контролю народних депутатів від 11.10.1994 р. належить на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - квартира АДРЕСА_2 (а.с. 10).
ОСОБА_3 яка виступає в якості третьої особи по справі доводиться позивачу донькою від попереднього шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.07.1994 року (а.с. 12).
Відповідач доводиться позивачу чоловіком, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.08.2009 року (а.с. 11).
На даний момент у квартирі позивача зареєстрований відповідач по справі - ОСОБА_2 , який житлом не користується з травня 2020 р., що підтверджується письмовими поясненнями сусідів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 29, 33).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів його сім'ї, інших осіб.
На підставі ст. 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Підстави для збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, визначені ст. 71 ЖК України, відсутні. Приписами ЖК визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача наміру проживати за місцем реєстрації та користуватися житловою площею немає, у спірній квартирі не проживає протягом тривалого часу з травня 2020 року. Наявність реєстрації відповідача у квартирі перешкоджає позивачу здійснювати право власності, оскільки передбачає право відповідача на користування житловим приміщенням за місцем реєстрації.
Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 264-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
вирішив :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер не відомий.
Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер не відомий.
Суддя