Справа № 182/8731/19
Провадження № 2/0182/593/2021
Іменем України
16.07.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Багрової А.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.,
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Яремчук Л.В., що діє на підставі ордеру серія ДП №2439/023 від 29.01.2020 року, договору про надання правової допомоги від 29.01.2020 року (а.с.39-41 том 2)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК" про визнання договору про банківське обслуговування від 26.02.2018 року недійсним.
представники позивача - адвокат Іващенко І.О., що діє на підставі довіреності від 20.12.2019 року №448-ЮД1(а.с.122-123 том 2), адвокат Муха Д.О., що діє на підставі довіреності від 05.07.2021 року №2321(а.с.70 том 4)
Заяви по суті справи.
Позивач звернувся з вимогою до ОСОБА_1 та просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за договором №26200300301958 від 26.02.2018 року в розмірі 101620,97 грн.(а.с. 1-9).
В обґрунтування заявленої позовної вимоги представник позивача зазначає, що 26.02.2021 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Договору про надання банківських послуг АТ „Універсал Банк" за продуктом"Monobank". Пунктом 2 Анкети-заяви від 26.02.2018 року відповідач погодила своїм підписом, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Пунктом 3 вказаної анкети-заяви Відповідач підтвердила, що підписанням власноруч цього Договору підтверджує , що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг , Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Умови і правила обслуговування щодо карткових продуктів (Monobank) є публічним договором. При оформленні платіжної картки у відділенні АТ „Універсал Банк" 26.02.2018 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву - писмове звернення до банку з проханням відкрити банківський рахунок або надати інші банківські послуги на умовах, визначених договором. Підписана ОСОБА_1 . Анкета-заява є підтвердженням укладення договору. Відкриття рахунку (переведення зі стану „зарезервований" у стан „Відкритий"), який розміщений у Анкеті-заяві, здійснюється після підписання Клієнтом Анкети-заяви, активації Платіжної катки шляхом її сканування через мобільний додаток Monobank.Платіжна картка передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. Пін-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки. Згідно наявної в Банку інформації 26.02.2018 року відповідач отримала випущену на її ім'я картку № НОМЕР_1 , після чого, того ж дня відсканувала її у мобільному додатку Monobank встановленому на мобільний пристрій iPhone 7, iOS 11.2.1 , build 1.9 (280). Після вчинення вказаних дій картку було активовано. Всі подальші операції відбувались за допомогою мобільного додатку, встановленого на вищевказаний пристрій, з коректним вводом ПІН-коду, тож в банку відсутні підстави вважати ці операції сумнівними. У подальшому картку Банком було пере випущено клієнту та видано на її ім'я нову за № НОМЕР_3 . При цьому номер рахунку клієнта, зазначений в анкеті-заяві не змінився. З урахуванням того, що активація картки відбулась відповідно до укладеного договору, дії позивача щодо вимог по поверненню кредитної заборгованості здійснені у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. Так, станом на 17.10.2019 року сума заборгованості у клієнта ОСОБА_1 за користування коштами з платіжної картки у межах кредитного ліміту складає 101620,97 грн., з яких 36655,97 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом(тілом кредиту), 64965 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Позивач з метою досудового врегулювання спору проводив перемовини з клієнтом, але такі заходи результатів не дали. Відповідач відмовляється від виконання умов договору та погашення боргу.
Відповідач подала до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства „Універсал Банк" та просить суд визнати договір про банківське обслуговування від 26.02.2018 року укладений між нею та Акціонерним товариством „Універсал Банк" недійсним, як такий, що був укладений на підставі обману(а.с. 1-4 том 2), а також надала відзив на позовну заяву АТ „Універсал Банк" (а.с.11-13 том 2).
