Справа № 428/3963/21
Провадження №3/428/1179/2021
12 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Олійник В.М., за участі секретаря Рудік Ю.Ю.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 201383, 03 травня 2021 року о 13-04 годині в с. Метьолкіне м. Сєвєродонецька по вул. Першотравнева, в районі буд. 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. При цьому ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративній відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Судове засідання по даній справі було призначено на 24.05.2021 року, проте ОСОБА_1 не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.07.2021 року на 08 годину 30 хвилин та ухвалено постанову про привід ОСОБА_1 в судове засідання.
Проте вказана постанова, органом поліції виконана не була, згідно рапорту інспектора СРПП Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Варави С.О., здійснити привід ОСОБА_1 не виявилося можливим, оскільки останній за вказаною ним адресою не проживає. За адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться покинутий будинок в якому ніхто не мешкає, встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилося можливим.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п. 27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, та виклик у судове засідання, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Згідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 201383 від 03.05.2021 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. При цьому ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративній відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію підстав та обставин зупинення 03.05.2021 року працівниками поліції транспортного засобу - автомобілю марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, з відеозапису вбачається рух автомобілю марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_2 , після зупинки якого з автомобілю, зі сторони водійського місця вийшов ОСОБА_1 , більш з автомобілю ніхто не виходив. Також з наданих відеозаписів слідує, що ОСОБА_1 в салоні автомобілю перебував один. Також у ОСОБА_1 зафіксовані ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці. Крім того наданим відеозаписом підтверджується факт відмови ОСОБА_1 в присутності двох свідків, від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі. Права та наслідки роз'яснено. Від керування транспортним засобом відсторонено.
Також в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується наявним рапортом інспектора поліції, щодо обставин, підстав зупинення автомобіля марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , та складання протоколу; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтверджують відмову ОСОБА_1 , який від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі, також зазначено наявні ознаки сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на ім'я ОСОБА_1 з відміткою про те, що огляд не проводився; копію постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП; копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 10.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду в присутності свідків відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9, та відсторонено від керування транспортним засобом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній посвідчення водія отримував: НОМЕР_3 кат.: «В, С».
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 , з урахуванням безальтернативності покарання, слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Вирішуючи питання про конфіскацію транспортного засобу суд враховує те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 206004 від 03.05.2021 автомобіль CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , та будь-яка інформація щодо права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб, в матеріалах справа відсутня, в зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 стягнення без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UА098999980313070149000012001; код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.
Суддя В. М. Олійник