Кримінальне провадження № 194/965/20
Номер провадження № 1-кп/194/34/21
28 липня 2021 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 липня 2020 року за № 12020040400000268 у відношенні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною освітою, розлученого, не працюючого, на утриманні нікого не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08 травня 2008 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки,
- 25 листопада 2008 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Звільненого 03 травня 2012 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 12 днів,
- 28 листопада 2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ст. 395, ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільненого 12 квітня 2018 року умовно-достроково на 10 місяців 8 днів,
- 03 жовтня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 04 липня 2020 приблизно об 11.00 год., знаходячись на дільниці місцевості, розташованої між правою боковою стороною будинку № 14 по вул. С.Маркова в м. Тернівка Дніпропетровської області, діючі з прямим умислом, спрямованим на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 на ґрунті боргових відносин, умисно ножем наніс останньому один удар лівою рукою в правий бік живота, від чого ОСОБА_6 схопився рукою за живіт та впав на землю. Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_3 у потерпілого ОСОБА_6 утворились тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею, яке утворилося від дії предмету, який володів колюче-ріжучими властивостями та таким предметом могло бути лезо ножа, за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину спочатку розгляду справи визнавав частково, пояснюючи тим, що його дії були направлені виключно на самооборону, та він перевищив її межі, хоча він жалкує, що в наслідок його дій спричинена значна шкода здоров'ю потерпілому ОСОБА_6 , він не хотів щоб так сталося. Матеріальний збиток потерпілого відразу визнав повністю, в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди просив відмовити за недоведеністю. В ході розгляду кримінального провадження обвинувачений змінив покази, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим та пояснив, що йому зателефонував знайомий ОСОБА_7 та попрохав зустрітися. Вони зустрілися на вулиці 04 липня 2020 року в суботу в ранці. Він як раз повертався з роботи. На зустріч також прийшов потерпілий ОСОБА_6 . Потерпілий був в неадекватному стані, так як приймає наркотичні засоби та перебуває на замісній терапії та почав відразу агресивно себе поводити та вимагати гроші, які потерпілий йому запозичив. Він пообіцяв потерпілому, що гроші віддасть наступного дня, але він не хотів нічого слухати та почав на нього кидатися та завдавати удари палкою, яку він приніс з собою, по спині та в область голови та скроневої зони. Таких ударів було два. Він намагався навіть втекти від потерпілого, але потерпілий наздоганяв його. Так як він працює електриком, не офіційно та для роботи йому потрібний ніж, повертаючись з роботи ніж знаходився при ньому в його сумочці. В ході сварки між ним та потерпілим, він демонстративно дістав ніж, почав перекладати його з одного в другий карман штанів, так щоб потерпілий побачив та відчепився від нього. Потерпілий побачив ніж, та не дивлячись на це, продовжував свої дії. Після чергового удару потерпілим палкою в його голову в область вуха, він наніс удар ножем, який тримав в лівій руці в живіт ОСОБА_6 . Це сталося за секунду та йому здається, що потерпілий сам наштрикнувся на ніж, який вже був у нього в руці. Він відразу сказав ОСОБА_7 , щоб той викликав швидку. Поруч проходила дівчина, вона почала надавати потерпілому першу допомогу, він їй допомагав, тримав потерпілого та знімав з нього футболку, щоб перев'язати рану. Після цього, не дочекавшись карети швидкої допомоги, пішов додому, помився, переодягнувся та пішов до поліції, розповів про скоєне ним, добровільно видав ніж, яким завдав удар ОСОБА_6 та речі.
Просив задовольнити позов ОСОБА_6 в частині спричинення матеріального збитку, суворо не карати та призначити законне покарання ближче до найнижчої межі.