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначила, що 25.02.2018 року вона дійсно звернулась до банку із заявою про надання банківських послуг. 26.02.2018 року отримала платіжну картку у пункті видачі. Жодних домовленостей про надання їй кредиту у будь-якій сумі вона з відповідачем не погоджувала та не просила їй видавати. Умови та Правила обслуговування фізичних осіб нею не підписувались, а тому їх не можливо вважати складовою частиною договору, укладеного між нею та Банком. В анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 26.02.2018 року процентна ставка не вказана, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Роздруківка умов та Правил обслуговування фізичних осіб в АТ „Універсал Банк" не може бути належним доказом, оскільки залежить віж волевиявлення і дій банку, який може вносити та вносить відповідні зміни, а надана редакція умов та правил не відповідає тій, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин та є найбільш сприятливою для задоволення позову. З цих же підстав зазначає, що укладений договір не можливо вважати договором приєднання. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ „Універсал Банк".
В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначила, що 26.02.2018 року вона отримала платіжну картку у відповідача. Отримуючи картку та підписуючи анкету-заяву вона була цілком впевнена, що її картка не активована. Однак як вбачається з додатку 13 до позовної заяви відповідача вбачається, що картка була відсканована о 10год.58 хв. 26.02.2018 року у мобільному додатку пристрою iPhone7 і була активована. Зазначає, що пристрою iPhone7 а ні у неї, а ні у членів її родини ніколи не було. 26.02.2018 року вона отримала картку о 14.00 год., що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2 по кримінальній справі №12018040340002310. Також цей факт підтверджується тим, що після отримання картки вона не змогла скористатись доступом до неї через мобільний додаток, який надсилав повідомлення про те, що вона намагається зайти в додаток з недозволеного пристрою. Жодних домовленостей щодо надання мені кредиту у будь-якій сумі вона з відповідачем не погоджувала та не просила їй їх видавати. Вказує, що рух коштів по картці розпочався ще до того як вона її отримала. З роздруківки наданої відповідачем рух по коштам почався о 02.56 год., 03-09 26.02.2018 року, але надання кредиту було здійснено о 03-10 год. Роздруківки надані відповідачем до суду разом з позовною заявою не співпадають з тими даними, що вони надали їй раніше. Ці обставини також підтверджують обман з боку відповідача при наданні банківських послуг. Окремо зазначає, що у роздруківці немає суми надання кредиту у розмірі 30000 грн. Вона неодноразово зверталась до банку з проханням посприяти їй активувати картку. Але працівники банку не могли зарадити. Перевипущення картки не дало очікуваного результату. Картка залишилась неактивованою з її додатку і вона жодного разу не скористалась нею. З досудового врегулювання спору відповідач надав інформацію, що банківська картка була надана їй о 10.58 год. 26.02.2018 року та активована шляхом сканування в мобільному додатку, встановленому на пристрій iPhone7. Всі подальші операції відбувались з вищевказаного пристрою з коректним вводом ПІН-коду. Тобто операції за спірною банківською карткою проводились не нею, не з її пристрою (вона має iPhone5) та не з її ПІН-кодом та до її підпису в Анкеті-заяві. Другий примірник анкети-заяви їй надано не було. Все свідчить про те, що вона не мала змоги користуватись банківськими послугами відповідача. Навпаки, робітники відповідача через службу підтримки весь час вводили її в оману, приховуючи від неї, що рух коштів по картці був активований з 26.02.2018 року та проведені операції по виведенню коштів на рахунки невідомій особі. Зважаючи на зазначене, вважає, що про наявність умислу і факт обману в діях відповідача свідчить про те, що йому було відомо про активацію картки о 10.58 26.02.2018 року, про що він сам надав докази, також йому було відомо про час, коли саме їй було видано картку, оскільки саме його працівниця їй її видала. Дані обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи №12018040340002310 у яких свідок ОСОБА_2 пояснила коли саме вона приходила та отримала картку відповідача. Оскільки вона так і не змогла активувати картку та нею скористатись, то не може відповідати за рух коштів по цій картці, однак відповідач систематично погрожує їй телефонними дзвінками і смс-повідомленнями з вимогами про негайне погашення заборгованості, до якої вона не має відношення. Вона у досудовому порядку зверталась до банку з вимогою припинити її цькувати. 28.12.2018 року відповідач відмовив їй та повторив вимогу сплатити борг. За попередньою оцінкою її витрати на правову допомогу в даній справі становитимуть 20000 грн., які просить стягнути з банку на її користь.
