27 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 803/1898/13-а пров. № СК-А/857/3934/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 803/1898/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
суддя в 1-й інстанції - Дмитрук В.В.,
час ухвалення рішення - 03.02.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 03.02.2020 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (надалі - ТзОВ "Агротехніка", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005911503 від 21.05.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 938 516 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 469 258 грн. та №0009321503 від 16.07.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 876 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0005911503 від 21.05.2013 року та №0009321503 від 16.07.2013 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року скасовано та прийнято нову, якою позов ТзОВ "Агротехніка" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005911503 від 21 травня 2013 року в частині зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 938390 гривень основного платежу та 469195 гривень - штрафні (фінансові) санкції. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0009321503 від 16 липня 2013 року. У решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17.10.2019 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 року в даній справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
При новому розгляді постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0005911503 від 21 травня 2013 року в частині зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 136 344 (сто тридцять шість тисяч триста сорок чотири) гривні основного платежу та 68 172 (шістдесят вісім тисяч сто сімдесят дві) гривні - штрафні (фінансові) санкції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно подала ТзОВ "Агротехніка" податкову накладну з ПДВ на суму 867 3921, 18 грн. на поставку насіння соняшника, так як дана операція звільнена від оподаткування, що підтверджується й подальшим поданням зазначеною особою уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за вересень та жовтень 2012 року, якими було знято суми ПДВ з податкового зобов'язання та податкового кредиту.
Отже, вказана обставина свідчить про неправомірне та безпідставне включення ТзОВ "Агротехніка" до складу податкового кредиту за січень 2013 року суми ПДВ у розмірі 867 921 грн.18 коп.
Підтверджено, також безпідставне включення позивачем до податкового кредиту січня 2013 року розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної ТзОВ "Метал Холдінг Львів". Це коригування помилково проведено в сторону збільшення, чим завищено податковий кредит у звітному періоді на 126 грн.07 коп., що не оспорюється позивачем.
Виходячи з аналізу законодавства, суд прийшов до висновку, що віднесення TзOB "Агротехніка" сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Євромаш" до складу податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.
Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товару відбулися, товар використано в межах господарської діяльності TзOB "Агротехніка" (договір купівлі-продажу, специфікації до договору, видаткові і податкові накладні, розрахунок).
З матеріалів справи вбачається, що розбіжності у податковій звітності ТзОВ "Агротехніка" та ПП "Євромаш" виникли саме через те, що останнє не задекларувало у своїй податковій звітності за січень 2013 року податкові зобов'язання по взаємовідносинах із ТзОВ.
Разом з тим, закон не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.
ПП "Євромаш" на час спірних правовідносин було зареєстроване в ЄДРЮОФОП. Договір не визнавався недійсним. ПП було платником ПДВ.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, TзOB "Агротехніка" подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що судом не взято до уваги, що господарські операції з ФОП ОСОБА_1 були оформлені належним чином та підтверджені усіма необхідними первинними документами, зокрема податковими накладними, на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ 867921,18 грн та відобразив в податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року.
Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 803/1898/13-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглядаючи спір, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 09.04.2013 року по 17.04.2013 року працівниками Луцької ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агротехніка" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №2527/15.3/21750952 від 24.04.2013 року.
Актом перевірки не підтверджено відображеного товариством у декларації за січень 2013 року (із врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№9015583273 від 25.03.2013) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку в сумі 938 516 грн., а також констатовано вчинення TзOB "Агротехніка" порушень п.198.6 ст.198, п. 201.6 ст. 201 та абзацу "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого:
- завищено суму податкового кредиту за січень 2013 року на 1 004 392 грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту відповідного звітного періоду на 1 004 392грн.;
- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року на 938 516 грн.
З акту перевірки вбачається, що безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ПП "Євромаш".
В ході перевірки встановлено, що TзOB "Агротехніка" до податкового кредиту січня 2013 року включило контрагента ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 5 207 527 грн.06 коп., в т.ч. ПДВ - 867 921 грн. 18 коп. по податкових накладних виписаних: у вересні 2012 року в т.ч. ПДВ - 686 487грн.67коп., у жовтні 2012 року в т.ч. ПДВ - 181 433 грн. 50 коп.
Контрагентом у зазначених періодах було поставлено на TзOB соняшник, який використовується для виробництва олії соняшникової та полетів з лузги соняшника.