Окрім визнання ОСОБА_3 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого йому діянні, а саме: в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , знайшла своє підтвердження і підтверджується також наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що декілька місяців тому, він позичив ОСОБА_8 гроші у сумі 650,00 грн. Він від нього ховався та не хотів повертати борг. Зустрілися з ОСОБА_9 через спільного товариша ОСОБА_7 , який домовився з ОСОБА_9 про зустріч. 04 липня 2020 року вони втрьох зустрілися в ранці біля школи №4 в м. Тернівка. Він почав вимагати від ОСОБА_9 свій борг, а останній відразу почав грубити та лаятися. Обвинувачений почав втікати від нього, а він наздоганяти його, та ОСОБА_9 з розвороту вдарив його ножем в живіт. Він встиг вдарити обвинуваченого палкою в область шиї лише один раз і вже після нанесення ОСОБА_9 удару в живіт. До цього він його не бив. Палка належала саме обвинуваченому, він її вихопив з рук останнього. Ножа в руках ОСОБА_9 він не бачив. Бачив лише, як ОСОБА_8 рився по своїй сумочці, мабудь, діставав ніж. Якою рукою він наніс йому удар в живіт не бачив. ОСОБА_9 відразу пішов, допомогу не надав, швидку та поліцію не викликав. Карету швидкої допомоги викликав ОСОБА_7 , та він також покликав маму. Пам'ятає дівчину, яка проходила поруч, питала чи викликали швидку, намагалась надавати йому допомогу. Підтвердив, що раніше судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога, перебуває на замісній терапії .
Пізніше подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутністю, просив задовольнити цивільний позов частково, в частині спричинення йому матеріального збитку на суму 8137,36 грн. Цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. просив залишити без розгляду та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він є знайомим потерпілого та обвинуваченого, раніше судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога, наркозалежний та перебуває на замісній терапії на методоні. Його попрохав потерпілий зателефонувати обвинуваченому та домовитися про зустріч, оскільки обвинувачений винен потерпілому гроші та тривалий час не віддає та уникає зустрічі. На зустріч 04 липня 2020 року вони прийшли в двох разом із ОСОБА_6 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 почали відразу сваритися, він бачив, як обвинувачений перед тим як завдати удар ножем, почав перекладати його в карман штанів. Самого механізму удару він не бачив, хоча і був поруч. Знає, що ОСОБА_9 завдав удар ножем в область живота ОСОБА_6 . На землі після удару побачив якусь палку, він злякався та викинув її. Поруч проходила дівчина та ще двоє хлопців «Паша» та « ОСОБА_10 ». Вони всі разом почали надавати першу допомогу потерпілому, він викликав швидку, а ОСОБА_3 допомоги не намагався надати та відразу пішов, крикнувши в їх бік, щоб йшли в лікарню. Також додав, що раніше цю палку у ОСОБА_6 не бачив, викинув її не знає чому, мабудь злякався, як наносив ОСОБА_6 удари ОСОБА_9 не бачив, колір футболки потерпілого не пам'ятає, вказав що перев'язував рану потерпілого його ж футболкою, а на якому боці зав'язали вузол також не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що 04 липня 2020 року в ранці йшла по направленню до школи №4 та почула, як кричали та з'ясовували відносини троє хлопців. Пізніше бачила, що обвинувачений пішов їй на зустріч. Підійшовши, побачила як потерпілий ОСОБА_12 вже тримався за живіт, а ще його товариш бігав та панікував. Бачила, що відразу повернувся ОСОБА_9 та сказав, що треба їхати до лікарні. ОСОБА_7 викликав швидку. Вона відразу зрозуміла, що ОСОБА_9 завдав удару ножем ОСОБА_6 у живіт та згодом зрозуміла, що сварка у них виникла щодо боргових зобов'язань обвинуваченого перед потерпілим. Сам момент завдання удару вона не бачила, оскільки на місце пригоди прийшла пізніше. Вона побачила різану рану на животі потерпілого та разом з ОСОБА_3 почали стягувати з останнього футболку щоб перев'язати рану. Вона точно не пам'ятає, чи обвинувачений спочатку розрізав футболку щоб зняти її з потерпілого, чи спочатку розірвав її. Після цього обвинувачений пішов швидким шагом додому, приїхала швидка, та вона також пішла по своїм справам. Коли поверталась, бачила, що на місці пригоди вже працювали співробітники поліції, вона до них підійшла та розповіла все, що бачила.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 суду пояснила, що глибина поранення у потерпілого була 10 см, прорізало всю печінку та дістало навіть жовчного міхура, рана вважається глибокою та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Про те, чи міг потерпілий після нанесення йому такого тяжкого поранення ще й наздогнати та нанести удар палицею обвинуваченому, малоймовірно, оскільки потерпілий під час удару відчув різкий біль, він зігнувся та почалася кровотеча. Удар ножем нанесений в динаміці та з зусиллям, а тому потерпілий сам собі не зміг нанести такий удар. З урахуванням механізму завдання удару, сам потерпілий наткнутися на ніж не міг, це б не відповідало характеру поранення. Удар наносився таким чином, що ніж міг бути під уклоном, заходячи наверх.
