27.07.2021 Провадження №2/425/207/21
Справа №425/436/21
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Мирошникової О.Ш.
за участю: секретаря судового засідання Клунної І.В.,
представника відповідача адвоката Машкіної В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 - позивач, до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», ОСОБА_2 - відповідачі,
про визнання недійсним договору позики, та
ухвалив це рішення про таке:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідачів.
1. 17.02.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ТОВ «ТД «Євротрубпласт», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 19.06.2017 № 50 та додаткової угоди від 18.06.2018 № 1 до цього договору.
Підстава позову: відповідачі ТОВ «ТД «Євротрубпласт» та ОСОБА_2 уклали договір позики з перевищенням повноважень директора «ТД «Євротрубпласт» та без згоди позивача, яка є дружиною відповідача ОСОБА_2 .
2.28.04.2021 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив, у якому просив суд визнати оспорюваний договір недійсним, тобто визнав позов.
Обґрунтування відзиву: договір позики, укладений між ним та ТОВ «ТД «Євротрубпласт», із яким він перебував у трудових відносинах, містить ознаки фіктивності.
Ці ознаки полягають у тому, що вказаний договір ТОВ «ТД «Євротрубпласт» уклало з метою оптимізації оподаткування та виплати працівникові належних йому від роботодавця сум без мети досягнення правового результату укладення договору позики.
3.27.04.2021 представник відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт» подала до суду відзив, у якому заперечувала проти позовних вимог.
Обґрунтування відзиву - оспорюваний договір позики є дійсним з огляду на таке:
- письмова згода другого з подружжя на укладення такого договору не потрібна, оскільки він не потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації і не є договором щодо цінного майна та не стосується спільного майна подружжя;
-позивач не довела, що вона не надавала усної згоди на його укладення;
-ТОВ «ТД «Євротрубпласт» не було відомо про перебування ОСОБА_2 у шлюбі; він як роботодавець не мав права вимагати під час укладення трудового договору документа, не передбаченого законодавством, яким є свідоцтво про шлюб;
-директор ТОВ «Євротрубпласт» мав повноваження на укладення договору позики.
4.07.05.2021 відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, яку назвав «заперечення на відзив на позовну заяву», де виклав такі аргументи проти доводів відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт»:
-оспорюваний договір позики виходить за межі дрібного побутового правочину, тому на його укладення необхідна згода другого з подружжя; позивач не давала усної згоди на укладення цього договору;
-під час прийому на роботу до ТОВ «ТД «Євротрубпласт» він заповнив листок з обліку кадрів, де вказав свій сімейний стан, а також надав копію свідоцтва про шлюб з позивачем;
- ТОВ «ТД «Євротрубпласт» не надало суду документи, що підвереджують повноваження його директора на час укладення договору позики.
5.12.05.2021 представник ТОВ «ТД «Євротрубпласт» подала до суду пояснення, у яких виклала такі заперечення проти доводів відповідача ОСОБА_2 , викладених у заяві від 07.05.2021:
- ОСОБА_2 не навів належних доказів надання роботодавцю відомостей про укладення шлюбу; станом на час укладення договору позики ТОВ «ТД «Євротрубпласт» не було відомо про його сімейний стан;
- ОСОБА_2 не довів відсутності повноважень директора ТОВ «ТД «Євротрубпласт» на укладення договору позики.
6.12.05.20201 позивач подала до суду відповідь на відзив відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт» від 27.04.2021, у якій заперечувала проти його доводів.
Підстави цих заперечень співпадають з підставами позову.
7.06.07.2021 позивач надала суду письмові пояснення, у яких виклала свою позицію в судових дебатах.
Ця позиція позивача також співпадає з підставами позову, зазначеними у позовній заяві.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.