Представник позивача надав відповідь на відзив ОСОБА_1 (а.с.18-28 том 2) Вказує, що окрім письмових пояснень та посилань на правові висновки Верховного суду, відповідач не надала ані контррозрахунку, жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог Банком. Натомість відповідач у справі взагалі не визнає умов Договору, який уклала з Банком, і за яким отримувала послуги щодо користування грошовими коштами в межах кредитного ліміту. У правовідносинах сторін, поряд із приписами ЦК України, діють погоджені сторонами умови договору, та його складові, оскільки правочин, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ „Універсал Банк" (на сьогодні АТ „Універсал Банк") діючий та неоспорений. Отже, договір є обов'язковим для виконання сторонами. 26.02.2018 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг „Monobank". Саме 26.02.2018 року клієнт підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг „Monobank". На дату підписання Анкети-заяви діяла редакція Умов і правил (Додаток №95 до розпорядження №49р від 22.08.2013 року ( в редакції Розпорядження №3р від 01.02.2018 року, редакція діяла у період з 01.02.2018 року по 27.02.2018 року). Зміст усіх редакцій Умов та правил, тарифів знаходиться також у вільному доступі у мережі Інтернет за посиланням: https://www.monobank.ua/terms?&file=umovy-2018-02-01.pdf. Правовідносини, які наразі існують між сторонами (клієнтом та Банком), відкриття поточного рахунку, випуск платіжної картки, встановлення кредитного ліміту, надання у користування грошових коштів у межах кредитного ліміту, нарахування процентів за користування коштами, є наслідком вже укладеного ОСОБА_1 та Банком Договору про надання банківських послуг 26.02.2018 року, в межах якого і відбувалося користування клієнтом грошовими коштами в межах кредитного ліміту. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення договору. Своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ „Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним. ОСОБА_1 у відзиві особисто засвідчує, що нею підписано Анкету-заяву про надання банківських послуг. Вона цього факту не заперечує. Відповідно правових підстав для утримання від нарахування Банком клієнту суми заборгованості, у тому числі процентів за користування коштами із кредитного ліміту, штрафів, комісій, не вбачається. Навпаки, наявність заборгованості свідчить про факт невиконання умов Договору з боку ОСОБА_1 . Договір не є оспореним в судовому порядку і його умови обов'язкові до виконання. Станом на дату подання цих пояснень заборгованість за кредитом ОСОБА_1 не погашена, клієнт у повному обсязі відмовляється від виконання зобов'язань, чим надає підстави Банку щодо захисту своїх прав та законних інтересів, у тому числі шляхом стягнення боргу у судовому порядку.