Допитана, за клопотанням обвинуваченого свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є знайомою обвинуваченого та ОСОБА_7 . Розповіла, що їй телефонував ОСОБА_7 та сказав, що ОСОБА_6 підрізав ОСОБА_9 . Також ОСОБА_7 їй розповів, що на нього давить ОСОБА_6 , та він змушує його надавати суду неправдиві покази. Також вона зазначила, що ОСОБА_7 розповідав їй, що ОСОБА_6 прийшов на зустріч з ОСОБА_3 з палкою, щоб вибити з нього борг. Взагалі ОСОБА_6 дуже конфліктний, задиристий, та вона впевнена, що сварку та бійку почав перший саме ОСОБА_6 , те ж саме і переказав їй ОСОБА_7 , а ОСОБА_9 залишилося лише захищатися від ударів, які йому наносив ОСОБА_6 . Про те, що ОСОБА_6 конфліктний їй відомо не зі слів, він колись чіплявся до її чоловіка, вимагав в нього гроші, вони навіть звертались з цього приводу до поліції, проте, особистих неприязнених відносин в неї з ОСОБА_6 не має, оговорювати його, тим самим виправдовувати ОСОБА_9 в неї не має намірів, вона каже правду, до того ж під присягою.
На допиті інших свідків ані сторона обвинувачення, ані сторона захисту не наполягали.
В ході розгляду справи було задоволено клопотання учасників справи про одночасний допит свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , але у зв'язку із неодноразовими неявками в судове засідання свідка ОСОБА_7 та у відношенні якого примусові привода не виконувались, сторона обвинувачення та сторона захисту відмовилися від цього клопотання, щоб не затягувати строки розгляду кримінального провадження.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами:
- витягом з ЄРДР № 12020040400000268 від 04 липня 2020 року, яким підтверджується внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, з кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України (т. 2 а.с. 1);
- протоколом огляду місця події від 04 липня 2020 року та фототаблицями до нього, згідно якого предметом огляду є дільниця місцевості, що прилягає до асфальтованої дороги, розташованої між правою стороною будинку № 14 по вул. С.Маркова в м. Тернівка Дніпропетровської області та лівою стороною будинку № 13 по вул. С.Маркова в м. Тернівка Дніпропетровської області. Огляд проведено у присутності двох понятих, за участю ОСОБА_11 . Оглядом встановлено, що на дільниці ні яких слідів та предметів на час огляду не виявлено. Зі слів ОСОБА_11 на даній дільниці місцевості вона надавала допомогу чоловіку, у якого на животі з правої сторони була рана. Вона надавала допомогу разом з чоловіком, який, як вона зрозуміла, завдав удар потерпілому. Під час огляду ні чого не виявлено та не вилучено. Зауважень та доповнень до протоколу не має (т. 2 а.с. 8-13);
- протоколом огляду місця події від 04 липня 2020 року та фототаблицями до нього, згідно якого предметом огляду є отвір круглої форми, розміром 20х25 см, розташований у нижній правій частині, правої бокової сторони буд. АДРЕСА_2 . Огляд проведено у присутності двох понятих, за участю свідка ОСОБА_7 . Оглядом встановлено, що в отворі лежить поліетиленовий пакет білого кольору з надписом на ньому «Продукт Ермоліно», в якому знаходилася дерев'яна палиця круглої форми, довжиною 42 см, з залізним наконечником. Зі слів ОСОБА_7 пакет з палицею належить ОСОБА_15 та який 04 липня 2020 року, знаходячись біля вищезазначеної адреси він підібрав та кинув у отвір. Крім того, ОСОБА_7 пояснив, що футболку зі слідами крові, яка належить ОСОБА_15 він віддав його батькові, який викинув її в сміття, що знаходились з лівої бокової сторони буд. АДРЕСА_3 . Під час огляду виявлено та вилучено дерев'яну палицю та чоловічу футболку. Протокол підписаний всіма учасниками, зауважень та доповнень до протоколу не має (т. 2 а.с. 21-27);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 липня 2020 року та фототаблицями до нього, в ході якого на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, у присутності понятих та захисника, було здійснено обшук ОСОБА_3 . Під час обшуку у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено в правій руці поліетиленовий пакет білого кольору, в якому лежали джинсові чоловічі штани, футболка чоловіча синього кольору в смужку та ніж, розкладений коричнево-сірого кольору, загальною довжиною 20 см, клинок розміром 10 см сірого кольору, рукоятка довжиною 10 см, на виточенні ножа є зображення кішки та надпис «Stainless». Крім того, у ОСОБА_3 виявленні тілесні ушкодження у вигляді подряпин в раковині лівого вуха, синця в області лівого плечового суглоба, синець над лівою бровою та з його слів, дані тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_16 04 липня 2020 року приблизно о 10.30 год. біля бокової сторони буд. АДРЕСА_2 дерев'яною палицею. Зауважень і доповнень до протоколу не надходило (т. 2 а.с. 28-32).
