Справа № 426/2283/21
27 липня 2021 року , м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Сватівського РВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАБ №637969 від 18.07.2021 року ОСОБА_1 18.05.2021 року о 20 годині 15 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 чим порушила громадський порядок і спокій громадян та вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення не підтвердила, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи будь-які докази на підтвердження вини ОСОБА_1 в протоколі не зазначені та до матеріалів справи долучені не були.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності , і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, враховуючи відсутність будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд вважає, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи факт висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою в громадському місці не знайшов свого підтвердження, то в даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35,40-1, ст.173, ст.ст.247,279,283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.М. Осіпенко