Дата документу 12.07.2021
ЄУ № 942/379/21
Провадження №2/942/197/21
12 липня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
за участі секретаря Войтенко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного судового провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 ,
В березні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом , в обґрунтування якого зазначив наступне.
10.10.2011 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 62.
Відповідно до п.п. 1.1 - 1.2 Кредитного договору Банк зобов'язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 37 500,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних. Кредит надавався на 59 місяців, остаточний строк повернення не пізніше 01.10.2016 на споживчі потреби.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір від 10.10.2011, посвідчений приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Луганської області Бобрицькою О.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2507.
Згідно п. 1.1.-1.3 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,40 кв.м., житловою 26,60 кв.м. зі всіма невід'ємними приналежностями, що є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2007.
Банк свої обов'язки за кредитним договором виконав повністю та належним чином.
Позичальник, починаючи з лютого 2015 року почала порушувати умови кредитного договору №62 від 10.10.2011, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22 959,68 грн, яку рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 18.12.2017 у справі №420/1739/17 стягнуто з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 , рішення набрало законної сили 18.01.2018.
Пунктами 4.2., 4.3. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або Договором іпотеки. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно: основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісійну винагороду, визначену кредитним договором, нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (пеня, штраф), витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце, спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі. Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або у випадку невиконання позичальником кредитного договору, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться недійсною. При цьому, у разі порушення зобов'язання та/або умов договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю/позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого стоку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення ч. 2 цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Позивач зазначає, що направити вимогу про усунення порушення іпотекодавцям неможливо, оскільки їх останнє відоме місце реєстрації знаходиться на непідконтрольній українській владі території, офіційна електронна адреса невідома, а нормами чинного законодавства не врегульоване питання направлення будь-якої кореспонденції особам, які зареєстровані на тимчасово окупованій території.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд звернути стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до Іпотечного договору від 10.10.2011, посвідченого приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Луганської області Бобрицькою О.І., зареєстровано в реєстрі за №2507, а саме: двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №62 від 10.10.2011, укладеного з ОСОБА_2 , в розмірі 22 959,68 грн. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.05.2021 відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та третя особа до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 кредитного договору № 62 від 10.10.2011, банк зобов'язався надати позичальнику на умовах договору грошові кошти в сумі 37 500,00 грн, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором (п. 1.1. Договору). Згідно п. 1.2. Договору кредит надавався на 59 (п'ятдесят дев'ять) місяців з терміном остаточного погашення кредиту до 01.10.2016 на споживчі потреби.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір від 10.10.2011, посвідчений приватним нотаріусом Краснолуцького міського нотаріального округу Луганської області Бобрицькою О.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2507.
За умовами цього договору, з метою забезпечення виконання зобов'язання боржника ОСОБА_2 кредитного договору, відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,40 кв.м., зі всіма невід'ємними приналежностями, житловою 26,60 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Невечеря Н.Ю. державним нотаріусом Антрацитівської районної державної нотаріальної контори 28.09.2007 за реєстровим номером 1575, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому. Вартість предмета іпотеки згідно експертної оцінки від 27.07.2011 складає 91 403,00 грн. По узгодженню сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 75 000, 00 грн.
ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 18.12.2017 у справі №420/1739/17 позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 62 від 10.10.2011 станом на 04.10.2017 року у розмірі 22 959,68 грн.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факти, встановлені вищевказаним судовим рішенням, зокрема, щодо видачі кредиту та тривалого невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором мають вже доведений характер і не підлягають доказуванню позивачем у справі.
Відповідно до ст. 599 та ст. 629 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З аналізу ст.ст. 598 - 609 ЦК України слід дійти висновку, що рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов'язання.
Отже наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов'язання, відкриття виконавчих проваджень за цим рішенням, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішення суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов'язань.
Заборгованість за кредитом не погашена, вказане вище рішення суду відповідачем не виконано, що підтверджується виписками по рахункам позичальника ОСОБА_2 .
В зв'язку з тим, що відносини між банком та позичальником не припинялися, відповідно до умов кредитного договору, позичальнику щомісячно нараховувались проценти за користування кредитом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проведеного станом на 03.03.2021, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 62 від 10.10.2011 складає 30 788,12 грн., у тому числі: борг по кредиту прострочений з 03.02.2015 по 03.10.2016 у сумі 12 855,38 грн., прострочені відсотки по кредиту з 03.02.2015 по 03.10.2016 в сумі 4 691,49 грн., інфляційні втрати банку на загальну суму 10 481,26., три проценти річних за прострочення основного боргу з 03.05.2012 по 02.03.2021 в сумі 2014,01 грн., три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 03.05.2012 по 02.03.2021 в сумі 748,98 грн.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цих Законом.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктами 4.2., 4.3. іпотечного договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцями зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно: а) основну суму кредиту; б) проценти за користування кредитом; в) комісійні винагороди, визначені договором про іпотечний кредит; г) нараховані та несплачені на момент реалізації права іпотеки штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором про іпотечний кредит (неустойка, штраф, пеня); ґ) витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце, д) спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі.
Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або договором про іпотечний кредит, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною. При цьому, у разі порушення зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавців, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення ч. 2 цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь - яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п. 6.6 цього Договору.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постановах № 3-71гс14 від 09.09.2014 року, № 6-1080цс15 від 03.02.2016 року, відповідно до якої звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Разом з тим, в судом встановлено, що відповідачі проживають на території, де проводиться антитерористична операція і майно, яке є предметом іпотеки, також знаходиться на території де проводиться антитерористична операція.
15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Відповідно до ст. 9 вказаного закону протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».
Зазначеним Законом визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області.
В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.
Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області.
Отже, враховуючи приписи ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року, а також норми ст. 217 ЦПК України, суд вважає, що дане рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, встановлених у статті 9 Закону України № 1669-УП від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
При цьому суд зазначає, що зупинення дії закону не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).
Відповідно до ч.1 ст.33, ч.1 ст.41 Закону України «Про іпотеку» у випадку не виконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Оскільки ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, а саме - не виконала зобов'язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в рівних частках по 700,67 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , задовольнити.
Звернути стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 10.10.2011, а саме: двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,40 кв.м., зі всіма невід'ємними приналежностями, житловою площею 26,60 кв.м., що є власністю іпотекодавця ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 62 від 10.10.2011, укладеного з ОСОБА_2 в розмірі 22 959 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 68 коп.
Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, що має бути визначена на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,40 кв. м, житловою площею 26,60 кв. м., що на праві власності належить ОСОБА_1 , не підлягає виконанню на час дії заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, встановлених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09304612, знаходиться за адресою: вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий підпис. А.В. Чалий