- постановами про визнання речовими доказами і долучення речових доказів до кримінального провадження від 04 липня 2020 року, якими визнано в якості речових доказів: - чоловічу футболку, джинсові штани, чоловічу футболку, які здані в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 40, 41, 42, 43); а також ніж, вилучений у ОСОБА_9
- ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року, якою накладено арешт шляхом позбавлення права особи на користування та розпорядження тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 , а саме: ножу, джинсових штанів, чоловічої футболки з метою збереження речових доказів (т. 2 а.с. 103);
- довідкою КНП «Терівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради від 05 липня 2020 року, в якій зазначено, що до приймального відділення КЕП «Тернівська ЦМЛ» ТМР 04 липня 2020 року о 19.20 звертався ОСОБА_3 , якому було поставлено діагноз: забійні садни лівого вуха, лівої ключиці, лівої лопатки (т. 2 а.с. 45);
- висновком судової медичної експертизи № 141 від 06 липня 2020 року, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден біля зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, в області лівої вушної раковини на передній її поверхні, а також у проекції верхньої третини завитка та в передвушній області зліва та синців в проекції козелка лівої вушної раковини, які утворилися від дії тупих твердих предметів (предмету), що діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладення діючої сили у вищезазначені області та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п. 2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року. Враховуючи морфологічні ознаки, характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, вони можуть відповідати терміну та обставинам, вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в медичній документації на його ім'я, тобто 04 липня 2020 року (т. 2 а.с. 96-97);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 06 липня 2020 року, який проведений за участю підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_17 , у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації, відповідно до якого проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей допиту підозрюваного ОСОБА_3 . В даному протоколі зазначено, що слідчим експериментом встановлено, що в кабінеті № 307 Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області підозрюваний ОСОБА_3 розповів обставини та хід події, яка сталася між ним та ОСОБА_6 та запропонував виїхати на місце скоєного, де на місці під відеозапис на камеру «Панасонік» детально добровільно показав механізм нанесення тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 104-107); протокол підписаний всіма учасниками, зауважень не надійшло;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 06 липня 2020 року, яким підтверджено завдання ОСОБА_3 удару ножем в область живота ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 108);
- протоколами отримання зразків для експертизи на підставі відповідних постанов прокурора від 06 липня 2020 року (т. 2 а.с. 112-115);
- висновком судової медичної експертизи № 603 від 16 липня 2020 року, відповідно до якого, кров ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 2 а.с. 119-120);
- висновком експерта № 602 від 16 липня 2020 року, відповідно до якого кров ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи В з ізогемаглютинінами анти-А і супутним антигеном Н за ізосерологічної системи АВ0 (т. 2 а.с. 137-138);
- висновком судової медичної експертизи № 561 від 13 липня 2020 року, в якому зазначено, що згідно “Висновку експерта” № 602 від 16 липня 2020 року, судово-медичної експертизи, виконаної у відділенні судово-медичної імунології КЗ “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” ДОР”, при дослідженні зразка крові потерпілого ОСОБА_6 встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При дослідженні зразку його крові, висушеного на фрагменті марлі, виявлений супутній антиген Н вищевказаної системи. Згідно “Висновку експерта” № 603 від 20 липня 2020 року, судово-медичної експертизи, виконаної у відділенні судово-медичної імунології КЗ “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” ДОР”, при дослідженні зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 встановлена група 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Основним групоспецифічним антигеном якої є антиген Н вищевказаної системи. В слідах на поверхні поліетиленового пакету, вилученого в ході огляду місця події 04 липня 2020 року (об'єкти №№ 1,3) встановлено наявність крові та виявлений білок людини. На всій іншій поверхні