Представник АТ „Універсал Банк" подав також відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.82-90 том 2), просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зустрічних позовних вимог. В обґрунтування відзиву представник зазначив, що при укладенні спірного договору сторони дотримались вимог закону у повному обсязі. ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву, що підтверджує укладення договору. ОСОБА_1 авторизувалась із застосуванням власного номеру телефону та шляхом завантаження мобільного додатку „Monobank". Номер мобільного телефону у подальшому використовується як фінансовий для вчинення всіх операцій та ідентифікації клієнта. У мобільному додатку ОСОБА_1 було надано всі примірники документів, на які сторони посилаються в п.3 Анкети-заяви, всю необхідну і обов'язкову інформацію щодо банківського обслуговування не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) вона не могла технічно натиснути кнопку „Далі" і перейти до наступної дії. Твердження позивача у позові, що вона не отримала примірники документів, як вказано у п.3 Анкети-заяви, не відповідає дійсності і є технічно неможливим, зважаючи на послідовність дій. Після вивчення змісту Умов та Правил тощо та натискання кнопки „Далі" наступним кроком є заклик до дії „фотографування паспорту та ІПН". Після чого, особа фотографує паспорт та ІПН в мобільному додатку. Наступним є заклик до дії „Виберіть доставлення картки працівником банку або заберіть її в найближчій точці видачі. Це безкоштовно".Після видачі платіжної картки таку картку ОСОБА_1 було активовано26.02.2018 року о 14.17 год. Як вбачається зі скриншоту з програмного забезпечення Банку, датою видачі та активації платіжної картки є 26.02.2018 року (10.58.01 здійснена видача неактивованої платіжної картки та 14.17. здійснена активація картки клієнтом). За даними Банку ОСОБА_1 отримала випущену на її ім'я картку № НОМЕР_1 , після чого того ж дня відсканувала її у мобільному додатку „Monobank", встановленому на мобільний пристрій iPhone 7, iOS 11.2.1, build 1.9 (280). Після вчинення вказаних дій картку було активовано. ОСОБА_1 вказує, що 26.02.2018 року платіжну картку їй видала співробітник ОСОБА_2 . При цьому, не пояснює яким чином дані мобільного телефону ОСОБА_1 могли бути використані іншими - третіми особами. Клієнт стверджує, що видача їй платіжної картки була здійснена після 14.00 год., у той час як картка їй була видана о 10.58 год. 26.02.2018 року. ОСОБА_1 стверджує, що отримала вже активовану картку після 14.00 , обґрунтовуючи свою позицію тільки словами, без достатніх та належних доказів, та посилається на показання свідка ОСОБА_2 у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Однак співробітник ОСОБА_2 із табельним номером 4844 в цей час здійснювала видачу платіжних карток іншим громадянам, що видно по скриншоту з екрану програми Банку. Всього ОСОБА_2 в цей день видала 9 платіжних карток, а отже щодо її показів за часом видачі картки ОСОБА_3 це могло вплинути на її показання.Сумніви щодо достовірності інформації пов'язані також з тим, що саме такий співробітник здійснює певні дії, після чого інформація в програмах Банку відображається автоматично. Тобто, інформація, що відображена у системі Банку у розрізі часу та дати видачі картки ОСОБА_1 підтверджувалася певними діями ОСОБА_2 при зверненні клієнта, який вже подав заяву на отримання картки. Так, якщо клієнт раніше подав заявку на отримання картки, то співробітник, який обслуговує клієнта, натискає у чат-боті „Monobank" зі спеціальним допуском та раніше встановленим контактом у чаті, кнопку „Видати карту", після чого вводить номер телефону клієнта для переходу до видачі картки. Після введення номеру телефону, співробітник бере у клієнта паспорт і завіряє інформацію, вказану в чат-боті із оригіналом документів. Якщо все у порядку, натискає кнопку „Так". Далі фотографується паспорт клієнта і відправляється в чаті для перевірки. Після чого, особа, що обслуговує клієнта (у випадку ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ) переходить в чат-боті за посиланням для роздрукування анкети. Друкує анкету, ставить свій підпис на ній і передає клієнту на підпис. На завершальній стадії, особа, яка обслуговує клієнта в чат-боті натискає кнопку „Видана". Наявність підписаної анкети є обов'язковою умовою для видачі картки клієнту. Після чого, співробітник відмічає у боті факт відповідно до вчиненої дії такого співробітника із натисканням відповідно кнопки „видана..", „невидана..". Таким чином, всі дані у системі автоматично формуються після вчинення певних дій співробітником і є неможливим без вчинення таких. Платіжна картка передається клієнту неактивованою. Платіжна картка активована о 14.17 год. після її сканування клієнтом через мобільний додаток і за номером телефону. Отже, ОСОБА_1 не доведено жодного факту порушення її прав Банком при укладенні оспорюваного договору, так і під час виконання умов правочину.