Проте, вищевказані податкові накладні січня 2013 року виписані у вересні 2012 року на загальну суму 686 487 грн. 67 коп. були попередньо включені до податкового кредиту вересня 2012 року та поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок у листопаді 2012 року самостійно зняті платником з податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Також встановлено, що вищевказані податкові накладні січня 2013 року виписані у жовтні 2012 року на загальну суму 181 433 грн. 50 коп. були попередньо включені до податкового кредиту жовтня 2012 року та поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок у листопаді 2012 року самостійно зняті платником з податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Крім цього, згідно системи "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що у TзOB "Агротехніка" з контрагентом ФОП ОСОБА_1 наявні розбіжності по завищенню податкового кредиту у вересні 2012 року на загальну суму 686 487 грн. 68 коп. та у жовтні 2012 року на загальну суму 181 433 грн. 50 коп. Вказані розбіжності виникли у зв'язку із тим, що контрагентом ФОП ОСОБА_1 суми податкових зобов'язань за вересень 2012 року в розмірі 686 487 грн. 68 коп. та за жовтень 2012 року в розмірі 181 433 грн. 50 коп. самостійно зняті у відповідних періодах.
Враховуючи вищевикладене, Луцька ОДПІ дійшла висновку, що TзOB "Агротехніка" у січні 2013 року не мало права на податковий кредит сформований по контрагенту ФОП ОСОБА_1 на загальну суму із вересня та жовтня 2012 року, що складає 867 921 грн. 18 коп.
Перевіркою встановлено, що до податкового кредиту січня 2013 року включено контрагента ПП "Євромаш" на загальну суму податкового кредиту - 136 344 грн. 11 коп. За результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності TзOB , а саме: завищення податкового кредиту по контрагенту ПП "Євромаш" за січень 2013 року в сумі 136 344 грн. 11 коп.
Розбіжність виникла у зв'язку з тим, що ПП "Євромаш" не задекларовано суму податкових зобов'язань в розмірі 136 344 грн. 11 коп. у податковій декларації з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді. Також встановлено, що платник розпочинаючи із січня 2012 року не подає звітності з податку на додану вартість та станом на 16.11.2012 свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано, у зв'язку із неподанням декларацій з податку на додану вартість. Стан ПП "Євромаш" - " 8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
Відтак, контролюючим органом зроблено висновок, що позивач у січні 2013 року не мало права на податковий кредит сформований по контрагенту ПП "Євромаш" на загальну суму 136 344 грн.11 коп.
Також, Луцькою ОДПІ в акті перевірки встановлено, що товариством до податкового кредиту січня 2013 року включено розрахунок коригування по ТзОВ "Метал Холдинг Львів" №150 від 05.12.2012 до податкової накладної №967 від 23.11.2012 на суму 630 грн. 38 коп. та ПДВ в сумі 126 грн. 07 коп. у зв'язку з поверненням коштів за поставку товару, однак платником помилково дане коригування в податковому кредиті січня 2013 року відображено у сторону збільшення податкового кредиту на суму 126 грн. 07 коп. замість зменшення.
На підставі акту перевірки, Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення рішення №0005911503 від 21.05.2013, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 938 516 грн. та застосовано штрафні-фінансові санкції в розмірі 469 258 грн. та №0005921503 від 21.05.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 506 588грн.
23 травня 2013 року товариством, на вищезазначені податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ, подано скаргу до ДПС у Волинській області.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області №728/10/10.2-06 від 11.07.2013 року "Про результати розгляду первинної скарги", скарга позивача була задоволена частково, а саме: податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.05.2013 №0005911503 про зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2013 року на 938 516 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 469 258 грн. залишено без змін; податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.05.2013 року №0005921503 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 506 588грн. скасовано повністю та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0009321503 від 16.07.2013 року, яким TзOB "Агротехніка" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 65 876 грн.
26 липня 2013 року позивачем до Міністерства доходів і зборів України було подано повторну скаргу, проте, рішенням Міндоходів від 15.08.2013 року №9022/6/99-99-10-01-15 "Про результати розгляду скарги" скарга товариства залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.
Так, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Відповідно до пункту 189.1. статті 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.