даного пакету (об'єкти №№ 2, 4-7) та на поверхні дерев'яної палиці (об'єкти №№ 8-11) наявність крові не встановлено. При встановлені групової належності крові в об'єктах №№ 1,3 виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0. Отриманий результат дослідження не виключає походження крові, виявленої в слідах на поверхні поліетиленового пакету (об'єкти №№ 1,3), від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 , враховуючи групову належність його крові. При цьому, не виключається також домішок крові в даних слідах і від підозрюваного ОСОБА_3 , оскільки антиген Н, який є основним групоспецифічним антигеном крові останнього, також виявлений при серологічному дослідженні об'єктів. (т. 2 а.с. 129-133);
- епікризом медичної карти стаціонарного хворого № 3329, відповідного до якого ОСОБА_6 перебував у стаціонарному хірургічному відділенні КНП “Павлоградська лікарня інтенсивного лікування” Павлоградської міської ради з 04 по 08 липня 2020 року з діагнозом: колото-різана рана правого підгруддя, з порушенням правої долі печінки, внутрішня черевна кровотеча (т. 2 а.с. 143);
- висновком експерта № 19/104-17/2/324 від 03 серпня 2020 року, згідно якого предмет, вилучений 04 липня 2020 року в ході проведення огляду місця події за участю свідка ОСОБА_7 , до холодної зброї не відноситься, виготовлений саморобним способом за типом холодної зброї ударно-дробильної дії - дубинки (т. 2 а.с. 159-162);
- висновком експерта № 19/104-17/2/325 від 03 серпня 2020 року, згідно якого ніж, вилучений 04 липня 2020 року, під час особистого обшуку ОСОБА_3 , до холодної зброї не відноситься, є різновидом ножів господарсько-побутового призначення, виготовлений промисловим способом (т. 2 а.с. 167-170);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 10 серпня 2020 року, який проведений за участю потерпілого ОСОБА_18 , у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації камери «Панасоник», відповідно до якого проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей свідчень потерпілого ОСОБА_6 . В даному протоколі зазначено, що слідчим експериментом встановлено, що на ділянці місцевості, де сталася пригода потерпілий ОСОБА_6 детально розповів обставини та показав хід події, яка сталася між ним та ОСОБА_3 04 липня 2020 року. Зауважень не надходило (т. 2 а.с. 183-185);
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 10 серпня 2020 року, яким підтверджено, що ОСОБА_9 завдано удар ножем в правий бік живота потерпілого ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 186);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 07 серпня 2020 року, якими визнано в якості речового доказу: - поліетиленовий пакет, дерев'яну палицю, які здані в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 187, 188);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 07 серпня 2020 року, якими визнано в якості речового доказу: - ніж, що знаходиться в спец пакеті № 4124545, поміщений після проведення експертизи, який зданий в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 189, 190);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 07 серпня 2020 року, якими визнано в якості речового доказу: - зразок крові на марлі підозрюваного ОСОБА_3 , який знаходиться в паперовому конверті, який зданий в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 191, 192);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 07 серпня 2020 року, якими визнано в якості речового доказу: - зразок крові на марлі ОСОБА_6 , який знаходиться в паперовому конверті, який зданий в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 193, 194);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 07 серпня 2020 року, якими визнано в якості речового доказу: - залишки змивів з об'єктів №№ 1-11 та витяжки з об'єктів №№ 1-3 на ниточках марлі з контрольним зразком марлевої серветки, поміщені до паперового конверту, які здані в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 195, 196);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 07 серпня 2020 року, якими визнано в якості речового доказу: - залишки змивів з об'єктів №№ 1-3 на ниточках марлі, контрольний зразок марлевої серветки, поміщені до паперового конверту, які здані в камеру схову Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 2 а.с. 197, 198);