Процесуальні дії у справі.
15.01.2020 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, запитано інформацію щодо доходів відповідача (а.с.233,234 том 1)
12.02.2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви, розглянути справу за правилами загального позовного провадження (а.с.10 том 2)
02.03.2020 року представнику АТ „Універсал Банк" відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с.65 том 2)
17.03.2021 року розгляд справи відкладено у зв'язку з відрядженням головуючого судді по справі Багрової А.Г. (а.с.138 том 2)
19.03.2021 року справа не розглядалась у зв'язку з перебуванням головуючого судді Багрової А.Г. на лікарняному (а.с. 157 том 2).
27.04.2020 року розгляд справи відкладено за заявою представника АТ „Універсал Банк" у зв'язку з карантинними обмеженнями (а.с.162-164 том 2).
14.05.2020 року ухвалою суду задоволено клопотання представника АТ „Універсал Банк" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.184 том 2)
04.06.2020 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.73 том 3)
З 06.07.2020 року по 04.08.2020 року суддя Багрова А.Г. перебувала у щорічній відпустці(а.с.102 том 3)
05.08.2020 року представнику позивача відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с.136 том 3)
12.08.2020 року розгляд справи відкладено з клопотанням представника позивача (а.с.151 том 3)
13.08.2020 року постановлено ухвалу, якою задоволено заяву АТ „Універсал Банк" про продовження строку надання доказів на виконання ухвали про витребування доказів(а.с.167 том 3)
10.08.2020 року по справі оголошено перерву для надання АТ „Універсал Банк" додаткових письмових пояснень .
20.10.2021 року представнику позивача відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції(а.с.216 том 3)
21.10.2020 року розгляд справи відкладено за заявою представника позивача (а.с.232 том 3)
16.11.2020 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.9 том 4, 17 -21 том 4)
24.11.2020 року розгляд справи відкладено у зв'язку із зайнятістю головуючого по справі у складі колегії по кримінальному провадженню (а.с.22-23 том 4)
10.12.2020 року розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням судді Багрової А.Г. на лікарняному(а.с.29 том 4)
10.02.2021 року оголошено перерву для виклику свідка ОСОБА_2
23.03.2021 року оголошено перерву у зв'язку з неявкою свідка, постановлено ухвалу про здійснення приводу (а.с.44 том 4)
15.04.2021 року оголошено перерву, постановлено ухвалу про здійснення приводу свідка (а.с.52 том 4)
27.05.2021 року справу відкладено у зв'язку з неявкою адвоката Яремчук Л.В. та невиконанням приводу свідка(а.с.66 том 4)
14.07.2021 року ухвалою суду відмовлено представнику позивача у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції(а.с.79 том 4)
16.07.2021 року в судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та продовжити розгляд справи з урахуванням стадії судового розгляду (пояснення сторін заслухані в режимі відеоконференції) , заяви представника позивача про розгляд справи без його участі, допитом свідка ОСОБА_2 .
Відповідач та її представник в судовому засіданні просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та задовольнити зустрічну позовну заяву.
Судом встановлено.
Між сторонами виникли спірні кредитні правовідносини з урахуванням особливостей укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
25.02.2018 року ОСОБА_1 дистанційно звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим 26.02.2018 року підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.25, 124 том 3).
Позичальник в анкеті-заяві також зазначила:
«6.Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_4 , яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису
.....
11. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору".
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_5 в розмірі 30000 грн.
ОСОБА_1 сам факт звернення до АТ „Універсал Банк" 25.02.2018 року через Інтернет сайт „Monobank" з метою отримання банківських послуг, підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, отримання платіжної картки не заперечує (а.с.25), однак вказує, що зазначений договір укладено на підставі обману, а тому просить суд визнати його недійсним. Посилається на те, що платіжну картку вона активувати не змогла через відмову системою„Monobank" у реєстрації, 26.02.2018 року операцій зі зняття коштів не проводила.
