Справа № 560/7142/20
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
28 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2020 року № 12 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 29.07.2020 року пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року з врахуванням заробітної плати, вказаної у довідках № 583-Ф від 20.07.2020 року та № 588-Ф від 21.07.2020 року.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона з 2011 року отримує пенсію по інвалідності призначену їй відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. 29.07.2020 року звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та для обчислення пенсії надала довідки про складові заробітної плати для призначення розміру пенсії № 583-Ф від 20.07.2020 року та № 588-Ф від 21.07.2020 року.
Відповідач листом від 17.08.2020 року повідомив позивача про те, що рішенням від 31.07.2020 року № 12 їй відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", оскільки їй вже призначалася пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".
Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досягла пенсійного віку, має понад 37 років страхового стажу в тому числі 24 роки стажу державної служби, тобто має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2020 року № 12 "Про відмову в перерахунку пенсії", яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні із пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року на пенсію державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області перевести ОСОБА_1 із пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, на пенсію державного службовця за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року, починаючи із 29.07.2020 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
На адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивачки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебувала на обліку у Летичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01.09.1999 року, та отримувала пенсію як інвалід загального захворювання третьої групи, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії МСЕ № 169282 від 02.06.2009 року позивачу встановлено інвалідність другої групи загального захворювання довічно, в зв'язку із чим Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Наказом № 20-о від 31 березня 2011 року позивач звільнена з посади державного службовця, в зв'язку з чим вона була переведена із пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
На дату звільнення позивач мала страховий стаж 36 років 7 місяців, в тому числі стаж державної служби 24 роки 9 місяців.
На дату набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року (01 травня 2016 року) позивач не займала посаду, віднесену до відповідних категорій посад державної служби.
29.07.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
До заяви позивач додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця про заробітну плату від № 583-Ф 20.07.2020 року та № 588-Ф від 21.07.2020 року, видані їй Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № 2200-0301-8/36582 від 18.08.2020 року повідомило позивача про те, що рішенням від 17.06.2020 року № 12 їй відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII із врахуванням наданих довідок, оскільки позивачу була призначена пенсія по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, тому у позивача відсутнє право на призначення їй пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання провести нарахування та виплачувати ОСОБА_1 з 29.07.2020 року пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року з врахуванням заробітної плати вказаної у довідках № 583-Ф від 20.07.2020 року та № 588-Ф від 21.07.2020 року.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону № 1058-IV, вбачається:
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII "Про державну службу", який набрав чинності 01 травня 2016 року (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі Закон № 3723-ХІІ), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", затверджено "Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб" (далі Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 № 889-VIII "Про державну службу":
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до наведених правових норм Законів України № 3723-ХІІ, № 889-VIII, Порядку № 622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" мають жінки, а саме:
- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016 року), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працювали на посадах державних службовців;
- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016 року), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: за наявності страхового стажу 30 років;
- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За матеріалами справи судом встановлено, що до 01 квітня 2011 року позивач працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців.
Страховий стаж позивача на дату звільнення-(31.03.2011 року) з посади державної служби становить 36 років 7 місяців, стаж державної служби становить 24 роки 9 місяців.
Таким чином, на дату набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року (01 травня 2016 року), позивач мала понад 20 років стажу державної служби та понад 30 років страхового стажу.
На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення її із пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року на пенсію за віком відповідно до статті 37 цього Закону, позивачу виповнилося 62 роки.
Отже, за таких обставин, позивач має право на призначення їй пенсійних виплат відповідно до частини статті 37 Закону № 3723-ХІІ, тобто на одержання пенсії за віком державного службовця.
При цьому в оскаржуваній відмові від 1.09.2020 відповідач зазначив про те, що оскільки позивачу вже призначалась пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, то у пенсійного органу відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, по інвалідності, на інший вид - пенсію за віком, хоча і в межах одного і того ж закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє останній після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.
За таких обставин, безпідставним є висновок відповідача про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу", з підстав, що за цим Законом їй вже призначена пенсія по інвалідності.
Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового рішення в цій частині позову, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню та задоволенню позовних вимог ОСОБА_1 шляхом зобов'язаня Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 29.07.2020 року пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року з врахуванням заробітної плати, вказаної у довідках № 583-Ф від 20.07.2020 року та № 588-Ф від 21.07.2020 року.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
В задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовити
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії змінити.
Абзац третій рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року викласти наступним чином:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 29.07.2020 року пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року з врахуванням заробітної плати, вказаної у довідках № 583-Ф від 20.07.2020 року та № 588-Ф від 21.07.2020 року.
В решті рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.