- висновком експерта № 169 від 11 серпня 2020 року, з схематичним зображенням тілесних ушкоджень, в якому зазначено, що згідно наданої медичної документації та об'єктивних даних огляду у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею утворилося від дії предмету, який володів колюче-ріжучими властивостями та таким предметом могло бути лезо ножа, за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно п. 2.1.1 а), п. 2.1.2. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” наказ № 6 “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” від 17 січня 1995 року. Враховуючи морфологічні ознаки, характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, воно може відповідати терміну та обставинам, вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на його ім'я, тобто 04 липня 2020 року. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею утворилося від дії предмету, який володів колюче-ріжучими властивостями та таким предметом могло бути лезо ножа (т. 2 а.с. 200-205);
- висновком експерта № 171-Д від 13 серпня 2020 року, призначеної за постановою слідчого від 13 серпня 2020 року про призначення додаткової судової медичної експертизи, з урахуванням показів потерпілого ОСОБА_6 під час його допиту та слідчого експерименту, відповідно до якої, згідно наданої медичної документації та об'єктивних даних огляду у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею. Виявлене тілесне ушкодження утворилося від дії предмету, який володів колюче-ріжучими властивостями та таким предметом могло бути лезо ножа, за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно п. 2.1.1 а), п. 2.1.2. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” наказ № 6 “Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України” від 17 січня 1995 року. Враховуючи морфологічні ознаки, характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, воно може відповідати терміну та обставинам, вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на його ім'я, тобто 04 липня 2020 року. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньочеревною кровотечею утворилося від дії предмету, який володів колюче-ріжучими властивостями та таким предметом могло бути лезо ножа, можливо при обставинах, вказаних потерпілим (т. 2 а.с. 209-211);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 13 серпня 2020 року, якою визнано в якості речового доказу: - медичну карту стаціонарного хворого № 3329 на ім'я ОСОБА_6 , яка повернута в КНП “ПЛІЛ” ПМР”, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (т. 2 а.с. 212);
- постановою про визнання речовим доказом і долучення речових доказів до кримінального провадження від 13 серпня 2020 року, якою визнано в якості речового доказу: - медичну карту стаціонарного хворого № 1224/415 на ім'я ОСОБА_6 , яка повернута в “ТЦМЛ” ТМР”, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 22 (т. 2 а.с. 214).
На безпосередньому дослідженні речових доказів учасники справи не наполягали.
Судом ретельно перевірялись доводи обвинуваченого про те, що він безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення з місця події не тікав, намагався надавати першу допомогу потерпілому та про те, що палиця належить потерпілому, який приніс її з собою для завдання йому ударів. Ці доводи знайшли своє підтвердження.
Так, свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона разом із ОСОБА_9 намагались надавати першу допомогу потерпілому безпосередньо після вчиненого злочину, зокрема, стягувати з останнього футболку та перев'язувати потерпілому рану. Такі ж свідчення ОСОБА_11 надавала і на стадії досудового розслідування.
Щодо нанесення потерпілим ударів палкою по спині та в область голови ОСОБА_9 підтверджується висновком експерта (т. 2 а.с. 96-97) про отримання ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, які відповідали даті, що зазначена у постанові, тобто 04 липня 2020 року.
З цього приводу були внесені працівниками поліції відомості до ЄРДР, проте, кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 1 а.с. 195).
В свою чергу судом не приймаються до уваги покази свідка ОСОБА_7 про те, що обвинувачений не намагався надати потерпілому першу допомогу та відразу пішов з місця скоєного злочину, що йому не відомо відкіля взялася палка на місці злочину, яку він злякавшись, викинув та про те, що він цю палицю у ОСОБА_6 раніше не бачив, оскільки свідок плутався у показах, практично нічого не пам'ятає, на досудовому розслідуванні він надавав інші покази, зокрема, в протоколі огляду місці події (т. 2 а.с. 21 ) слідчим ОСОБА_19 зафіксовано те, що зі слів ОСОБА_7 палка належала саме ОСОБА_6 . Протокол огляду свідком підписаний, без доповнень та зауважень. До того, ж огляд події відбувся після вчиненого злочину 04 липня 2020 року, в той час як ОСОБА_9 вже знаходився у відділку поліції, а ОСОБА_6 , після отриманих ран знаходився в лікарні, а тому виключається тиск на свідка ОСОБА_7 з боку цих осіб під час зазначеної слідчої дії.