За положеннями ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.
Під обманом необхідно розуміти умисне введення в оману особу, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину.
Звертаючись з зустрічним позовом, ОСОБА_1 зазначила, що її дії були направлені на отримання банківських послуг, однак операції за карткою проводились ще до її отримання та не з її ПІН-кодом , а також до підпису в Анкеті-заяві. Отже Банк ввів її в оману, приховуючи рух коштів та проведені операції по картці ще до її отримання у співробітника банку.
Однак, зазначені ОСОБА_1 відомості спростовуються наданими представником позивача письмовими доказами.
Як вбачається зі скриншоту з програмного забезпечення Банку, датою видачі та активації платіжної картки є 26.02.2018 року (10.58 год. здійснена видача неактивованої платіжної картки та 14.17 год. здійснена активація картки клієнтом, встановлено запит ПІН-коду при будь-якій сумі покупки )(а.с.225-227 том 1). Всі наступні операції по картці проводились після її активації о 15.56 та 15.34 переказ коштів на картку (а.с.32 том 1)
ОСОБА_1 вказує, що 26.02.2018 року платіжну картку їй видала співробітник ОСОБА_2 о 14.00 год. і посилається на відомості з Постанови про закриття кримінального провадження від 17.07.2019 року, однак зазначені обставини в судовому засіданні нею не підтверджені будь-якими належними доказами.
Свідок ОСОБА_4 , співробітник ПАТ „Універсал банк", яка обслуговувала клієнта ОСОБА_1 , суду показала, що дійсно працювала у „Monobank" за контрактом, отримувала платіжні картки та передавала ці картки клієнтам, які самостійно їх активували в мобільному додатку. Пояснила, що перед видачею клієнту платіжної картки вона перевіряла оригінал паспорту та інші документи, які клієнт фотографував сам в програмі. Клієнт отримував картку неактивованою після підписання анкети-заяви. Пояснила, що всі дії вчиняла по програмі банку. Свідок суду пояснила, що працівниками поліції та слідчими вона не ніколи не допитувалась за заявою ОСОБА_1 , єдиний раз, коли вона спілкувалась з працівниками поліції, це коли виконувалась ухвала суду про її привід по цій справі. За час її роботи питань у клієнтів щодо сканування та активації карток не виникало.
Представником позивача надано відомості про те, що ОСОБА_2 працювала на той час спеціалістом з обслуговування клієнтів, мала табельний номер 4844 зі спеціальним допуском, всі дії проводила через програму банку та всього ОСОБА_2 в цей день видала 9 платіжних карток, що відображається в програмі банку автоматично і клієнту ОСОБА_1 картка була видана о 10.58 год 26.02.2018 року(а.с.94-96 том 2, 98-108 том 2).
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 авторизувалась із застосуванням власного номеру телефону через сайт монобанку та шляхом завантаження мобільного додатку „Monobank". Номер мобільного телефону у подальшому використовується як фінансовий для вчинення всіх операцій та ідентифікації клієнта. У мобільному додатку ОСОБА_1 було надано всі примірники документів, на які сторони посилаються в п.3 Анкети-заяви, всю необхідну і обов'язкову інформацію щодо банківського обслуговування. Не здійснивши дій у мобільному додатку щодо ознайомлення із документами (отриманими примірниками) вона не могла технічно натиснути кнопку „Далі" і перейти до наступної дії. Завантаживши мобільний додаток, тільки після вивчення змісту Умов та Правил тощо та натискання кнопки „Далі" наступним кроком є заклик до дії „фотографування паспорту та ІПН". Після чого, особа фотографує паспорт та ІПН в мобільному додатку. Наступним є заклик до дії „Виберіть доставлення картки працівником банку або заберіть її в найближчій точці видачі. Це безкоштовно"(а.с.108-116 том 2).
