Справа № 240/8196/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
27 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" про стягнення податкової заборгованості,
в червні 2020 року Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" про стягнення 708655,61 грн. податкової заборгованості.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" податкову заборгованість в сумі 708655,61 грн.
В березні 2021 року товариством з обмеженою відповідальністю "Галактік" подано до Житомирського окружного адміністративного суду клопотання про розстрочку виконання судового рішення від 10.03.2021 року.
В прохальній частині клопотання відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців до 30 березня 2022 року по 59055,00 грн., та останній місяць 59050,61 грн.
В обґрунтування клопотання вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Галактік" не може виконати рішення суду, одночасно сплативши позивачу вказану у судовому рішенні суму коштів з незалежних від них причин, оскільки на рахунку підприємства такі кошти відсутні.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців задоволено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Задовольняючи заяву товариство з обмеженою відповідальністю "Галактік" про розстрочення виконання рішення суду суд першої інстанції враховуючи відсутність коштів для погашення податкової заборгованості у відповідача на рахунках, що ускладнює виконання судового рішення дійшов висновку про достатніми підставами для розстрочення його виконання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 33 Законом України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.4 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку про відсутність конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, натомість передбачені лише критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).
При цьому інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570.
Згідно з ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Надаючи оцінку доводам позивача, щодо скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 року колегія суддів зауважує, що відповідно до довідки від 29.03.2021 №02-5/7-13 встановлено, що залишок на рахунку відповідача становить 210,94 грн. При цьому рух грошових коштів з 09.03.2021 по 28.03.2021 відсутній. Тобто, кошти для погашення податкової заборгованості у відповідача відсутні.
Наведені обставини ускладнюють виконання судового рішення та є достатніми підставами для розстрочення його виконання.
Водночас, колегія суддів зауважує, що одночасне стягнення всієї суми боргу може призвести до негативних наслідків у господарській діяльності відповідача.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про існування об'єктивних причин, які ускладнюють виконання рішення суду у повному обсязі, у зв'язку з чим наявні правові підстави для розстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 строком на один календарний рік до 19.05.2022, з оплатою боргу рівними частинами кожного місяця, починаючи з 19.06.2021 з оплатою боргу в розмірі 59054,64 грн. щомісячно рівними частинами.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.