До того ж, як повідомила суду свідок ОСОБА_14 , потерпілий ОСОБА_6 після видужання здійснював тиск на свідка ОСОБА_7 , та він міг надавати суду хибні відомості.
Суд вважає покази ОСОБА_6 , аналогічні тим, що надавав свідок ОСОБА_7 такими, які надані на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_9 .
Покази ОСОБА_6 про те, що він не бив обвинуваченого та завдав лише один удар палкою по його спині вже після того, як ОСОБА_9 наніс йому удар ножем, спростовується висновками експертизи про отримання обвинуваченим легких тілесних ушкоджень в область спини та вуха, тобто відбувались декілька ударів, як і вказав у судовому засіданні обвинувачений, а також показами експерта, яка підтвердила, що в момент удару ножем в область живота, потерпілий відчув різкий біль, зігнувся, відкрилась кровотеча, а відтак встати, наздогнати обвинуваченого та вдарити його палкою - це малоймовірно.
Щодо доводів обвинуваченого, що потерпілий в ході бійки сам наштрикнувся на ніж спростовується показами допитаного в суді експерта, яка підтвердила, що це малоймовірно, оскільки удар ножем в область живота потерпілого відбувався з зусиллям та в динаміці.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доведеним, а його дії правильно кваліфіковані, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Не знайшли свого підтвердження обставини, при яких обвинувачений міг завдати удар потерпілому при перевищенні меж необхідної оборони, обороняючись від потерпілого, захищаючись від реальної загрози своєму життю та здоров'ю.
Суд зважає на те, що визначальним під час вирішення питання про перевищення меж необхідної оборони є встановлення співвідношення між ступенем суспільної небезпечності посягання та заподіяною шкодою. При цьому необхідно враховувати п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 "Про судову практику в справах про необхідну оборону", в якому роз'яснюється, що для установлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
Крім того, стан необхідної оборони виникає як у момент вчинення суспільно небезпечного посягання, так і у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.
За встановлених судом обставин кримінального правопорушення вбачається, що бійка між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_6 відбувалась на вулиці, тобто на відкитій ділянці місцевості та у ОСОБА_9 була реальна можливість припинити бійку та втекти з місця події. Будь-яких обставин об'єктивного характеру, які б перешкоджали обвинуваченому уникнути продовження конфлікту у кримінальному проваджені не встановлено. Знаряддя захисту і нападу явно не відповідали один одному, враховуючи палицю потерпілого та ніж у обвинуваченого.
На переконання суду, визначальним у поведінці ОСОБА_3 було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і повинні розцінюватись на загальних підставах.
При цьому, характер та локалізація завданого тілесного ушкодження потерпілому у життєво важливий орган - черевна порожнина з пораненням печінки, знаряддя кримінального правопорушення - ніж, переконливо свідчать про те, що обвинувачений усвідомлював можливість настання негативних наслідків своїх дій, у тому числі й ті, що фактично настали, тобто його умисел був спрямований на заподіяння значної шкоди здоров'ю потерпілого.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що обвинувачений при заподіянні потерпілому тілесного ушкодження, в стані необхідної оборони не знаходився, а завдав йому тілесні ушкодження під час спільної бійки на ґрунті особистих неприязних та боргових відносин, і його дії підлягають кваліфікації саме за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким, раніше судимий, вчинив кримінальне провадження в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, страждає на тяжкі захворювання (т. 1 а.с. 109).
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, судом встановлені: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.
Щире каяття виразилось у обвинуваченого в тому, що він, як на початку так і на протязі всього судового розгляду висловлював жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінки, підтверджував факт скоєння ним тілесних ушкоджень потерпілому, визнавав матеріальний збиток потерпілого, завданий внаслідок його дій, вибачився перед потерпілим.