А отже, суд погоджується з доводами представника АТ „Універсал Банк" , що твердження ОСОБА_1 у зустрічному позові, що вона не отримала примірники документів, як вказано у п.3 Анкети-заяви, не відповідає дійсності і є технічно неможливим, зважаючи на послідовність дій .
Посилання ОСОБА_1 на те, що картку активовано з мобільного пристрою iPhone 7, а не з її пристрою iPhone5 не може свідчити про несанкціоновану активацію платіжної картки третьою особою, оскільки всі дії в мобільному додатку та з карткою пов'язані не з пристроєм , а саме з номером мобільного телефону та ПІН-кодом клієнта.
Отже, ОСОБА_1 не доведено, що представниками Банку повідомлялись відомості, які не відповідають дійсності, або що представники банку замовчували обставин, що мали істотне значення для правочину. Також позивачем не доведено, що відповідачем вчинялись певні винні, навмисні дії, що свідчили б про намагання відповідачем запевнити позивача про такі властивості й наслідки договору, які насправді наступити не можуть.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено факту обману, наявності умислу в діях відповідача та істотності значення обставин, щодо яких її введено в оману, які можуть бути підставами для визнання недійним договору про банківське обслуговування від 26.02.2018 року, а тому зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 26.02.2018 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 26.02.2018 року, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою "Monobank".
Витягом з Умов в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", які викладені на банківському сайті https://www.Monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою "Monobank", в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки "Monobank" та Витяг з Умов позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, могли неодноразово змінювалися самим АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Витяг з Умов УНІВЕРСАЛ БАНКУ , з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки "Monobank" та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в Універсал Банку, розміщені на сайті https://www.Monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.02.2018 року шляхом підписання анкети-заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі укладеного договору від 26.02.2018 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з указаного розрахунку заборгованості (а. с. 26-27), загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 36655,97 грн. Проте суд не повністю погоджується з правильністю суми заборгованості за тілом, оскільки в цю суму Банком було враховано 6414,95 грн. нарахованих відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та списані з рахунку пеня та відсотки, які особисто ОСОБА_1 не вносились, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Суд вважає, що з наданого розрахунку заборгованості вбачається заборгованість за тілом кредиту станом на 17.10.2019 року в сумі 29801,2 грн., оскільки саме цю суму було використано ОСОБА_1 26.02.2018 року(переказ на картку 26.02.2018 року 15761,2 грн, 14040 грн.), що підтверджується довідкою про рух коштів (а.с.32 том 1).
Відповідачем будь-яких платежів щодо повернення кредитних коштів з 26.02.2018 року не здійснювалось, а тому суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 29801,20 грн.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Відповідно до частини 3статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату відсотків, пені та комісій за користування кредитними коштами, саме по собі підписання відповідачем анкети-заяви без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може бути підставою для задоволення позовних вимог в тій сумі, яка заявлена позивачем.
Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 користувалася виданою банком платіжною карткою, проте, не виконала обов'язок по погашенню боргу по кредиту, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 29801,20 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за звернення з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням N 9081_1 від 04 листопада 2019 року. (а. с. 10).
Враховуючи часткове задоволення позову з ОСОБА_1 на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" підлягає стягненню 563,43 грн. за подання позовної заяви (1921*29,33 % (частка на яку задоволено позовні вимоги).
Керуючись ст.ст. 10,12,76-81,141, 258, 263 , 265, 354ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 29801 грн. 20 коп.( двадцять дев'ять тисяч вісімсот одна гривня 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК" понесені судові витрати у розмірі 563,43 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 43 коп.).
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.
Повне рішення складено 28.07.2021 року.
Дані про учасників справи.
Позивач - Акціонерне товариство „УНІВЕРСАЛ БАНК" - ЄРДПОУ 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: А. Г. Багрова