8.Позивач подала до суду:
-разом із позовною заявою - клопотання про витребування доказів та розгляд справи за правилами загального позовного провадження;
-27.04.2021, 28.05.2021, 22.06.2021 - заяви про відкладення розгляду справи;
-06.07.2021, 14.07.2021 - заяви про розгляд справи за її відсутності.
9.Представник відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт» заявила клопотання:
-20.04.2021 - про розгляд справи в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції;
-25.05.2021 - про залишення позову без розгляду.
10.Відповідач ОСОБА_2 подав до суду:
-26.05.2021 - клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні у зв'язку із його перебуванням на самоізоляції;
-22.06.2021 - заяву про розгляд справи за його відсутності.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
11. 31.03.2021 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін.
12.21.04.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.28.04.2021 суд відклав підготовче засідання на 25.05.2021, 24.06.2021 та 05.07.2021 - судове засідання на 05.07.2021 та 27.07.2021 відповідно.
14.25.05.2021 суд своїми ухвалами:
-відмовив у залишенні позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду;
-задовольнив частково клопотання позивача про витребування доказів;
-закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з повідомленням учасників справи.
15.22.06.2021 представник відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт» подала до суду витребувані докази.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
16.10.09.2008 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 13).
17.19.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євротрубпласт» в особі директора Стрільця Ігоря Анатолійовича та ОСОБА_2 підписали у простій письмовій формі договір позики (безпроцентний) № 50 (далі - договір позики) (а.с. 4-5).
Згідно з договором позикодавець ТОВ «ТД «Євротрубпласт» передає позичальнику ОСОБА_2 гроші у розмірі 374000,00 грн (далі - сума позики), а позичальник зобов'язується їх повернути позикодавцеві у строк до 19.06.2018.
Відповідно до пп. 1.1 договору позикодавець при його укладенні керується «Положенням про умови та порядок видачі позик працівникам ТОВ «ТД «Євротрубпласт».
18.21.06.2017 ТОВ «ТД «Євротрубпласт» сплатило ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 суму позики у розмірі 374000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 1039 від 21.06.2017 (а.с. 141).
19.18.06.2018 відповідачі підписали додаткову угоду № 1 до договору позики від 19.06.2017 № 50, якою продовжили строк повернення позичальником суми позики до 31.12.2018 (а.с. 6).
Цю угоду відповідачі уклали у зв'язку з неможливістю позичальника повернути суму позики у встановлений договором строк, про що вказано у тексті угоди.
20.Відповідно до протоколу від 20.01.2005 Загальні збори учасників призначили ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ «ТД «Євротрубпласт» (а.с. 9).
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.10.2015 ОСОБА_3 є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ «ТД «Євротрубпласт» без довіреності, у тому числі підписувати договори.
21.Норми Статуту ТОВ «ТД «Євротрубпласт», затвердженого Загальними зборами, протокол від 21.10.2016 (далі - Статут від 21.10.2016, а.с. 142-162):
Пп. 18 п. 13.3 - до компетенції Загальних Зборів Учасників належить: надання дозволу Директору на укладення Товариством майнових та немайнових правочинів у випадках, встановлених цим Статутом.
П. 14.4 - виключно за рішенням Загальних Зборів Учасників Директор укладає угоди щодо отримання та надання Товариством кредитів (позик), надання гарантій та поручительств на суму, що перевищує 600 тис. гривень.
Пункт 14.5 - Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, а саме: укладати правочини від імені Товариства.
V. Норми права, які застосував суд.
22.Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
Пункт 1 частини 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Пункт 2 частини 2 статті 16 - способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Частини 1, 3 статті 92 - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частина 1 статті 202 - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частини 1, 2, 5 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частини 1, 3 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частини 1, 2 статті 234 - фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Частина 3 статті 368 - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частини 2, 4 статті 369 - розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Частина 1 статті 627 - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 1046 - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частина 1 статті 1047 - договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
23.Цивільний кодекс України (в редакції станом на час підписання договору позики від 19.06.2017):
Частина 1 статті 143 - установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Частини 1-3 статті 145 - вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.
Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
24.Сімейний кодекс України (далі - СК України):
Частина 1 статті 60 - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частини 1-3 статті 65 - дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
25.Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України):
Частина 3 статті 12 - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 4 статті 263 - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
26.Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.06.2021 у справі № 462/2662/20, провадження № 61-2612св21 - для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя, а той з подружжя, хто позичає кошти, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних правовідносин.
VІ. Мотивована оцінка суду.
27.Позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договору позики, укладеного між відповідачами - ТОВ «ТД «Євротрубпласт» та її чоловіком ОСОБА_2 , та додаткової угоди до нього.
Як підстави позову позивач вказала:
-відсутність її згоди як дружини відповідача на укладення договору позики;
-перевищення повноважень директора ТОВ «ТД «Євротрубпласт» при укладенні цього договору.
28.Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві на позовну заяву визнав позов та зазначив таку підставу недійсності оспорюваного договору:
- фіктивність внаслідок його укладення без мети досягнення правового результату договору позики.
Щодо відсутності згоди дружини:
29.Суд встановив, що 10.09.2008 позивач та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб; 19.06.2017 відповідачі підписали договір позики.
21.06.2017 ТОВ «ТД «Євротрубпласт» сплатило ОСОБА_2 суму позики на виконання договору від 19.06.2017.
Оскільки договір позики відповідно до ст. 1046 ЦК України є реальним, сторони його уклали в момент передання суми позики - 21.06.2017.
18.06.2018 відповідачі уклади додаткову угоду до цього договору.
30.На час укладення договору 21.06.2017 та додаткової угоди 18.06.2018 відповідач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем.
31.У справі відсутні докази надання письмової чи усної згоди позивача як дружини на укладення договору позики та додаткової угоди до нього.
32.Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Стаття 65 СК України називається «Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».
Ця стаття регулює відносини, предметом яких є спільне сумісне майно подружжя.
33.Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові, зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
В момент укладення договору сума позики належала позикодавцю - ТОВ «ТД «Євротрубпласт», який нею розпоряджався.
Після одержання грошей за договором чоловік позивача набув право власності на них.
Згідно з додатковою угодою сторони договору продовжили строк повернення позичальником суми позики, на яку останній набув право власності за договором.
34.Стаття 65 СК України не регулює відносини щодо надання згоди другого з подружжя на укладення договору позики і тому не вимагає її отримання на укладення цього договору.
Метою отримання згоди дружини або чоловіка, передбаченої ст. 65 СК України, є дотримання принципу рівності прав подружжя щодо розпорядження спільним майном.
У сфері ж укладення договорів, що не стосуються спільного майна, діє принцип свободи договору, передбачений ч. 1 ст. 627 ЦК України.
35.Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював думку про відсутність необхідності отримання згоди чоловіка, дружини на укладення договору позики.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 30.06.2021 у справі № 462/2662/20, провадження № 61-2612св21 для укладення договору позики (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя, а той з подружжя, хто позичає кошти, не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов'язальних правовідносин.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постановах від 27.11.2019 у справі № 133/3928/14-ц, провадження № 61-33048св18, від 26.09.2018 у справі № 713/285/2012, провадження № 61-10345св18 тощо.
36.Оскільки відсутність згоди позивача на укладення її чоловіком договору позики та додаткової угоди до нього не є підставою для визнання їх недійсними, суд відхиляє цей довід позивача.
Щодо перевищення повноважень директора при укладенні цього договору.
37.Оспорюваний договір позики та додаткову угоду до нього підписав, зокрема, директор ТОВ «ТД «Євротрубпласт» ОСОБА_3 .
Відповідно до преамбули договору його уклали ТОВ «ТД «Євротрубпласт» в особі директора Стрільця І.А. та ОСОБА_2 .