Активне сприяння виразилось в тому, що ОСОБА_9 після скоєного кримінального правопорушення не скривався, прийшов до відділку поліції із зізнанням, добровільно видав знаряддя злочину, речі та активно приймав участь у досудовому розслідуванні, в тому числі добровільно надавав покази, брав участь у слідчих експериментах.
Обставина, яка пом'якшує покарання - надання допомоги потерпілому знайшла своє підтвердження в ході розгляду кримінального провадження та підтверджується послідовними показами обвинуваченого, даними ним на досудовому розслідування та в суді, які не спростовані стороною обвинувачення, а також показами свідка ОСОБА_11 , які не викликають у суду сумнівів.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 03 жовтня 2019 року вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 2 роки.
Встановлено, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України в цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_3 вчинив після ухвалення попереднього вироку суду від 03 жовтня 2019 року, тобто до відбуття покарання.
В ч. 1 ст. 71 КК України зазначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі ст. 65 КК України, при призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що належить до категорії тяжких, характер і спосіб вчинення злочину - завдання удару ножем у живіт потерпілого, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, офіційно не працює, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, а також те, що скоєнню вказаного правопорушення сприяла агресивна поведінка потерпілого, який завдавав удари палицею обвинуваченому.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред'явленими обвинуваченнями в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на певний строк ближче до найнижчої межі, передбаченої відповідною санкцією статті, з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднанням не відбутої частини покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року, до призначеного покарання за цим вироком.
Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Дослідивши заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 8137,36 грн. суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Крім того, відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Потерпілим ОСОБА_6 на підтвердження розміру спричиненої йому матеріальної шкоди надані фіскальні чеки з аптек на загальну суму 8137,36 грн. (т. 1 а.с. 23-29), а тому цивільний позов в частині відшкодування майнової шкоди є обґрунтованим та, враховуючи його визнання обвинуваченим, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого на корись потерпілого моральної шкоди, суд залишає без розгляду, враховуючи надану відповідну заяву потерпілого ОСОБА_6 .
Запобіжний захід ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 04 липня 2020 року.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2019 року, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 04 липня 2020 року.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , матеріальну шкоду у розмірі 8137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 36 коп.
Цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому його право звернутись до суду із аналогічними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/24060300), р/р UA878999980313060115000004008, код ЄДРПОУ 37989253, код бюджетної класифікації 24060300, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової експертизи зброї № 19/104-17/2/324 від 03 серпня 2020 року, грошові кошти у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.; судової експертизи № 19/104-17/2/325 від 03 серпня 2020 року, грошові кошти у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп., а разом 2615 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 20 коп.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року на ніж, джинсові штани, чоловічі футболки з метою збереження речових доказів - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- джинсові штани, чоловічу футболку, які поміщені до спец пакету № INZ 4068793, чоловічу футболку, яку поміщено до спец пакету № INZ 4058527, які зберігаються в камері схову Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанції № 154556 від 08 липня 2020 року) - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , у разі відмови - знищити;
- поліетиленовий пакет, дерев'яну палицю, ніж, зразок крові на марлі підозрюваного ОСОБА_3 , зразок крові на марлі підозрюваного ОСОБА_6 , залишки змивів з об'єктів №№ 1-11 та витяжки з об'єктів №№ 1-3 на ниточках марлі з контрольним зразком марлевої серветки, поміщені до паперового конверту, залишки змивів з об'єктів №№ 1-3 на ниточках марлі, контрольний зразок марлевої серветки, поміщені до паперового конверту, які зберігаються в камері схову Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанції № 154568 від 07 серпня 2020 року, № 154569 від 07 серпня 2020 року, № 154566 від 07 серпня 2020 року, № 154565 від 07 серпня 2020 року, № 154567 від 07 серпня 2020 року, № 154564 від 07 серпня 2020 року) після набрання вироком законної сили - знищити;
- медичну карту стаціонарного хворого № 3329 на ім'я ОСОБА_6 , - залишити в КНП “ПЛІЛ” ПМР”, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541;
- медичну карту стаціонарного хворого № 1224/415 на ім'я ОСОБА_6 , - залишити в “ТЦМЛ” ТМР”, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 22;
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1