Згідно п. 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Разом з тим, виходячи з меж апеляційної скарги, апелянт не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині висновків про неправомірне та безпідставне включення ТзОВ "Агротехніка" до складу податкового кредиту за січень 2013 року суми ПДВ за податковими накладними, виписаними продавцем - ПП "Євромаш", виписаної ТзОВ "Метал Холдінг Львів" в сторону зменшення податку на додану вартість на 126 гривень 07 копійок у зв'язку з поверненням коштів на поставку товару.
Щодо включення ТзОВ "Агротехніка" до складу податкового кредиту за січень 2013 року суми ПДВ у розмірі 867 921 грн. 18 коп. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 та розрахунок коригування до податкової накладної №967 від 23 листопада 2012 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
10.09.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , надалі "Продавець", яка діє на підставі свідоцтва платника податку, з однієї сторони, та TOB "Агротехніка", що є платником податку на прибуток на загальних підставах, що діє на підставі Статуту, в подальшому по тексті "Покупець" з другої сторони, укладено договір поставки №КВ-В3-1-2-473, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння соняшникове в кількості сто тон +/-5% по заліковій вазі за ціною однієї тони 4 300, 00 грн., з яких ПДВ складає 71, 666 грн. загальна вартість товару становить 4 300 000 грн., з яких ПДВ складає 71 666, 67 грн.
Згідно додаткової угоди №1 від 14.09.2012 року до договору №КВ-В3-1-2-473 від 10.09.2012 року постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння соняшникове в кількості 1 000 тон за ціною однієї тони 4 350 грн. з ПДВ. Загальна вартість товару становить 1 350 000 грн. з ПДВ. Термін поставки до 31.10.2012 року.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 18.09.2012 року до договору №КВ-В3-1-2-473 від 10.09.2012 року постачальник зобов'язується передати у власність покупця насіння соняшникове: в кількості 100 тон за ціною однієї тони 4 300 грн. з ПДВ, в кількості 1 000 тон за ціною однієї тони 4 350 грн. з ПДВ, в кількості 500 тон за ціною однієї тони 4 700 грн. з ПДВ. Загальна вартість товару становить 6 700 430, 00 грн. в тому числі ПДВ. Термін поставки до 31.10.2012 року.
На виконання умов даного договору поставки позивачем у вересні-жовтні 2012 року придбано у ФОП ОСОБА_1 товар - соняшник, який використовується для виробництва олії соняшникової та полетів з лузги соняшника на загальну суму 5 207 527, 06 грн., в тому числі ПДВ 867 921, 18 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи.
Позивачем проведено розрахунок по договірних зобов'язаннях з ФОП ОСОБА_1 , що також підтверджується виписаними TOB "Агротехніка" платіжними дорученнями за період з вересня по жовтень 2012 року та випискою з банка по особовому рахунку.
З наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних форми №1-ТН, документально підтверджується перевезення товару соняшника від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до TOB "Агротехніка".
В подальшому, на підставі отриманих від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкових накладних, позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 867 921, 18 грн. та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.
Відповідно пункту 13 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 тимчасово, до 1 січня 2014 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання зернових культур зварних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції; 1006 та товарної під категорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.
Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) насіння соняшника (предмет договору від 10.09.2012 №КВ-ВЗ-1-2-473) віднесено до товарної позиції з кодом 1206 00.
Відповідно з пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, поставка насіння соняшника на території України є операцією, яка звільнена від оподаткування, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в подальшому, TзOB "Агротехніка" на підставі отриманих податкових накладних від ФОП включило суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість в січні 2013 року.
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
На переконання апеляційного суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товару відбулися, товар використано в межах господарської діяльності TзOB "Агротехніка".
Апеляційним судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.
В свою чергу, первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318.
Відповідно до п. 56.21 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняте рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Апеляційний суд враховуючи презумпцію правомірності рішень платника податку та вищевикладене, вважає, що всі перелічені документи, які були надані контролюючому органу під час перевірки та досліджені судом першої та апеляційної інстанцій, є належними та допустимими доказами в підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами та свідчать про обґрунтованість віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову в частині позовних вимог, що переглядається.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 803/1898/13-а в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0009321503 від 16.07.2013 року скасувати та прийняти постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0009321503 від 16 липня 2013 року.
У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 803/1898/13-а залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Н. М. Судова-Хомюк
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 28.07.2021 року