38.Стаття 92 ЦК України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Ці органи, зокрема, зобов'язані не перевищувати своїх повноважень.
39.Відповідно до п. 14.5 Статуту від 21.10.2016 директор має право без довіреності укладати правочини від імені товариства.
40.Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Євротрубпласт» та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 є директором товариства та має право без довіреності підписувати договори від його імені.
41.Отже, на час укладення договору позики та додаткової угоди до нього ОСОБА_3 був директором ТОВ «ТД «Євротрубпласт» та мав право підписувати договори від його імені; у справі відсутні докази протилежного.
42.Позивач посилається на норму Статуту ТОВ «ТД «Євротрубпласт», згідно з якою директор укладає угоди щодо надання товариством позик на суму, що перевищує 200 тис. гривень виключно за рішенням Загальних зборів учасників.
Оскільки сума позики за договором становить 374 тис. грн.. і Загальні збори не ухвалювали рішення щодо його укладення, директор, на думку позивача, діяв з перевищенням повноважень.
Доказів того, що така норма Статуту діяла на час укладення договору позики, у справі немає.
43.Натомість згідно з пп. 14.4. Статуту від 21.10.2016 виключно за рішенням Загальних зборів учасників директор укладає угоди щодо надання товариством позик на суму, що перевищує 600 тис. гривень.
Сума позики за договором становить 374 тис. грн., тому директор при укладенні оспорюваного договору позики не перевищив своїх повноважень.
44.Позивач відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України не довела перевищення ОСОБА_3 своїх повноважень; згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
45.Тому суд відхиляє доводи позивача і вважає, що під час укладення договору позики та додаткової угоди до нього директор ТОВ «ТД «Євротрубпласт» діяв в межах своїх повноважень.
Щодо фіктивності договору.
46.Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
47.Відповідач ОСОБА_2 зазначив, що оспорюваний договір є фіктивним, оскільки метою його підписання були оптимізація оподаткування та інші не пов'язані з відносинами позики цілі відповідача ТОВ «ТД «Євротрубпласт».
На підтвердження цих обставин він не надав жодних доказів.
48.Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
49.У п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
50.Відповідач не довів фіктивність оспорюваного договору, зокрема, наявність у нього та його контрагента умислу на укладення фіктивного правочину.
51.Натомість у справі є докази того, що договір позики не є фіктивним:
-на його виконання позикодавець сплатив позичальнику гроші у розмірі, передбаченому договором;
-у зв'язку з неможливістю позичальника повернути суму позики у встановлений договором строк його сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили цей строк.
52.Тому суд відхиляє цей довід відповідача.
Висновок суду.
53.19.06.2017 відповідачі у простій письмовій формі склали та підписали безпроцентний договір позики, який вони уклали 21.06.2017 в день сплати суми позики на його виконання.
18.06.2018 відповідачі уклали додаткову угоду до цього договору.
54.Зміст та форма цих договору та додаткової угоди відповідають вимогам ЦК України; їх сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та уклали договір та угоду без отримання згоди другого з подружжя, не порушуючи вимог ст. 65 СК України.
У справі немає доказів фіктивності договору позики, натомість є докази його укладення з метою настання правових наслідків договору позики.
55.Тому суд з огляду на презумпцію правомірності правочину вважає договір позики та додаткову угоду до нього такими, що відповідають вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
З цих підстав суд повністю відмовляє в позові.
VІІ. Розподіл судових витрат.
56.Оскільки суд повністю відмовив у позові, судові витрати залишаються за позивачем.
З цих підстав суд вирішив:
1.Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики № 50 від 19.06.2017 та додаткової угоди № 1 від 18.06.2018, які були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» та ОСОБА_2 .
2.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
4.Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (місцезнаходження: Луганська область, Сєвєродонецький район, Рубіжанська міська територіальна громада, місто Рубіжне, вулиця Трудова, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 33090871);
Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Рубіжанського міського суду Луганської областіМирошникова О.Ш.